Народні депутати не підтримали законопроєкти №2831-1 та №2831-2 про перелік підприємств, які не підлягають приватизації на засіданні 17 червня.
За таке рішення проголосували 19 і 56 народних депутатів відповідно при необхідних 226.
Наслідком прийняття одного з цих проєктів могло стати зняття перешкод для подачі води до анексованого Криму, оскільки з тексту обох документів виключили Управління Північно-Кримського каналу та Управління Головного Каховського магістрального каналу. Це два державні підприємства, котрі можуть забезпечувати подачу води з материка на півострів.
«Держава має обмежені можливості впливати на приватного власника таких каналів і налагодити постачання води в Крим було би достатнього легко. Уряд би міг сказати: ми тут не при чому, це приватна ініціатива», – розповів у коментарі Радіо Свобода Ярослав Юрчишин, народний депутат від фракції «Голос». На його думку, це могла бути спроба реалізації російського сценарію.
Народні депутати від партії монобільшості цю версію заперечують.
«Це були альтернативні законопроєкти до основного проєкту, який ще у лютому зареєстрував уряд Олексія Гончарука. Відповідно до закону України, перелік заборонених до приватизації об’єктів має затверджувати Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів. Відповідно, уряд Гончарука пішов у відставку і сьогодні ми ці проєкти відхилили та не підтримали», – розповів народний депутат від фракції «Слуга народу» Олексій Мовчан.
Читайте також: «Перекрити Дніпро», «отруїти воду»: вододефіцит Криму в заявах російської влади
Стосовно зазначених вище підприємств (Управління Північно-Кримського каналу та Управління Головного Каховського магістрального каналу) Мовчан сказав, що «треба перевіряти, які підприємства можуть давати воду в Крим, а які ні».
«Щодо води в Крим, то я маю сумніви щодо того, що ці підприємства (які подають воду в Крим – ред.) хтось може передати на приватизацію, тому що вони є стратегічними для управління державою», – сказав Мовчан.
11 червня прем’єр-міністр Денис Шмигаль озвучив плани на приватизацію 300 підприємств.
У Херсонській облдержадміністрації 4 квітня повідомили про наповнення Північно-Кримського каналу і запевнили, що в анексований Крим вода через канал не надходить.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
