Після скасування проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання у закладах освіти та заяв про можливе скасування й основного тестування, яке має відбутися у період з 25 червня до 17 липня, соціальними мережами прокотилася хвиля обурення під гаслом «Руки геть від ЗНО». Чому це так не сподобалося людям і що на це кажуть в міністерстві освіти?
У Міністерстві освіти навіть теоретично не розглядають скасування Зовнішнього незалежного оцінювання, сказала в коментарі Радіо Свобода виконувачка обов'язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій.
Наразі міністерство працює над забезпеченням пунктів проведення тестування засобами захисту, дезінфекторами й антисептиками для того, щоб провести ЗНО з 25 червня, як і планувалося.
«Це питання епідеміологічної ситуації на контролі Міністерства охорони здоров’я», – пояснила Мандзій, і додала, що точно відомо про проведення 25 червня ЗНО буде до 20 числа.
Ці прогнози Мандзій збігаються із зробленою раніше заявою Головного санітарного лікаря України Віктора Ляшко, який повідомив, що проведення основного ЗНО залежатиме від ситуації з коронавірусом 20-22 червня.
З чого все почалося?
12 червня освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомив у своєму фейсбуці про можливість скасування ЗНО, посилаючись на інформацію з кількох власних джерел.
Омбудсмен закликав громадськість підтримати спротив скасування ЗНО, адже якщо таке рішення буде ухвалене, воно обмежить доступ молоді до вищої освіти і призведе до «ще більшої «втечі розумних» до закордонних університетів».
Наступного дня міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що пробна сесія ЗНО, запланована на 15 червня, не відбудеться через протидію поширенню коронавірусної хвороби.
Український центр оцінювання якості освіти повідомив, що учні, які реєструвалися на пробне ЗНО, зможуть пройти його вдома.
Виконувачка обов'язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій пояснила Радіо Свобода, що рішення про скасування проведення пробного ЗНО в закладах освіти було прийнято із запізненням. Проте це, за її словами, «була реакція на зростання кількості захворювань по великих містах».
#РукиГетьВідЗНО
Соціальними мережами почала ширитися серія дописів, об’єднаних під хештегом #РукиГетьвідЗНО: люди діляться своїми думками про те, чому ЗНО має велике значення для української молоді, яким чином його скасування може посилити корупцію і позбавити багатьох учнів права на чесний вступ до ВНЗ.
Серед тих, хто занепокоєний можливістю скасування цьогорічного ЗНО після скасування пробної версії – ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.
«Ми закликаємо всі прогресивні сили мобілізуватися для захисту зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки ЗНО – це справжній соціальний ліфт, значно ефективніший за той, який обіцяв президент Зеленський, бо ЗНО дійсно пропускає вперед найкращих, а не дітей друзів та колег», – йдеться в заяві Совсун.
«ЗНО — це справедливий тест на оцінювання знань, який суттєво зменшив рівень корупції в закладах вищої освіти та підвищив планку для вступу, аби навчатися далі могли дійсно талановиті та мотивовані учні», – написала у фейсбуці ексочільниця МОЗ Уляна Супрун. На її думку особи, яким «вигідно повернутися до старих часів», користуються пандемією з метою «відкату позитивних змін назад», прикриваючись турботою про здоров’я дітей.
Дії чиновників демонструють те, що «влада хоче ліквідувати Зовнішнє оцінювання, прикриваючись «епідемію коронавірусу», написав у фейсбуці український громадський діяч Андрій Смолій.
«Навіть проросійський корупційний режим Януковича не наважувався на скасування незалежного оцінювання. Вперше з 2008 року нас хочуть повернути в минуле, а отже розвернути освітній процес на 180 градусів. Скасування ЗНО – це повернення корупційних схем, знищення майбутнього десятків тисяч абітурієнтів, які можуть отримати освіту завдяки своїм знанням», – додав Смолій.
Що сказали у «Слузі народу»?
13 червня заступниця голови фракції «Слуга народу» в Верховній Раді Євгенія Кравчук оприлюднила від імені фракції звернення з приводу можливості скасування ЗНО. Однак невдовзі відредагувала свій текст.
У первісній версії допису мовилося: «Крім того, з’явилися тривожні сигнали про можливе повне скасування зовнішнього незалежного оцінювання. Про це пише освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Ця інформація офіційно поки не підтверджена, проте ми хочемо наголосити: скасування основної сесії ЗНО є неприпустимим, інакше є ризик повернутися до корупції і хабарництва в університетах».
Менш ніж через годину цей текст із закликом не допустити скасування ЗНО з її допису зник, натомість на його місці з'явилося наступне: «Позицію щодо основного ЗНО будемо обговорювати наступного тижня».
Виконувачка обов'язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій того ж дня писала у фейсбуці, що «ЗНО повинно відбутись, бо це запорука справедливого і об’єктивного оцінювання, а також чесного і прозорого вступу…У випадку погіршення епідеміологічної ситуації, всіх учасників ЗНО буде повідомлено про прийняті рішення».
Чи повернуть гроші?
Міністерство освіти і науки повідомило, що учасникам пробного ЗНО, яке було заплановане на 15 і 17 червня, повернуть кошти через неможливість проведення цього випробування в закладах освіти.
«Найближчим часом, коли відпрацюємо механізм, оприлюднимо інформацію і буде відповідна постанова», – сказала Мандзій Радіо Свобода.
Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є добровільною та платною послугою для учасників. Вартість одного тестування складає від 138 до 150 гривень залежно від регіону.
«Сплачені кошти за проходження ЗНО у розмірі майже 53 млн гривень будуть компенсовані у повному обсязі», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
ЗНО наразі заплановано на період з 25 червня до 17 липня, про що також наразі нагадує сайт Міністерства освіти. «До зовнішнього незалежного оцінювання допускатимуть осіб із температурою нижче 37,2 С, без ознак респіраторних хвороб та у захисних масках», нагадують чиновники.
Проходження зовнішнього незалежного оцінювання в Україні є обов’язковою умовою для вступу до закладів вищої освіти з 2008 року.
