Коли президент Росії Володимир Путін несподівано оголосив про безліч конституційних змін під час виступу 15 січня, Георгій Сатаров запідозрив, що ця заява має приховані мотиви. Саратов, колишній помічник першого президента Росії Бориса Єльцина в 1990-х роках, був одним із архітекторів Конституції Росії, ухваленої в 1993 році. Він визнав, що документ готовий до змін, але підозрює, що кінцева мета пропозиції Путіна полягає у тому, щоб дати йому можливість залишатися справжнім «арбітром» Росії після закінчення його президентського терміну в 2024 році.
«Це початок проєкту зміщення балансу сил, що випереджає час», – сказав Сатаров у телефонному інтерв'ю. «І зміни до Конституції, запропоновані Путіним, мають ще одну мету – забезпечити стабільність і керованість цього переходу».
Це була кривава політична боротьба, яка проклала шлях до прийняття нинішньої конституції Росії в 1993 році. Боротьба за владу між індивідуалістом Єльциним та парламентом, який був налаштований за його імпічмент, закінчилася тільки тоді, коли військові штурмували парламент, щоб заарештувати лідерів опору. В результаті протистояння було вбито близько 200 осіб.
Врешті-решт, за документ Конституції проголосували на референдумі в грудні. Надихнувшись Конституцією Франції, було ухвалено низку законів та принципів, які проголошували повагу прав людини та демократичних цінностей, а також передбачали обмеження – не більше двох чотирирічних термінів поспіль для будь-якого майбутнього президента.
У нас є свого роду «гойдалка», коли спочатку одна, а потім інша сторона або гілка влади опиняється на вершиніВіктор Шейніс
Але якщо автори мали на меті таким чином встановити збалансовану систему стримувань та противаг, то зараз вони б були розчаровані.
«Конституція суперечлива, – сказав один з інших співавторів документа Віктор Шейніс. – Це дозволяє розширити повноваження президента, виконавчої, законодавчої та судової влади. У нас є свого роду «гойдалка», коли спочатку одна, а потім інша сторона або гілка влади опиняється на вершині».
Путін, який змінив Єльцина в 2000 році, покірно пішов з поста президента після двох термінів поспіль у 2008 році, коли його замінив тодішній прем'єр-міністр Дмитро Медведєв. Але до того, як Медведєв покинув президентський пост задля повернення Путіна в 2012 році, він вніс поправки в Конституцію та збільшив президентський термін до шести років.
Це дозволило Путіну, який був переобраний на четвертий термін у 2018-му, залишатися при владі до 2024 року та стати російським лідером, який найдовше перебував при владі з часів Йосипа Сталіна.
Але це також залишило відкритим питання про те, що ж буде далі.
Політичне майбутнє Путіна після 2024 року стало ключовою політичною загадкою в Росії з моменту його переобрання у 2018 році. Незабаром офіційні особи у своїх виступах почали натякати на можливість знову внесення поправок до Конституції, тим самим перевіряючи громадську думку та даючи зрозуміти, що тут щось затівається.
«У нашій конституції є недоліки», – написав у жовтні 2018 року голова Конституційного суду Валерій Зоркін. «Вони включають відсутність належного балансу системи стримувань і противаг, упередженість на користь виконавчої влади та неясний розподіл повноважень між президентом та урядом».
Сам Путін не говорив конкретно щодо цього питання, лише натякав у грудні, що Конституція може бути змінена у пункті, в якому йдеться про те, що ніхто не може обіймати посаду президента два терміни поспіль. Через неоднозначний коментар, що прозвучав під час його щорічної пресконференції в Москві, почалися запеклі дебати щодо практичних наслідків такого рішення.
Але лише після його звернення до Федеральних зборів 15 січня із зазвичай передбачуваними підсумками минулого року і прогнозами на майбутній, російський президент, схоже, поклав край усім чуткам. Його пропозиція щодо конституційних змін, згідно з повідомленнями російських ЗМІ від 16 січня, буде винесена на загальнонаціональне голосування. Зміни передбачають нові повноваження російського парламенту при призначенні прем'єр-міністра країни та посилення ролі Державної ради, неконституційного органу, який очолює сам Путін.
Через кілька годин після цієї заяви Медведєва на посту прем'єр-міністра замінив технократ Михайло Мішустін. Сам Медведєв був призначений на нову посаду заступником голови Ради безпеки, іншого органу, який теж очолює Путін. Це призначення викликало припущення про те, що Рада безпеки може стати новою ланкою влади після 2024 року.
«(Путін) хоче бути впевнений, що майбутній президент продовжить його політику, але він також хоче мати можливість брати участь у процесі ухвалення рішень», – сказала для Радіо Свобода Тетяна Станова, співробітник Московського центру Карнегі. Вона спростувала думку, яку дехто поширював, про те, що Путін сподівається повернутися на пост прем'єр-міністра з нещодавно розширеними повноваженнями.
Путін не захоче брати участь у повсякденній політиціТетяна Станова
Відповідно до запропонованих змін, сказала вона, «прем'єр-міністр стане більш залежним від (парламенту), а звільнити прем'єр-міністра зможе президент. Путін би не хотів ризикувати».
Путін, як заслужений державний діяч, відмовився від посади президента після відродженням Росії як міжнародного впливового лідера. «Він не захоче брати участь у повсякденній політиці», – каже Станова.
У цьому питанні Путін може покладатися на своє керівництво посиленої Державної ради, чиї розширені повноваження ще не визначені. Якщо це правда, цей крок співпадає з планом переходу, проведеним у сусідньому Казахстані Нурсултаном Назарбаєвим. Він, будучи сильним президентом, подав у березні у відставку після майже 30 років правління, але зберіг своє керівництво над правлячою партією та впливовою Радою безпеки країни.
«Путіну доведеться знайти спадкоємця, і цьому спадкоємцеві дадуть простір для роботи», – сказала Станова, але додавши, що Путін захоче зберегти важелі впливу на цю посаду.
Путіну потрібні механізми, які змусять майбутнього президента погоджувати з ним важливі рішенняТетяна Станова
Медведєва сприймали як заміну Путіна в 2008 році, як протеже, який не мав великої реальної влади. Але ці дві людини публічно вступили в конфлікт у 2011 році через рішення Росії не накладати вето на резолюцію ООН про авіаатаки коаліції в Лівії, та розходилися в низці інших питань. Путін скасував багато ініціатив Медведєва після того, як повернувся на пост президента.
«Щоб уникнути конфліктів з майбутнім спадкоємцем, як це було в Путіна з Медведєвим, Путіну потрібні механізми, які змусять майбутнього президента погоджувати з ним важливі рішення», – сказала Станова. Рішенням може стати використання керівництва посиленої Державної ради або Ради безпеки.
Існує дисбаланс сил, прописаний у конституції, але його не слід змінювати так, як запропонував ПутінГеоргій Сатаров
Сатаров, який у свої 72 роки залишається політиком та президентом незалежної антикорупційної організації в Москві, визнав, що конституція 1993 року страждає через «родову травму» і може бути покращена. Але він побоюється, що її лазівки можуть використати для політичної вигоди.
«Існує дисбаланс сил, прописаний у конституції, але його не слід змінювати так, як запропонував Путін, – каже він. – Це не має нічого спільного з природою чи логікою політичної ідеї. Це стосується конкретного політичного проєкту».
