Сергій Хазов-Кассіа, Robert Coalson
На тлі коронавірусної епідемії російські лікарі опинилися перед страшним вибором – неспроможні допомогти всім пацієнтам, вони мусять вирішувати, кого рятувати, а кого залишити помирати. При цьому лікарів роблять відповідальними за проблеми, які виникають, щоб звітувати, що ситуація під контролем.
«У нас 18 апаратів ШВЛ на 18 ліжок, хоча тільки три сучасні, які придатні для пацієнтів із COVID… У нас у реанімації 2–3 вільні місця. Якщо раптом щось – як я уявляю, можна відкрити пост в операційній, але вони теж лічені: у нас 9 операційних, тобто там 9 апаратів, і все», – каже в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода Микола Осадчий, реаніматолог міської клінічної лікарні № 4 міста Перм, що за 1400 кілометрів на схід від Москви.
Кореспонденти Російської редакції Радіо Свобода поговорили з двома десятками медиків із різних кінців Росії про те, як медична система країни готова протистояти коронавірусній пандемії, в результаті якої в Росії офіційно нараховується вже понад 330 тисяч хворих і понад 3 тисячі померлих.
Усі реаніматологи, з якими спілкувалось Радіо Свобода, підтвердили, що і до епідемії чули про ситуації, коли лікарям доводилося робити вибір, кому віддати обмежені ресурси. Але навіть на умовах анонімності вони стверджували, що нікому з них не доводилося потрапляти в такі ситуації особисто, і не хотіли наводити подробиць, побоюючись наслідків.
А медики, які до реанімації стосунку не мають, часто про такі випадки q не чули зовсім, і це підводить журналістів до висновку: через те, що мова йде про кримінальний злочин, реаніматологи намагаються не говорити про такі випадки навіть із колегами.
Важкий вибір
Анастасія Васильєва, яка очолює лікарську профспілку «Альянс лікарів», каже, що знає про проблему і чула про випадки, коли лікарям доводилося робити вибір на користь того пацієнта, який має більше шансів вижити.
Зараз насправді надзвичайна ситуація, зараз іде такий собі природний відбірАнастасія Васильєва
«Такий вибір дійсно суперечить законові, ну, а що їм робити? Зараз насправді надзвичайна ситуація, яка скасовує якісь сухі юридичні норми. Лікарі змушені йти на ці ризики, зараз іде такий собі природний відбір, і від цього нікуди не подітися, як би це жахливо не звучало. Це важке питання, мені складно це коментувати», – каже Васильєва в розмові з Радіо Свобода.
Як і в багатьох інших країнах, російські лікарні виявилися неготовими до напливу пацієнтів із запаленням легень, коли їхнім єдиним порятунком стає апарат штучної вентиляції легень (ШВЛ). Деякі з них застарілі, ще радянського виробництва, і давно вичерпали свій термін експлуатації, інші, такі, як «Авента-М», були визнані пожежонебезпечними і заборонені до використання після того, як у результаті загоряння цих апаратів сталися пожежі з шістьма загиблими в реанімаційних відділеннях у Москві і Санкт-Петербурзі. Нині в російських лікарнях стоять тисячі таких апаратів, іще близько 200 терміново додалися з початком епідемії.
Влада запевняє, що в Росії «є все», щоби впоратися з епідемією. Та при цьому губернатор Санкт-Петербурга Олександр Беглов під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним скаржився, що в місті не вистачає 1680 апаратів ШВЛ. Але і в пресслужбі Міністерства охорони здоров’я Росії, і в департаменті охорони здоров’я міської влади Москви відмовилися відповісти на запитання журналістів із цього приводу.
Довелося дідуся відключати від ШВЛ і підключати молодого, щоб урятувати йогоЛікар
«У нас учора був чоловік, у якого комп’ютерна томографія показала до 75% ураження легень, – розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода лікар однієї з московських лікарень, перепрофільованих на лікування COVID-19. – 45 років йому. Він був в абсолютно стабільному стані, сам ходив, їв, розмовляв. Перед тим п’ять-шість днів у нього до 40 доходила температура, його лихоманило. І вчора ввечері різко в нього впав рівень кисню в крові, він посинів. А реанімація в нас повна, я і завідувач були в цей час. Ввели йому преднізолон і бігом із ним на каталці в реанімацію. А там місць немає, довелося дідуся, який після інсульту, з переломом ребра, взагалі не рухається, днів 10 не розплющує очей, дуже важкий і з «ковідом» іще, теж ураження легень до 75%, – довелося відключати його від ШВЛ і підключати молодого, щоб урятувати його».
«Важких хворих переводять у звичайні відділення, щоб у реанімації звільняти місце для молодих, яким раптом може погіршати», – розповідає лікар, слова якого Радіо Свобода не змогло перевірити з незалежних джерел.
За його словами, у згаданому випадку молодший пацієнт усе одно помер, а дідуся, навпаки, вдалося стабілізувати.
«Патова ситуація»
Інші лікарі кажуть, що проблема з критично важливим обладнанням, зокрема з апаратами ШВЛ, у зв’язку з коронавірусною епідемією лише погіршилася, бо з’явилася вона давніше.
«У нас у лікарні 12 реанімаційних ліжок на три працездатні апарати ШВЛ, – каже Наталя, реаніматолог із районної лікарні в невеликому місті в центральній Росії (всі імена анонімних співрозмовників у статті вигадані). – Коли виникає ситуація, що всі апарати зайняті, а якомусь пацієнтові раптово стає гірше, ми починаємо використовувати все, що можна: котимо наркозно-дихальний апарат із операційної або витягуємо ці «Фази», які були створені для військово-польових умов, вони застаріли, не відповідають ніяким стандартам, пошкоджують легені і взагалі не повинні використовуватися в стаціонарах. Одного разу я бачила, як пацієнтові інтубувати трахею і під’єднали до мішка Амбу (ручного пристрою для тимчасової вентиляції легень – ред.)… Я сама була не раз свідком, як відбувалася «евтаназія», але самій брати участі в цьому не доводилося».
Російські лікарі нині використовують термін «евтаназія» як евфемізм для ситуацій, коли в ситуації обмежених лікарняних ресурсів доводиться робити вибір, кого з пацієнтів відключати від ШВЛ.
За словами іншого лікаря-реаніматолога, Івана, який працює в Санкт-Петербурзі, у великих містах ситуація не краща, бо і там користуються ще радянським обладнанням, яке він називає «металевим сміттям».
Заходжу в палату, а там помирає три бабусі. Усіх трьох слід підключати до апарата ШВЛ, а їх банально немаєЛікар-реаніматолог
«Мені телефонує невролог, каже: «Заберіть у мене бабусю в реанімацію, щось вона стала помирати». Заходжу в палату, а там помирає три бабусі. Ось усіх трьох можна забрати, всіх трьох слід підключати до апарата ШВЛ, а їх банально немає. І неможливо щось зробити, просто три людини помирають. Ось це варіант патової ситуації. А потім невролог навіть не викликає реаніматолога на такі випадки, і пацієнти гинуть у палаті. І ніякої пандемії тоді не було», – розповідає лікар, який так само, як і інші співрозмовники Радіо Свобода, просить змінити його ім’я.
За його словами, і лікар, і адміністрація лікарні зроблять усе, щоб не привернути увагу наглядових органів. «В історії хвороби вони напишуть, що застали смерть у палаті, помер від інсульту, – пояснює Іван. – Якщо є якісь явні ознаки гіпоксії, то дійсно разом із реаніматологом може бути запис, що була проведена інтубація і реанімація в повному обсязі. А так формально при смерті людини необхідна серцево-легенева реанімація. Апарат ШВЛ не обов’язково повинен брати участь, значить, не обов’язково згадувати, що його не було».
Історія для прокурора
Лікарі кажуть, що часто у випадку смерті пацієнта винним призначають лікаря, навіть у тому випадку, коли рятувати здоров’я хворого він не мав чим.
«Фонд обов’язкового медичного страхування заявив, що перевірить 100% історій хвороби з кодом U07 (це «травма легень», до якої залічують і COVID-19 – ред.),« Росздоровнагляд» пішов іще далі – він зажадав негайно надавати історії хвороб усіх померлих, – і Слідчий комітет теж сидить і чекає. Це величезна кількість людей, які дивляться, чи всі були інтубовані, чи всім вистачило місць у реанімаціях», – каже Васильєва.
Іван із Санкт-Петербургу додає: «Якщо, не дай Боже, щось вилізе назовні і почнуться звинувачення в бік керівництва лікарні, воно почне звинувачувати лікарів. Буде велике розслідування, але підсумок один: лікар, який допустив витік інформації, буде як мінімум звільнений».
А інший лікар, реаніматолог із Москви Віктор, каже: ще в медінституті студентів вчать, що «історію хвороби лікар пише для прокурора». «Прогресивна серцева недостатність, наприклад: не встигли підключити до ШВЛ, помер, не доїхавши до реанімації», – каже він.
Армен Оганесян, завідувач відділу анестезіології-реанімації в одній із великих московських клінік, каже в інтерв’ю Радіо Свобода, що «навіть після землетрусу і надмасових надходжень пацієнтів ніхто не признається, що людина чогось не отримала».
«Така надзвичайна подія буде трактована як помилка конкретного чергового лікаря, тому що будь-який начальник скаже: «Як так, у сусідній кімнаті стояв резерв, а він його не використав. Він міг мені подзвонити, і я б усе організував», – каже Оганесян.
Епідемія, за його словами, лише демонструє слабкість російської медичної системи, яка в 2014–15 роках пройшла «оптимізацію» – скорочення кількості ліжок і лікарень із метою зосередити ресурси в меншій кількості лікарень.
«У нас верхівка айсберга добра місцями. Якийсь інститут або якийсь фахівець робить прекрасні операції, зараз стала більш доступна сучасна онкологічна допомога, але масова допомога залишилася на низькому пострадянському рівні. Всі ми бачили ці фото лікарень, де за 20 грошовитих років (періоду значних надходжень до держбюджету Росії завдяки високим цінам на енергоносії – ред.) ні стіни не пофарбували, ні туалети не поміняли», – зауважує Оганесян.
«Скільки надзвичайних ситуацій було – повені, теракти, вірус. Ніяких уроків не вивчили. Як була система недодуманою, недофінансованою, так і залишиться, ні до чого не готова, брехлива, що працює не на людей, а на звіти. Не можна працювати в умовах дефіциту в мирний час – ніякого резерву на випадок надзвичайних ситуацій не залишається… Тому виліковні хворі продовжать помирати від нестачі ресурсів, а невиліковні – помирати в непотрібних стражданнях, обвішані марними трубками», – наголошує московський лікар.