Нову ракету українських конструкторів «Вільха-М» зараз випробовують, і на неї вже чекають у військах. Чому цю зброю називають потенційно найпотужнішою в «сухопутці» української армії і що може перешкодити закінчити проєкт? Кореспонденти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» посиділи за кермом тягача пускової установки комплексу напередодні останніх випробувань і розповідають про свої враження.
Україна вкотре успішно випробувала українську реактивну систему залпового вогню. За три тижні до цього запуску «Донбас Реалії» побачили, як комплекс готують до випробувань.
Пускова установка «Вільхи-М» – це МАЗ-543, машина ще для радянського комплексу «Смерч».
Спочатку проєкт був глибокою модернізацією «Смерчу», із запуском ракет до 70 кілометрів. Але тепер в Україні фактично створюється новий комплекс.
«Вільха» вже на озброєнні ЗСУ, і ракети надходять у війська. А для «Вільхи-М», яку поки випробовують, дальність ураження цілей збільшили до 120 кілометрів.
«Випробовували, пробували все, потім впроваджували ці нововведення в апаратуру, в машину, в ракету. Ракета спочатку взагалі як «болванка» летіла, потім впровадили туди управління імпульсними двигунами на активній ділянці траєкторії», – зауважує начальник цеху Шепетівського ремонтного заводу Дмитро Мартинюк.
Він побував більш ніж на десяти випробуваннях. Спочатку «Вільхи», тепер «Вільхи-М». Шепетівський ремонтний завод до пуску готує саму машину. Тут встановлюють кабельне обладнання, апаратуру, яка відповідає за навігацію і пуск ракети.
«Вільха» – це продукт конструкторського бюро «Луч», але в цілому в проєкті беруть участь близько 15 українських підприємств.
«Ви бачите, коли ракета вилітає, в носовій частині спрацьовують імпульсні двигуни, які коригують траєкторію. Потім ракета летить по балістичній траєкторії, тобто вона некерована. Керованою вона стає на кінцевому етапі свого руху, на кінцевому етапі траєкторії. Там вистрілюються аеродинамічні керма, які скеровують її саме на цей потрібний нам об’єкт, і ви знаєте, що похибки практично мінімальні», – додає Дмитро Мартинюк.
«Отримаємо можливість високоточною зброєю прострілювати з безпечної відстані» – Тарас Чмут
Офіційно заявлено, що відхилення можуть бути не більше ніж 30 метрів. Але за фактом випробувань вони ще менші. До того ж «Вільха» дозволяє наводити кожну з 12 ракет в установці на окрему ціль.
«Окреме наведення ракет на кінцевому етапі польоту дозволяє вражати не площинні цілі, як в радянських системах, тобто там кілометр на кілометр якийсь квадрат або якусь там лісосмугу, а вражати конкретно визначені цілі. У вас є блокпост, вам треба його знищити, ви наводите кожну ракету окремо, наприклад, на бойову машину піхоти, на командний пункт. Плюс ми фактично отримаємо можливість високоточною зброєю прострілювати з безпечної відстані будь-яку територію тимчасово окуповану Донецької та Луганської області», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
«Вільха-М» повинна стати найпотужнішою зброєю Сухопутних військ ЗСУ. Зараз на відстань 120 кілометрів здатні летіти ракети «Точка-У». Але вони вже застаріли і практично вичерпали свій ресурс. Та й відхилення від цілі у «Точки» може становити 250 метрів.
«Це, звичайно, важлива річ – те, що з’явиться система із дальністю 110–130 кілометрів, але насправді цього мало. Навіть якщо подивитися на сусідні країни, та ж сама Білорусь має «Полонез». Хай він китайський, але це 300 кілометрів. Велике питання, як швидко ми зможемо створити певний запас ракет «Вільха-М». Якщо орієнтуватися на «Вільху», то це десятки років мабуть треба буде, щоб накопичити відповідний боєприпас. В порівнянні з Росією, наприклад, до 2027 року вже підписані контракти, тобто на всю дію нинішньої програми переозброєння до 2027 року підписаний контракт в тому числі на постачання боєприпасів до «Смерчу» і до «Торнадо-С» – модернізованої версії «Смерчу», – зауважує головний консультант Національного інститут стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.
Завершення розробки «Вільха-М» – до кінця року
Судячи з офіційних повідомлень, минулого року ЗСУ купили 100 ракет «Вільха» з дальністю до 70 кілометрів, а цього року – ще 28. У ході масштабних бойових дій, за словами експертів, сотні ракет знадобляться щодоби. Проблема не тільки в запасі боєприпасів, а й з цілевказанням для такого комплексу – щоб у режимі реального часу виявити ціль, передати координати, коригувати вогонь і підтверджувати його ефективність.
«Ну, добре, є «Байрактари», добре, є там все, далі розвивають оцей дрон PD-1, який вже теж може там за 100 кілометрів працювати. Ну ще можуть спецпризначенці – і все. Це насправді дуже мало», – переконаний Микола Бєлєсков.
Завершити розробку «Вільхи-М», а також ракети «Нептун» в Міноборони планували до кінця року. Держоборонзамовлення затвердили наприкінці лютого, але поки навіть останні випробування провели за гроші минулого року, повідомляли в ЗМІ.
«Все залежить від того, що буде взагалі з бюджетом країни влітку, наприклад. Враховуючи те, що в нас на початку року було певне недовиконання, і зараз нас очікує величезна економічна криза… Заплановано ніби все окей, але по факту може вийти, що грошей просто не буде в країні, тому що економіка просяде мінус 10% від ВВП», – припускає голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Згідно з даними Міноборони, у 2020 році вони планують закупити близько трьох тисяч ракетних комплексів і ракет до них майже на два з половиною мільярди гривень.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:
