Із наближенням місцевих виборів, що мають відбутись 25 жовтня, політики дедалі більше активізуються, констатує газета «День». Парламентські та позапарламентські партії мобілізують свої штаби, тривають постійні переговори і відбір кандидатів. Днями, наприклад, в «Слузі народу» заявили, що вони запустили центральний штаб для підготовки до місцевих виборів.
Утім, як зазначає видання, в цілому для чинної влади ситуація з електоральною підтримкою далеко не така оптимістична, як це було ще рік тому. Результат «владарювання», як і певні об’єктивні обставини (коронавірус), поступово з’їдають рейтинг «Слуги народу».
Докладніше про фаворитів та тенденції в регіонах газетярі розпитували у місцевих експертів. Так, засновник ГО «Великий Львів» Володимир Квурт переконує, що ці вибори будуть викликом-перевіркою для «Свободи», «Громадянської позиції» та «Самопомочі». Домінуватимуть парламентські партії і, відповідно, власники фінансового ресурсу (правила застави змінилися, і для представлення списку в області потрібно вже мільйони). На виборця очікують лавини бруду та компромату, тому він, швидше за все, намагатиметься обирати знайомі обличчя з активним піаром, прогнозує експерт.
А ось політолог із Луцька Віктор Грисюк вважає, що є висока ймовірність появи нового гравця, якщо з’явиться політична партія, яка не буде мати такого поганого бекграунду, як попередні, і зможе зібрати лідерів думок на місцях, місцевий бізнес тощо, то така політична сила може претендувати не лише на захід у ради всіх рівнів, але й на достатньо потужну підтримку населення.
Щодо всеукраїнських тенденцій, то прогноз експерта більш песимістичний, ніж оптимістичний. «Нинішня влада показала себе занадто слабкою в усіх сферах, скандали, професійна невідповідність, розставляння на посади за принципом «головне – свій», – стверджує політолог. Не спрацювали вертикальні ліфти, фактично не відбулося оновлення еліт, на яке більшість сподівалась, призупинення реформ і економічна стагнація, провали в комунікації тощо вкупі з карантином та падінням економіки, до осені будуть ще більше нагнітати атмосферу в суспільстві.
Є висока ймовірність, що пік протестів якраз вийде на осінь, що може перерости в силові протистояння, попереджає політолог. «Тому основне завдання всіх демократичних сил сьогодні – це об’єднання та максимальне призупинення всіх процесів, що можуть йти на розкол країни», зазначає експерт. Стаття називається «Хто стане лідером місцевих рад?»
Коронавірусна криза вдарила по туристичній галузі в усьому світі. В Україні ситуація з туризмом ускладнюється ще й тим, що цей бізнес мав певні проблеми і до карантину, констатує газета «День». Нині лише за офіційними даними туризм втратив щонайменше 1,5 мільярда доларів. Проте весь масштаб збитків можна буде оцінити пізніше, оскільки туристичний бізнес повертатиметься в «докарантинні» позиції значно довше, ніж інші сфери економіки.
Міжнародний туризм буде заморожений ще кілька місяців, а в разі нової хвилі захворюваності – ще довше. Тож держава може та має врятувати український туристичний сектор через розвиток внутрішнього туризму, наголошує авторка статті з Центру спільних дій Марія Квіцінська.
Вона вважає, що політика уряду щодо індустрії гостинності є непродуманою, а підтримка вкрай запізнілою. По-перше, урядова програма стимулювання економіки для подолання наслідків карантину не містить плану для туризму. Уряд не має стратегії порятунку туристичного бізнесу в умовах кризи, а орган, який мав би відповідати за таку стратегію – Державне агентство з розвитку туризму – позбавили фінансування. Докладніше йдеться в матеріалі «Туристичний бізнес під час коронавірусу: перспективи порятунку».
«Україна очікує менший за минулорічний урожай зерна: експорт зупиняти не планується» – в публікації під таким заголовком газета «Україна молода» пише, що цьогоріч країна вже не збере рекордний урожай зернових, як це було упродовж двох останніх років.
Тим часом Україна активно почала продаж зерна у новому маркетинговому році, а експерти наголошують: сподівання на чарівний ефект від запровадження мораторію на продаж землі можуть виявитися передчасними.
За підрахунками експертів, цьогоріч в Україні суттєво зменшилися капіталовкладення в аграрний сектор. Що, на думку деяких експертів, може слугувати певним маркером майбутньої вартості землі – після скасування мораторію на її продаж.
Крім того, експерти видання наголошують, що капіталовкладення в аграрний сектор різко зменшилися навіть після винесення на обговорення законопроєкту про ринок землі. Аграрні підприємства перестали купувати техніку, будувати переробні потужності й потужності зі зберігання.
