«Сальвіні – фашист! Я не хочу фашизму в моїй країні і не хочу, щоб мені було соромно називатися італійцем!» – гарячкує в інтерв’ю репортерам Reuters літній чоловік, який прийшов на мітинг у центрі Риму минулої суботи, тримаючи в руках вирізане з картону зображення сардини. Мітинг зібрав багато десятків тисяч людей, а сардина стала символом масового руху, що виник у листопаді з метою перешкодити повернутися до влади ексміністрові внутрішніх справ Італії, лідерові правопопулістської партії «Ліга» Маттео Сальвіні.
Усе почалося в середині листопада в Болоньї – місті на півночі Італії, в області Емілія-Романья, де на 26 січня 2020 року призначені регіональні вибори. Саме в Болоньї стартувала виборча кампанія Маттео Сальвіні, лідера «Ліги», яка нині перебуває в опозиції. Сальвіні не приховує, що його план простий: виграти одні за іншими більшість регіональних виборів. Це призвело б до кризи і відставки центрального уряду, складеного лівоцентристської Демократичної партією і колишніми союзниками Сальвіні з популістського «Руху 5 зірок». Поразка в Емілії-Романьї була б особливо болючою для лівих: у цьому регіоні вони перебувають при владі кілька десятиліть.
Мітинг прихильників Сальвіні в Болоньї 14 листопада мав відбутися в місцевому спорткомплексі, який уміщує 5700 людей. Четверо молодих громадських активістів, супротивників «Ліги», виступили в фейсбуці з ініціативою: привести в той же самий час на одну з центральних площ Болоньї більше народу, ніж Сальвіні – щонайменше 6000 людей. Несподівано для організаторів прийшли 15 тисяч! Вони ледь помістилися на площі і стояли щільно, плечем до плеча – як кажуть у таких випадках, немов сардини в консервній банці. Звідси й виникла назва і символ цього стихійного руху – «сардини». Воно вже місяць збирає велелюдні мітинги в різних містах Італії.
Мітинг «сардин» у Брешії 8 грудня:
Ми антифашисти, ми за рівність, проти нетерпимості, расизму та гомофобіїМаттіа Санторі
«Ми антифашисти, ми за рівність, проти нетерпимості, расизму та гомофобії», – говорить в інтерв’ю агентству France Presse одині з чотирьох ініціаторів руху, 32-річний економіст Маттіа Санторі. За його словами, «сардини» хочуть «принести в політику нову енергію в куди більш вільній і спонтанній формі, ніж традиційна. Ми не хочемо вибудовувати свою ієрархію, як політичні партії, і взагалі [не хочемо] бути партією». Втім, соратники Санторі повністю не виключають і такого варіанту розвитку подій. Тим більше що вже з’явилися опитування, згідно з якими за партію, створену «сардинами», готові були би проголосувати 17% виборців. Це, щоправда, в два рази менше, ніж число прихильників «Ліги», яку зараз підтримують 32-34% електорату.
Поки що свобода і спонтанність, про які говорить Маттіа Санторі, виражаються в незвичній назві, стихійності і колективному виконанні «сардинами» відомої пісні Bella Ciao, яка є неофіційним гімном італійських партизанів-антифашистів часів Другої світової. «Сардини» взагалі вважають себе спадкоємцями антифашистської традиції, а Маттіа Санторі фотографується з ветеранами партизанського руху (на цьому фото він із головою Національної асоціації італійських партизанів Карлою Несполо):
У найближчих планах руху – не виставляти власних кандидатів на виборах, а підтримати лівоцентристів, передусім в Емілії-Романьї. Там представник «Ліги» Лючія Борґонцоні, судячи з опитувань, має шанси завдати поразки нинішньому губернатору-демократу Стефано Боначчіні. Цікаво, що кандидат «Ліги» – племінниця італійського художника Альдо Борґонцоні, який під час Другої світової війни брав участь у партизанському русі.
«Сардини» з’явилися в культурному кліматі, який просочений мовою ненависті», – говорить Франческа Форно, професор соціології університету Тренто. А письменниця і ліва активістка Джулія Блазі зазначає, що «сардини» стали реакцією лівої та ліберальної громадськості не тільки на діяльність Маттео Сальвіні, але і на кризу двох правлячих нині політичних сил Італії – Демократичної партії і «Руху 5 зірок». Жодній із них несподіване об’єднання в коаліцію, головна мета якої – не допустити до влади Сальвіні, не принесло сплеску популярності.
«П’яти зіркам», заснованим колись артистом-коміком і мітинговим популістом Беппе Ґрілло, ліві не довіряють: це рух більше року складалося в коаліції з тим самим Сальвіні, якого нині так люто критикує. Від демократів же відкололися прихильники колись популярного екс-прем’єра Маттео Ренці, який затіяв власний політичний проект.
Маттео Сальвіні, якого іноді називають найвиразнішою постаттю серед європейських правих популістів, відреагував на появу «сардин» із властивим йому сарказмом: «Я люблю кошенят, тому що вони їдять сардин». Після цього прихильники «Ліги» запустили в соціальних мережах хештеґ #gattiniconSalvini («кошенята з Сальвіні»):
Утім, пізніше лідер «Ліги» відгукнувся про «сардини» з несподіваноюмиролюбністю, заявивши, що, мовляв, демократія передбачає самовираження безлічі людей, тож «чим більше їх вийде на площі, тим краще, може, я й сам приєднаюся».
Майбутнє руху «сардин», незважаючи на багатонадійний початок, передбачити важко. Як зазначає Джулія Блазі, спонтанні масові акції, на кшталт цих, проходили в Італії й раніше, особливо під час правління Сільвіо Берлусконі. Рух «Фіолетові люди» вимагав відставки прем’єра, а феміністська ініціатива «Якщо не зараз, то коли?» звинувачувала його в сексизмі. Ані ті, ані інші не досягли успіху: Берлусконі пішов у відставку тільки в 2011 році після втрати парламентської більшості.
Хто такий Маттео Сальвіні?
- Йому 46 років, він недовчений студент історії та політології, який вважав, що політична кар’єра – це краще, ніж вища освіта.
- Із початку 90-х років брав участь у діяльності «Ліги Півночі», яка виступала тоді з програмою відділення від Італії її більш розвинених північних регіонів – так званої «Паданії».
- Із 2013 року – лідер цієї партії, яку перейменував на «Лігу», відмовившись від сепаратистських гасел. Замість цього партія Сальвіні стала виступати з радикально євроскептичних і антимігрантських позицій.
- На парламентських виборах 2018 року «Ліга» отримала 17,4% голосів. Після довгих переговорів склала коаліцію з «Рухом 5 зірок». Їхній спільний уряд очолив безпартійний професор Джузеппе Конте. Сальвіні став міністром внутрішніх справ.
- На цій посаді він запам’ятався вкрай жорсткою міграційною політикою, відмовою допустити в порти Італії судна гуманітарних організацій з мігрантами; націоналістичною риторикою; різкою критикою Євросоюзу і конфліктом із президентом Франції Емманюелем Макроном. Опоненти звинувачують Сальвіні в расизмі і розпалюванні ненависті.
- У серпні 2019 року Сальвіні спровокував урядову кризу, розраховуючи перемогти на позачергових виборах і стати главою уряду (його «Ліга» зараз – найпопулярніша парія в Італії). Але «Рух 5 зірок» несподівано домовився про коаліцію з демократами, і Сальвіні був змушений піти в опозицію.
- Лідер «Ліги» відомий симпатіями до Володимира Путіна, з яким кілька разів зустрічався. У вересні цього року сайти The Insider, Bellingcat і BuzzFeed опублікували дані про переговори, що стосувалися фінансування «Ліги», які вели в 2018 році в Москві представники Сальвіні.
Оригінал публікації на сайті Російської редакції Радіо Свобода.
