Чи відбулися важливі зрушення в оборонно-промисловому комплексі України протягом 2019 року? Про які досягнення можна говорити, а які важливі речі так і залишилися нереалізованими? До яких ризиків у питаннях безпеки і оборони треба Україні бути готовою у 2020 році? Про це Радіо Свобода традиційно наприкінці року поговорило із Валентином Бадраком, директором неурядової, аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння» (ЦДАКР). Також Радіо Свобода наводить дані зі звіту Міністерства оборони України за 2019 рік.
– Ситуація прикра, як на мене. У контексті гальмування переозброєння Збройних сил України, в межах оборонного бюджету на 2019 рік, Міноборони виявилося нездатним витратити декілька мільярдів гривень. За різними джерелами це від 5 до 8 мільярдів гривень.
Це досить негативно вдарило по питанню створення «цифрової армії».
(28 грудня Міністерство оборони України спростувало ці цифри. За повідомленням МОУ, Міністерство фінансів та Державна казначейська служба України профінансували та провели оплати за усіма поданими Міноборони платіжними дорученнями. Відтак, станом на кінець року Міністерство оборони України не має жодних сум, за якими не були взяті зобов’язання – ред.)
– А є те, що вдалося вдало завершити?
У 2020 році Україна зможе високоточно уражати противника на відстані 70 кілометрів
– Так. Добре, що завершили випробування ПКР «Нептун». Це дає можливість сподіватися, що у 2020 році в Україні з'явиться своя серійна крилата ракета.
Плюс – позитив у сфері створення РСЗВ «Вільха».
У 2020 році Україна зможе високоточно вражати противника на відстані 70 кілометрів.
– А на які концептуальні питання щодо безпеки України, на вашу думку, так і не було дано чітких відповідей?
– З моєї точки зору, нова влада не дала відповіді собі і суспільству про те, якою буде українська армія майбутнього. На жаль...
Розмови про «натовські стандарти» заступили проблеми пріоритетів переозброєння, тобто створення адекватного оборонного потенціалу.
Виникає таке враження, що військове керівництво не вирішило цього й для себе.
– І які головні ризики в безпековому плані для України ви бачите у 2020 році ?
Путінський Кремль пішов у наступ
– Перший ключовий ризик політичний.
Шалена антиукраїнська інформаційна кампанія в усьому світі, відверта в рази збільшена підтримка проросійських, тобто антиукраїнських політиків, та загалом, формування потужних антиукраїнських сил – усе це створює підстави казати, що путінський Кремль пішов у наступ.
Російський істеблішмент добре розуміє, що єдиною реальної силою (а значить, загрозою) є зростання національної гідності українців та готовність людей до збройної боротьби
У заяві ЦДАКР ми зазначаємо, що не тільки населенню Росії, але й усьому світові старанно нав’язується думка про можливість «поглинання України», або принаймні «управління Києвом».
Цікавий тренд кінця 2019 року: усіх, хто готовий відстоювати українське зі зброєю та без неї; усіх, хто готовий захищати свій дім, свою землю, в Росії відверто називають «карателями та нацистами».
Чому так? Досить просте пояснення: російський істеблішмент добре розуміє, що єдиною реальної силою (а значить, загрозою) є зростання національної гідності українців та готовність людей до збройної боротьби.
«Українські учасники війни є нацистами та небезпечними для суспільства» – головна теза роспропаганди
Саме тому російська пропаганда розгорнула потужну багаторівневу інформаційну війну, ключовими тезами якої є: «В Україні триває громадянська війна»; «українські учасники війни є нацистами та небезпечними для суспільства, потенційними або реальними злочинцями»; «єдиною формулою «виживання» української державності є об’єднання з Росією».
Що робить українська влада? Продовжує, наслідуючи традицію Порошенка, втрачати мотивованих людей для армії.
На цьому тлі, головна мета – створення підконтрольної України – сьогодні для Путіна набагато ближча, аніж у 2014 та 2015 роках.
Це констатація факту – із аналізу ситуації.
Відповідно, зростають і суто воєнні, силові ризики, оскільки під прикриттям «захисту» та «визволення» можливі негативні воєнні сценарії.
Мета – створення підконтрольної України – сьогодні для Путіна набагато ближча, аніж у 2014 році
Ще більше, ніж раніше, Україні потрібне потужне військо – для зміни риторики у відносинах із ворожою Росією, для захисту держави та для патріотичного виховання.
Гадаю, саме потужні й авторитетні в суспільстві Збройні сили України можуть стати основою цементування національної ідеї, посилення національного руху через розвиток усіх сил оборони, територіальної оборони, всебічного загартовування молоді.
Як ми наголошуємо в заяві – діяти треба невідкладно. Стандарти НАТО потрібні, але вони не можуть бути головним пріоритетом створення оборонного потенціалу.
«За мотивацію бійців майбутньої армії потрібно боротися, бо вакуум дій заповниться. Так само, як і за розвиток вітчизняних озброєнь – Захід між примиренням з Москвою або озброєнням України точно вибере перше!» – наголошуємо ми.
Із звіту МО про використання бюджету та укладення контрактів
Міністерство оборони прозвітувало:
-
про укладення контрактів на постачання другої партії американських протитанкових ракетних комплексів Javelin;
«Протягом IV кварталу за рахунок зосередження ресурсів Міноборони України вдалося укласти контракти на постачання другої партії протитанкових ракетних комплексів Javelin виробництва США. Ми також замовляємо аналогічні ракетні комплекси нашого національного виробника. Маємо декілька станцій артилерійської розвідки, близько 100 броньованих автомобілів різного типу і бронемашин, декілька літаків», – повідомив заступник міністра оборони Анатолій Петренко.
-
у 2019 році Міноборони реалізувало три контракти;
«Два контракти з урядом США за програмою закордонних військових продажів, а також один контракт із Агенцією НАТО з підтримки і постачання. Це дозволяє нам використовувати всі ресурси, які існують на ринку озброєння – державні національні, недержавні національні, а також закордонні виробники і постачальники».
- про виконання оборонного бюджету в 2019 році;
«У 2019 році ми оперували в рамках бюджетного ресурсу в 16 млрд 790 мільйонів гривень на все. Цей фінансовий ресурс профінансований державою для потреб ЗСУ в повному обсязі на 100%. Успішність нашого виконання цього бюджету складає 99,3%. 0,7% – це ті контракти, по яких продовжується вивчення стану справ, беручи до уваги ризики, які повинні бути нейтралізовані»
- у IV кварталі 2019 року було взято зобов’язань на 3 мільярди гривень;
«За три місяці було взято зобов’язань на 3 мільярди гривень. Використано коштів, тобто прийнято продукції військового характеру на 4,7 мільярда гривень. Велика робота була проведена для того, щоб зменшити поточну дебіторську заборгованість і також були успішні приклади нейтралізації простроченої дебіторської заборгованості і постачання у війська необхідної техніки»
- було зроблено два коригування для того, щоб зосередити ресурс на найбільш результативних показниках у рамках Держоборонзамовлення;
«Було укладено державні контракти на постачання продукції від іноземних постачальників та розблоковано проблемний контракт і унеможливлено банкрутство Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» із постачання бронетранспортерів БТР-4Е у війська.
Ці машини вже надійшли на озброєння однієї із механізованих бригад. Це дійсно перший такий випадок, коли ми так серійно постачаємо критичну номенклатуру бронетанкового озброєння у війська і ми з оптимізмом дивимось у майбутнє 2020 року», – сказав Анатолій Петренко.
- у війська в 2019 році надійшла значна кількість різних нових типів озброєння та військової техніки;
«Тепер на озброєнні є безпілотний літальний апарат оперативного радіусу дії, який може застосовуватися в ударному варіанті. Ми маємо на озброєнні автоматизований комплекс управління артилерією, також є радіолокаційна станція для здійснення контрбатарейної боротьби – це все те, що було здійснено у рамках державного оборонного замовлення всіма учасниками процесу – це замовники, виробники і це експлуатанти»
Міноборони про пріоритети:
«Це те, куди ми інвестуємо кошти, очікуючи на результат вже в першому півріччі 2020 року», – МО.
- задовольнити критичні потреби військ, які виконують завдання щоденно, при цьому підняти рівень технічної справності і забезпечивши нарощування їхнього стримуючого потенціалу;
- протиповітряна оборона;
- ВМС;
- тактична авіація;
- стійкість системи управління;
- кібернетичний захист.
Читайте ще:
Пріоритети розвитку армії: Міноборони vs експерти
Міністр оборони про майбутнє призову до армії: «ми йдемо шляхом професіоналізації»
«Зміцнення боєздатності ЗСУ є вкладом у мирний процес» – заступник міністра оборони Поліщук
Заступниця міністра оборони Аліна Фролова про умови перемоги у гібридній війні
