«Кремль знову запропонував газовий «хабар» – у статті під таким заголовком газета «День» коментує газові домовленості з Росією. На думку експерта видання, президента центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, підписаний протокол з юридичної точки зору є нікчемним.
«Це – своєрідна газова «Мінська домовленість», що є аналогом сумнозвісних однойменних домовленостей із «врегулювання на Донбасі». Гончар переконаний: факт першого підпису під протоколом особи, яка не має функціонального стосунку до предмету переговорів, зайвий раз вказує на те, що існують закулісні домовленості політичного характеру. Вони виникли в Парижі під час зустрічі Зеленського і Путіна. І далі вся конструкція переговорів і потенційних контрактних відносин стала перебудовуватися під політичний алгоритм непевного компромісу, контури якого зараз спостерігаються, вважає експерт.
Росіяни будуть весь час демонструвати цей папірець і говорити, що наші ж президенти домовилися. Тому з цієї точки зору перемога піррова, бо вона дає «Газпрому» можливість в будь-який момент зіскочити з контракту. До того ж, ніде ніяких наслідків не зазначено за недотримання взятих на себе зобов’язань. Тому й виникають припущення, що ці домовленості є елементом більш широкого пакету, де українська сторона, перебувючи у виграшній позиції, пішла на значно більші поступки, ніж могла би піти.
Щоб виграти, українській владі в цій ситуації, на думку експертів газети, треба зайняти максимально публічну позицію, і зосередитися на трьох позиціях: недопущення транзитного контракту на означених в протоколі умовах; недопущення підписання будь-яких контрактів по імпорту російського газу до деокупації Криму та ОРДіЛО та блокування у будь-який спосіб «Північного потоку-2».
«Газета по-українськи» коментує твердження Володимира Путіна про те, що буцімто під час створення Радянського Союзу споконвічно російські території опинились у складі України. До України вони ніби не мали ніякого стосунку: все Причорномор’я – західні російські землі, переконував кремлівський лідер. Путінська пропаганда базується на висновках імперської історичної школи. Нібито Україну вигадали й вона –російський додаток, наголошує експерт газети, політолог Михайло Басараб. Він вважає, що ця заява Путіна прозвучала як погроза українській владі.
Можуть бути спроби Росії створити сухопутний коридор до Криму й відрізати Україну від моря. Мовляв, якщо Зеленський не виконає окреслених на Паризькому саміті забаганок Кремля, можлива масштабна війна. Політолог стверджує, що Путін вдерся на Донбас і Крим не тільки заради захоплення територій. Головним завданням є знищення української державності. Врегулювання можливе після звільнення українських територій і відшкодування завданих агресією збитків. Це базові принципи, на яких має наполягати президент України. На цьому наголошується в статті «Путін погрожував Києву на підсумковій пресконференції».
Священник Володимир Маглена першим на Луганщині перейшов із УПЦ (МП) до Православної церкви України (ПЦУ). За це йому довелося пожертвувати храмом, який він сам збудував на кошти пожертвувань.
Від боротьби за «каміння», як він сам висловлюється, він відмовився, і тепер проводить служіння у звичайній оселі. Газета «День» пропонує інтерв'ю зі священником про віру, патріотизм, війну, терпіння, принциповість та християнську любов.
У розмові з журналістами він наголосив, що мотиваційних моментів переходу до ПЦУ у нього було кілька. Один із них – це пошук свободи. Бо в Московському патріархаті немає цієї свободи. «Наприклад, якби я зараз залишався в МП, то не зміг би дати вам інтерв’ю, хоча сказати і розповісти мені є про що. Другий момент – це те, що я є українцем і не розумію, чому маю служити саме Московському патріархату, в той час, коли у нас з’явилась наша українська єдина церква», – наголосив священник.
