Загострення проблеми вододефіциту в Криму змушує підконтрольну Росії місцеву владу шукати всілякі способи її вирішення. Поки російські політики пишуть листи в ООН, у кримському уряді намагаються вичавлювати останні краплі з підземних джерел, щоб уникнути життя за графіком. Крим.Реалії розповідають, до яких методів вдаються на півострові, щоб вижити без дніпровської води.
Після припинення постачання води Північно-Кримським каналом основним джерелом питної води і частково промислових потреб стали підземні води півострова. Однак масове буріння свердловин спричинило засолення багатьох джерел. Це ще торік визнала російська влада Криму. За їхніми відомостями, ще минулого літа практично в усіх свердловинах Сімферопольського, а також Білогірського та Кіровського районів відзначалося перевищення удвічі жорсткості та мінералізації води.
На тлі публічних заяв кримських чиновників, що «Криму дніпровська вода не потрібна», збільшення мінералізованих свердловин змушує місцеву владу шукати все нові й нові джерела вологи. Особливо це завдання ускладнилося цього року в умовах аномальної посухи.
З минулого року кримська влада замовляє лабораторні дослідження підземних вод. Їх досліджують як на домішки важких металів і шкідливих речовин, так і на елементи, що сприяють мінералізації.
У пошуках чистих джерел
Послуги «моніторингу підземних вод у ділянках надр місцевого значення на території Криму» до кінця року російська влада Криму замовила на початку червня. Закупівлю оголосила державна автономна установа «Центр лабораторного аналізу й технічних вимірювань».
Згідно з умовами договору, необхідно провести хімічний, технологічний і мікробіологічний контроль надр. Моніторинг підземних вод замовлений за чотирма десятками показників, включаючи наявність у них нафтопродуктів, пестицидів, нітратів, нітритів та інших домішок. Також серед параметрів моніторингу вказані сульфати, хлориди, кальцій, магній та інші речовини, за якими визначають рівень мінералізації води.
За результатами тендеру договір про проведення робіт уклали з єдиним підрядником ‒ бюджетною установою «Кримський центр стандартизації та метрології».
Ми намагалися зв'язатися з відомством, але там не відповіли на наші дзвінки.
Рівно рік тому, коли у кримських чиновників вже з'явилася інформація про масове засолення підземних джерел, вони замовили «дослідження водоносних горизонтів підземних вод на площі території Салгирського водного району».
За договором були замовлені пошуково-геологічні роботи на двох тисячах квадратних кілометрів водоносних горизонтів, що залягають на глибинах від 100 до 1000 метрів. Згідно з умовами, необхідно було виявити потоки підземних вод і нанести їх на карту району пошуку. Також серед завдань були: встановлення меж потоків підземних прісних вод, кількості горизонтів та глибини їх залягання, напрямки міграції підземних вод і потужності водонасичених колекторів, визначення наскрізних напірних потоків підземних вод, які перетинають територію Салгирського водного району, і виявлення ділянок перетоків підземних вод з напірних горизонтів у верхні горизонти або в підрічищні води річки Салгир», йдеться в документації.
«Результати науково-дослідних робіт замовник може використовувати для оцінки додаткових джерел формування підземних прісних вод у Салгирському водоносному районі та субмаринних розвантажень в Азовське море підземних прісних вод», ‒ сказано в документації.
Чи знайшли чиновники в надрах Криму додаткові джерела вологи, невідомо. Про це у відкритих джерелах більше не згадувалося.
Однак тепер, коли через пересохлі водосховища на межі подачі води за графіком опинилися Сімферополь і найближчі селища, кримська влада оголосила про запуск води для регіону з артезіанських свердловин ‒ глибших водних горизонтів.
Бездонні надра?
На початку червня голова підконтрольного Росії кримського уряду Юрій Гоцанюк повідомляв, що проблему вододефіциту в Сімферополі можна вирішити через будівництво водогону від Іванівського водозабору до водоочисних споруд Міжгірного гідровузла, «щоб у меншій кількості відбирати воду з водосховищ».
А 12 червня підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов оголосив про запуск у систему водопостачання Сімферополя води з артезіанських свердловин. Це дозволить покрити більше ніж 25% потреб міста, сказав він російському агентству ТАСС.
Гендиректор підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов, зі свого боку, повідомив, що вода з артезіанських свердловин також подається в Бахчисарайському районі водогоном протяжністю близько 70 кілометрів, а загальний додатковий обсяг води, що постачається в Сімферополь, складе до 55 тисяч кубометрів.
«Це дозволить скоротити відбір води з водосховищ поверхневого стоку і продовжить час гарантованого забезпечення населення Сімферополя, а також низки населених пунктів Сімферопольського та Бахчисарайського районів якісною питною водою», ‒ стверджує він.
За інформацією російського уряду Криму, зараз на півострові видобувають воду з 3,2 тисячі свердловин з глибини від 4 до 320 метрів з семи водоносних горизонтів. Скільки води ще залишилося в підземних водах півострова, чиновники сказати не можуть, оскільки «оцінку не завершили».
В умовах пересохлих водосховищ вода з підземних джерел залишається єдиним джерелом вологи і для інших регіонів півострова.
«Майже мільйон кримчан матимуть проблеми з водою»
За інформацією ексголови Рескомводгоспу Криму Олександра Лієва, за останні шість місяців у Криму 56 артезіанських свердловин «показали підвищену мінералізацію» і не можуть використовуватися для питного водопостачання. Збільшення видобутку підземних вод, на його думку, стане причиною «засолення сотень свердловин й істотно позначиться на екосистемі півострова».
Проблема з питною водою може бути дуже гострою вже до кінця червняОлександр Лієв
«При такому стані водосховищ і значному зменшенні дебету свердловин ситуація насправді дуже тривожна. Такого стану водних ресурсів не було за останні 50 років. Проблема з питною водою може бути дуже гострою вже до кінця червня. Особливо це торкнеться Сімферополя, Севастополя, Феодосії та всього степового Криму (Первомайський, Джанкойський, Сімферопольський, Красногвардійський, Нижньогірський, Кіровський, Роздольненський, Сакський та Чорноморський райони). У цих районах живе більшість жителів півострова. Майже мільйон кримчан цьогоріч на собі відчують проблеми з питною водою», ‒ стверджує він.
Юрист-міжнародник Борис Бабін не вірить заявам кримських чиновників про те, що на півострові повноцінно не враховані й не відомі запаси підземних вод.
Таке викачування води є вбивством гідрологічного режиму КримуБорис Бабін
«У радянські роки діяла категорична заборона на видобуток артезіанської води, яка була в Криму ретельно врахована. Діяли суворі, навіть «драконівські» накази радянського Мінмеліорації, серед іншого і не публічні. Запаси артезіанських вод у Криму були ретельно розраховані в 50-і, 70-і, 80-і, 90-і роки та пізніше. Але зараз про це цинічно брешуть, тому що ці розрахунки доводять простий факт: ці запаси чіпати категорично не можна, вони обмежені та невідновлювані. Таке викачування води є вбивством гідрологічного режиму Криму», ‒ вважає він.
Хто залишив кримчан без води?
Російський медіапроєкт журналістів-розслідувачів «Проект» оприлюднив дослідження про те, як російська влада за шість років не змогла вирішити проблему водопостачання півострова. Вони перерахували приблизно десять проєктів, які для цього пропонувалися, але не були реалізовані.
Серед них ‒ опріснення морської води, створення підсупутникового полігону для організації штучних дощів, перекидання в Крим вод річки Дон дном Чорного моря, прокладання водогону з Кубані.
Журналісти розповідають, як кримська влада по декілька разів укладала держконтракти щодо об'єктів, які так і не були реалізовані, і не змогла освоїти мільярди рублів, що виділяються для вирішення проблеми водопостачання півострова в межах російської Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму.
Колишній соратник Сергія Аксенова, російський активіст Володимир Гарначук вважає: в ситуації, що склалася винна корупція.
«Наші (російські ‒ КР) чиновники самі обіцяли не доводити ситуацію до такого глухого кута. Після приєднання Криму навіть виділили 87,5 мільярда рублів на вирішення проблем водопостачання. Результати такі: за п'ять років через бардак і корупцію змогли витратити лише третину виділених коштів і повністю закінчити всього два об'єкти з 37 запланованих. Третину проєктів досі проєктують, а водогін (з Росії до Криму ‒ КР) за 26 мільярдів рублів тягнуть шостий рік», ‒ пише він у своєму Telegram-каналі.
У зв'язку з нинішнім гострим вододефіцитом Сергій Аксенов знову повідомив, що влада Криму продовжить розробляти стратегію водопостачання Криму для подальшого її впровадження в межах Федеральної цільової програми.
