На своїй останній пресконференції, Володимир Зеленський, відповідаючи на питання про те, за кого він голосуватиме на виборах мера столиці, сказав: «Буду підтримувати кандидата в мери Києва від партії «Слуга народу». При цьому глава держави додав, що у праймеріз братимуть участь не лише представники «Слуги народу», а й «незалежні люди». «Хто буде кращим, того я і підтримаю», – підсумував президент.
Результати праймеріз «Слуга народу» має намір оголосити до кінця липня, повідомив журналістам голова владної фракції Давид Арахамія. Це означає, що до кінця липня президентська сила має остаточно визначитися з кандидатом на пост очільника столиці. Радіо Свобода спробувало дізнатися, хто та за якими критеріями обирає владного кандидата та чи вималювалися безперечні лідери внутрішньопартійних перегонів?
У «Слузі народу» кажуть: кандидатів на пости мерів міст-мільйонників, у тому числі і Києва, Зеленський має намір затверджувати особисто. Співрозмовники Радіо Свобода у правлячій партії говорять, що хоч остаточного кандидата на посаду мера Києва від «слуг» на Банковій ще не обрали, фаворити таки є. Щоправда, у президента вони одні, а у «Слуги народу» – інші.
Більшість народних депутатів від партії «Слуга народу», котрі безпосередньо беруть участь у підготовці до місцевих виборів, у розмові з Радіо Свобода, майже пошепки, називають одне і те саме ім’я – Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я та головний державний санітарний лікар України. Мовляв, саме він – фаворит Банкової серед низки інших кандидатів на пост мера Києва.
Санітарний лікар з високим рейтингом довіри
Віктор Ляшко має гарні стартові показники, кажуть у «Слузі народу». «Його рейтинг довіри – 40%, каже один з наближених до Офісу президента «народний слуга». «40% – це дуже багато, це, фактично, президентський рейтинг. Питання лише в тому, як цей рейтинг довіри перетворити на рейтинг кандидата на пост мера?», – ділиться думками наш співрозмовник, проте не хоче коментувати цю тему офіційно.
Якщо Віктор Ляшко, за свідченнями «слуг» – це симпатія Банкової, то у лавах фракції цей вибір поділяти не поспішають.
По-перше, четверо народних депутатів від «Слуги народу» вже заявили про своє бажання брати участь у внутрішньопартійному відборі кандидатів – праймеріз. Дехто відверто обурюється, мовляв навіщо брати кандидата «з вулиці», якщо у партії є свої.
По-друге, навіть ті «слуги народу», котрі не мають наміру брати участь у праймеріз, до Ляшка налаштовані скептично. «На першому ж ток-шоу, куди Ляшко прийде в якості кандидата на пост мера столиці, його «з’їдять», – коментує один з чільних представників президентської фракції і додає, що голосувати за Ляшка він особисто не готовий. «Вірите, я його взагалі не сприймаю як мера. Де Ляшко і де проблеми міста – непрацююча каналізація, прорив труби, незаконне будівництво», – каже наш співрозмовник, який не уповноважений коментувати кандидатуру Ляшка офіційно. Адже, офіційно, Ляшко – не кандидат і Банкова, за свідченням нашого співрозмовника ще «придивляється» до інших варіантів.
Читати ще: Віктор Ляшко: про вихід з карантину, другу хвилю COVID-19, скандал з конкурсом НСЗУ і мерські амбіції
Крім того, восени в Україні може розпочатися друга хвиля захворюваності на коронавірус. У такому разі буде дивно, якщо головний санітарний лікар країни, замість боротьби з епідемією, змагатиметься за крісло міського голови столиці. Така ситуація, на думку «слуг», не додасть рейтингу ані партії, ані самому Зеленському.
Сам Віктор Ляшко свої мерські перспективи коментує дуже обережно. В інтерв’ю Радіо Свобода, наприкінці травня, він уникав прямої відповіді на запитання про участь у місцевих виборах та обмежився загальними фразами, мовляв це – «цікава пропозиція». На уточнення, чи була у нього розмова з керівництвом фракції «Слуга народу», Ляшко відповів: «Думаю, що якщо буде офіційна позиція «Слуги народу» мені, то це не буде приховуватися».
Четверо у човні, не рахуючи Ткаченка
Наразі у «Слузі народу» є чотири депутати, котрі відкрито заявили про наміри брати участь у внутрішніх праймеріз. Це Олександр Дубінський, Олександр Качура, Микола Тищенко та Ірина Верещук.
Колишній генеральний директор телеканалу «1+1» Олександр Ткаченко, який раніше також заявляв про намір балотуватися, після призначення його на посаду міністра культури, за крісло мера Києва змагатися не буде. Про це він сказав в інтерв’ю hromadske.ua
Народна депутатка Ірина Верещук про свої наміри брати участь у праймеріз заявила останньою. У неї, на відміну від інших «слуг», є реальний досвід керування містом. У період з 2010 року до 2015 року Ірина Верещук була мером міста Рава-Руська, що на кордоні з Польщею.
«На праймеріз ми маємо презентувати програму. Я її підготувала і готова презентувати хоч сьогодні. Вона в мене в голові, прожита мною, і я готова змагатися ідеями. А чому б я не могла представляти нашу команду на виборах мера? Особливо, якщо соціологія покаже, що кияни готові проголосувати, вперше, за жінку, то чому ні?», – сказала Ірина Верещук у коментарі Радіо Свобода.
«Верещук – дуже об’єднуюча фігура, за неї можуть голосувати люди, які, в цілому, не підтримують нашу партію», – каже один з керівників владної політичної сили. Мовляв, своєю харизмою Верещук здатна підкупити навіть критично-налаштованих до «слуг» виборців. «Іра – справжній політик, вона медійно-активна, має хорошу репутацію і, головне, вона має досвід місцевого самоврядування – характеризує Верещук її колега по фракції у розмові з Радіо Свобода.
Проте, є один нюанс, який на думку керівників «Слуги народу» грає не на користь Верещук. Вона – не киянка. «Ми аналізуємо минулих мерів. Усі вони були киянами. Існує таке припущення, що кияни не віддадуть свої голоси за кандидата-некиянина», – каже співрозмовник Радіо Свобода.
Сама Верещук з таким твердженням не погоджується, проте додає, що вона – командний гравець, і якщо партія та особисто президент Зеленський з будь-яких причин не підтримають її кандидатуру на пост мера Києва, то самостійно на вибори вони не піде.
Взагалі з Верещук вийшла така історія: спочатку глава фракції монобільшості Давид Арахамія сказав журналістам, що кандидатом на пост мера столиці від «Слуги народу» може стати жінка. Невдовзі після цього про свої мерські амбіції повідомила Ірина Верещук. Медіа підсумували: пазл склався, мовляв ось кого Арахамія мав на увазі.
Проте «народні слуги», кажуть, що у Верещук «блискавичний політичний нюх». Мовляв Арахамія «просто сказав, аби щось сказати і взагалі не мав на увазі Верещук, а Верещук не розгубилася і заяву Арахамії миттєво використала на свою користь», – сказали в коментарі Радіо Свобода одразу троє людей, які безпосередньо займаються підготовкою до місцевих виборів.
Ця історія має ще одну версію: за інформацією співрозмовників Радіо Свобода, жінкою, яку згадував Давид Арахамія могла бути Вікторія Тігіпко – президент Одеського кінофестивалю і колишня дружина ексвіце-прем’єра Сергія Тігіпка. У «Слузі народу» стверджують, що Тігіпко була серед тих, кому пропонували піти в мери Києва від партії президента. «Вона взяла три дні, щоб подумати, а потім відмовилася», каже джерело Радіо Свобода у партії монобільшості.
Ми звернулися за коментарем до Вікторії Тігіпко, чи справді вона отримала таку пропозицію від партії президента і чи справді вона відмовилася? У відповідь на звернення Радіо Свобода помічниця Тігіпко повідомила, що вони цю тему «не коментують».
Ще один «слуга народу», який безпосередньо займається місцевими виборами, пояснив Радіо Свобода, що керівництво партії та Банкова ведуть перемовини з величезною кількістю людей, мовляв «оглядини» кандидатів проходять без зупинки, тому нічого дивного якщо Тігіпко також була на цих «оглядинах».
І хоча у «Слузі народу» стверджують, що відберуть кандидата через праймеріз, нардеп-ресторатор Микола Тищенко, котрий також заявив про бажання брати участь у внутрішньопартійному відборі, самих праймеріз так і не дочекався та почав діяти самостійно. Він уже завішав столицю рекламними щитами зі своїм зображенням. У фракції кажуть, що борди Тищенко не погоджував з партією, мовляв це його особиста ініціатива.
Взагалі, Тищенко виглядає найбільш активним кандидатом. На сторінках своїх соціальних мереж він звітує про те, як готує обіди для столичних медиків, завозить на дитячі майданчики пісок та ділиться з киянами своїми ідеями щодо облаштування міста.
Крім того, Микола Тищенко є керівником організації партії «Слуга народу» у Києві. «Посаду очільника столичної парторганізації Миколі віддали «на відкуп», щоб не ображати його», – сказали Радіо Свобода одразу декілька «слуг», котрі безпосередньо займаються підготовкою до місцевих виборів.
Річ у тім, що, за свідченням «слуг народу», на самому початку Банкова серйозно розглядали Тищенка, як кандидата на пост мера Києва. Однак на тлі низки скандалів та недоречних висловлювань у Тищенка сильно зріс антирейтинг. «Наразі його антирейтинг становить понад 70%», – розповідає один зі співрозмовників Радіо Свобода у «Слузі народу», посилаючись на закриту соціологію, що, нібито-то, є в розпорядженні Банкової – тобто 70% киян його (Тищенка – ред.) сприймають негативно. У цю соціологію ми включали не лише кандидатів від «Слуги народу», а усіх можливих, включно з Пальчевським, Гордоном і Омельченком. Так от Микола – на останньому місці», – каже один з наближених до Офісу президента «слуг».
«Але Тищенко дуже активний, дуже хоче щось робити, щось організовувати, тому було вирішено, що він може курувати вибори у Києві. Треба сказати, що Микола не найгірший організатор, – каже ще один співрозмовник Радіо Свобода у владній фракції. – Однак це зовсім не означає, що Тищенко стане кандидатом у мери від «Слуги народу». Проблема лише в тому, що він сам у це до кінця або не вірить, або не хоче вірити, у нього жевріє надія», – додає співрозмовник.
Не чекаючи остаточних результатів праймеріз, агітацію розпочав ще один «слуга» – Олександр Качура. Минулого тижня його помічники біля парламенту розповсюджували агітаційну газету «Правда Качури».
«Газета – це моя офіційна заява, що я прийматиму участь у праймеріз, там так і написано. У газеті я висвітлюю проблемні питання Києва, своє бачення стосовно розвитку міста. Я не маю власних телеканалів, де б я про це розповідав. Тому я почав польову роботу. Газета – це старий і надійний спосіб комунікації з виборцями», – сказав Качура в коментарі Радіо Свобода.
Загалом, у владній фракції, до Качури, як до кандидата в мери столиці, ставлення біль-менш позитивне. Особливо на тлі Олександра Дубінського та Миколи Тищенка, які часто опиняються в центрі скандалів. «Молодий юрист з хорошою репутацією та без скандального шлейфу – чому б і ні?» – кажуть про Качуру його однопартійці.
Проте у молодого юриста, як для кандидата в мери, є один суттєвий недолік. Це його низька впізнаваність серед киян. І хоча Качура активно спілкується з медіа та часто з’являється у телевізорі, наростити впізнаваність за місяць-другий – задача, практично, непосильна. Це визнає і сам Качура. Адже висока впізнаваність, та низький антирейтинг – це ключові складові, на які орієнтується Банкова при відборі кандидата на пост мера великого міста.
Ще один претендент на пост очільника мера столиці Олександр Дубінський очолив організацію владної партії «Слуга народу» в Київській області. «Президент поставив переді мною завдання: Київська область має показати найвищий результат партії по всій країні», – наводить сайт партії амбітні цілі, поставлені Зеленським перед депутатом.
Дубінського, як і Тищенка у фракції називають «непоганим організатором». Крім того, обоє вони є впізнаваними, що не є зайвим, вважають у партії. Проте шанси Дубінського на перемогу у праймеріз надзвичайно низькі, каже один з керівників монобільшості. Одна з причин – Дубінського вважають людиною олігарха Ігоря Коломойського, сам він це заперечує.
Поки, на Банковій шукають свого ідеального кандидата, остання соціологія демонструє невтішні для президента прогнози. Міський голова Києва Віталій Кличко має найвищий рейтинг серед потенційних кандидатів на посаду мера столиці. За умови проведення виборів у середині квітня, згідно з опитуванням, Кличка підтримали б 38,7% тих, хто визначився із вибором та має намір взяти участь у голосуванні.
І це при тому, що менше року тому, на парламентських виборах, на всіх столичних округах перемогли кандидати-мажоритарники від «Слуги народу».
