Конфлікт зі звільненням вчительки української мови з приватної школи у Львові набув «мовного» забарвлення. Приводом до скандалу став допис у фейсбуці вчительки про її звільнення, який викликав неоднозначне трактування. Хоча дирекція школи заперечує, що скандал мовний.
Більш ніж три місяці працювала у приватній «Школі вільних і небайдужих» учителька української мови Іванна Рижан. Тут навчається 360 дітей у початкових класах. Школу створив «холдинг емоцій «!FEST», якому належать десятки закладів харчування у центрі Львова і чимало інших комерційних проєктів.
Вчительці запропонували роботу тьютора, тобто вона займалась учнями четвертого класу після уроків: робила з ними домашню роботу, супроводжувала в їдальню, перебувала з ними на прогулянці. А також керівник цього класу погодилась, щоб Іванна Рижан викладала 4-класникам українську мову, щоб їх «підтягнути» з цього предмету. Таку домовленість схвалило керівництво приватної школи.
Однак тиждень тому вчительку звільнили, за згодою двох сторін. Іванна Рижан написала емоційний пост на своїй сторінці у фейсбуці. Учителька пише: «Цькування мови, вчителів, нових учнів. Не прийняли нову дитину, замовили... – і вижили (через своїх дітей). Не сподобався ще один – і ось погроза з боку дітей, що «і тебе виживемо». Не «по-їхньому вчитель працює – анонімне опитування, цькування і примусова заява – «за згодою сторін» – без згоди однієї з них». Власне, перш, аніж звільнити вчительку, провели опитування серед школярів щодо їхнього ставлення до педагога.
А фразу «для захисту російськомовних та «данєцких» у Львові можна показово розправитись як із мовою, так і з учителем» багато людей потрактувало, як те, що вчительку звільнили через скаргу батьків переселенців із Донецька. Хоча, за інформацією дирекції школи, у класі немає жодної дитини з родини переселенців із Донбасу. Лише одна учениця з Криму, але дитина спілкується українською.
Інцидент був накрученийІванна Рижан
«Я написала кілька тез у пості, чому у класі це сталось. Я три місяці не входила, хто звідки є з учнів. Інцидент був накручений. Я вважаю, що мене звільнили з тієї причини, що хтось із батьків двох учнів поскаржився. Ці двоє дітей у класі легко сприймають інформацію, розумні, швидко працюють, їх нервують ті, хто повільно працює. Але я мусила чекати на тих, хто повільно робить завдання. Двоє учнів на тлі української мови створювали ситуацію, але це було два останні тижні перед звільненням. Школа скерована на результат, тому я туди пішла. Бо там – рейтинг, гарний колектив і атмосфера, мені там все подобалось. Можливо, я як вчитель старших класів переборщила з динамікою цієї роботи, але хотілось, щоб учні мали результат», – пояснює свою позицію Іванна Рижан.
Вчителька підписала заяву на звільнення.
У змісті було «за згодою сторін»Іванна Рижан
«Мене покликав у кабінет директор школи і сказав, що ухвалили рішення про звільнення, ось тут папір і що маю це переписати. Я поцікавилась, а які підстави. У змісті було «за згодою сторін». Я сказала, що не погоджуюсь і почула: якщо не погоджуєтесь, то це буде довга тяганина. Я просто підписала», – говорить вчителька.
У школі заперечують мовний конфлікт
Допис Іванни Рижан негативно оцінили у колективі приватної «Школи вільних і небайдужих». Вчителька, з якою вона працювала у четвертому класі, заперечує будь-який мовний скандал. Більшість із тих, з ким спілкувалась у школі, вважають, що конфлікт трудовий, але не через те, що викладання української мови не подобалось окремим батькам у класі, і пояснюють, що не спрацювалась учителька з колективом.
Заперечує звільнення вчительки через надмірну увагу до української мови і тиск батьків на адміністрацію з вимогою звільнити педагога керівник школи Олесь Пограничний.
Ми не питаємо, хто з Донецька, нікому в голову таке не приходитьОлесь Пограничний
«Ми відпрацювали три місяці, а за цей термін можна побачити один одного. За цей час було кілька нервозних моментів із боку вчительки. Розумію, що це четвертий клас, непросто з дітьми спілкуватись, з ними треба говорити. Але нервозна поведінка щодо дітей і вчителів призвели до того, що ми сказали, що не вийшла співпраця. Мені складно сказати, професійна людина чи ні. Бачив спілкування з учнями і вчителями, іншими працівниками школи, які не прийнятні. Можливо, в іншому середовищі вона добре працює. Я не знаю цього. Є діти з російськомовних родин. Ми не питаємо, хто з Донецька, нікому в голову таке не приходить, а який стосунок школа має до того, як у родинах спілкуються. У школі – українська і англійська мови», – каже Олесь Пограничний.
У приміщенні школи – багато пізнавальних матеріалів про відомих українців, розвішані україномовні цитати.
Зараз юристи школи вивчають матеріали цього скандалу і поки що невідомо, чи освітній заклад звернеться з судовим позовом щодо звинувачень вчительки на адресу школи.
Іванна Рижан повідомила, що готова відстоювати свою позицію в суді і «озвучити в публічному процесі всіх осіб, всі події та їх деталі, а також те, якою була реакція на них, а не тільки «зручну» та суб’єктивну оцінку».
У школі відбулись батьківські збори і, як інформує батько одного зі школярів, на них мовилось щодо «неприпустимості та недопущення дитячого булінгу, непокараність виявлених системних порушень зі сторони учнів. Деякими з батьків були озвучені факти булінгу та цькування їхніх дітей окремими учнями, що в загальному створювали некомфортне середовище для навчання та організації виховного процесу».
Батьки донесли до адміністрації школи всі ті проблеми, які назбирались протягом певного часу навчального процесу. Однак це робочі моменти і їх вирішують, пояснюють в адміністрації школи.
У Львові – шість шкіл мають класи із навчанням російською
У міському департаменті освіти знають про конфлікт, але втручатись чи перевіряти факт не мають права, бо школа приватна, тому за ситуацію відповідає власник закладу. На сьогодні у Львові – 12 приватних шкіл. Оплата на місяць – від 7 тисяч гривень і більше за учня.
Батьки віддають дітей у приватну школу через кращі умови навчання, можливість перебування дитини у школі весь день, більш креативний розвиток дитини, інший підхід до викладання. Загальних середніх шкіл у місті – понад 100. З них у шести є класи з навчанням російською мовою і два – польською.
З вересня 2020 року школи з російською мовою викладання переходять на українську мову. Школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, – з вересня 2023 року. Адже у 2017 році ухвалений закон «Про освіту». Проте одну чи декілька дисциплін можуть викладати двома чи більше мовами – українською, англійською і мовами Євросоюзу. Щодо російської меншини, то буде окремий предмет. На приватні школи закон не поширюється.
«Не було вказівок, як має відбуватись перехідний етап, тому що школи треба перевести на українську мову навчання. У школах, які колись називали російськими, є класи з українською мовою. Від 65 до 85% предметів вже викладаються українською мовою у середній і старшій школах. Зокрема, учні 10-11 класів переходять масово на українську мову, бо ЗНО – українською. Що стосується польських шкіл, то там менший відсоток викладання предметів українською мовою. Немає скарг від батьків із російськомовних родин», – каже начальник управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Зоряна Довганик.
За її словами, у департамент не надходили скарги від батьків, які переїхали у Львів з Донбасу чи Криму, чи, навпаки, від місцевих жителів на якісь дії переселенців через українську мову чи тиск на адміністрацію школи з вимогою звільнити когось із педагогів. Практично у кожній школі Львова навчаються діти з родин переселенців із Криму чи Донбасу.
Водночас львівські школи мають проблему із кадрами. Молоді фахівці не йдуть працювати у школи через низькі зарплати. На початку року було 130 вакансій. Проблемно знайти вчителя з англійської мови, польської, бо такі фахівці виїжджають у Польщу, з інформатики, бо люди воліють працювати в ІТ-компанії, є потреба у вчителях фізкультури, музики, мистецтва.
