Щорічна пресконференція президента Росії тривала 19 грудня майже чотири з половиною години. Ніяких надто особливих для Росії і світу заяв з вуст Володимира Путіна не пролунало. І якихось важливих змін в російсько-українських відносинах найближчим часом чекати не доводиться.
Перше запитання з приводу України прозвучало від журналіста Першого телеканалу, який поскаржився, що російським журналістам працювати в Україні менш комфортно, ніж їхнім українським колегам у Росії. Питання ж було присвячене «нормандському формату», Мінським угодам та оцінці Путіним його колеги Зеленського.
«Я завжди ухиляюся від відповіді на питання на кшталт цього, вважаю некоректним для себе відповідати на ці питання, даючи характеристики своїм колегам. У когось є і переваги, є якісь мінуси, але коли люди потрапляють на такі місця, це означає, що вони все-таки пройшли якийсь дуже серйозний відбір, і це все люди неабиякі, як мінімум. Що стосується «нормандського формату», Мінських угод і так далі, немає нічого, крім Мінських угод. І мене, звичайно, дуже насторожила заява президента Зеленського після того, як він виїхав із Парижа, про те, що можна було б їх переглянути. Якщо почнеться перегляд Мінських угод, уся ситуація взагалі може зайти в глухий кут. Адже ключем цих Мінських угод є закон про особливий статус Донбасу, який повинен бути імплементований в український основний закон», – зазначив Путін.
Чиї танки і де вони стоять
Якби українські танки були б на Кубані, ви теж до нас трішечки змінили б ставленняРоман Цимбалюк
Продовжуючи українську тему, запитання дали поставити журналістові УНІАН Роману Цимбалюку. Цимбалюк відреагував на репліку журналіста Першого каналу.
«У мене особисто немає проблем, щоб працювати в Росії. Можливо, якби українські танки були б на Кубані, ви теж до нас трішечки змінили б ставлення», – зазначив Цимбалюк.
«Ви маєте на увазі сімдесят другі машини чи тридцять четверті?» – запитав Путін.
«У нас у Харкові виробляють танк Т-64», – відповів Цимбалюк.
Цимбалюк поставив російському президентові 2 запитання. Перше – коли він збирається розформувати збройні формування в ОРДЛО.
«Дивіться, що стосується Мінських угод і розформування, як ви сказали, органів управління в невизнаних «республіках», перше, що хочу сказати. Президент України Петро Олексійович Порошенко, який представляв Україну в Мінську, після чого виникли ось ці Мінські угоди, він наполягав на тому, щоб під цим документом були поставлені підписи керівників двох цих невизнаних «республік». Вони просто за горло мене взяли всі разом там, утрьох, значить. А представники цих невизнаних «республік» відмовлялися це робити. Але все ж таки ми їх умовили, і вони поставили там свої підписи. Таким чином, Україна сама визнала, що така влада існує. Це перша частина марлезонського балету. А друга полягає в тому, щоб там проведені були вибори, люди прийшли і проголосували, і це, як на мене, якраз дуже демократичний спосіб організації органів влади», – відповів Путін.
Газ, суди і гроші
Друге запитання Романа Цимбалюка було пов’язане з поставками російського газу і виграних Україною в Стокгольмському арбітражному суді 3 мільярдів доларів. Однак тут Путін сказав, що це не Росія винна Україні, а навпаки Україна Росії. З чим був пов’язаний такий несподіваний поворот сюжету, Радіо Свобода пояснив російський політолог Костянтин Скоркін.
«Він говорив про так званий борг Януковича, тобто ті гроші, які в 2014 році були передані Україні, і там щодо них, наскільки я знаю, йде зараз судовий розгляд у Високому суді Лондона. А оскільки раніше Лондон, по-моєму, ухвалив рішення про те, що цей борг був, нібито, політично мотивований, і тепер там тривають розгляди навколо цього, оскільки Росія вважає, що Україна тепер винна їй ці гроші, які були передані у вигляді цінних паперів Януковичу», – наголосив експерт.
Разом з тим на пресконференції Путін був змушений прокоментувати і безпосередньо рішення Стокгольмського арбітражу за позовом «Нафтогазу України» до російського «Газпрому». Він назвав його таким, що має політичний характер.
Попри будівництво нових об'єктів, таких як «Північний потік-1», «Північний потік-2», «Турецький потік», будемо зберігати транзит через УкраїнуВолодимир Путін
А також зазначив: «Рішення суду є, це правда, ми повинні з цього виходити. Ми будемо виходити з цього і будемо шукати прийнятне для всіх рішення, в тому числі і для України. Як я вже багато разів говорив, попри будівництво нових інфраструктурних об'єктів, таких як «Північний потік-1», «Північний потік-2», «Турецький потік», будемо зберігати транзит через Україну».
Відповіді Путіна, які стосувалися української теми, були, на думку Скоркіна, цілком очікувані і частково були реакцією на те, що український президент, незважаючи на недосвідченість, виявився непоступливим.
«Відповіді були досить очікувані, вони абсолютно в руслі його всіх попередніх висловлювань. Очевидно, що це реакція на паризький саміт, на те, що Україна зайняла непоступливу з точки зору Москви позицію. І тому така риторика звучить із уст Путіна. Він, власне, повертається до своїх улюблених ідей про те, що кордони пострадянські неправильні, не відповідають історичній справедливості тощо», – зазначив Скоркін.
Загалом, серед висловлювань на пресконференції Володимира Путіна, які привернули увагу, оглядачі особливо виділяють одне: Путін сказав, що готовий відмовитися від слова «поспіль» у тому місці російської конституції, яка стосується двох президентських термінів. Втім, визначеності в словах російського президента не було.
