Парламент 3 грудня 2019 року ухвалив законопроект №2116 «Про Державне бюро розслідувань», що істотно змінив існуючі рамки функціонування ДБР. Якщо президент підпише закон, то Роман Труба та його заступники втратять свої повноваження і буде оголошений конкурс на посаду директора ДБР. Також, слідчі, які розслідували «справи Майдану» без конкурсу перейдуть на роботу у ДБР і продовжать роботу. Радіо Свобода зібрало реакції на «перезавантаження ДБР».
На 13-й день голодування адвокатки родин Небесної сотні Євгенії Закревської Верховна Рада України ухвалила правку, на якій вона наполягала.
«Для забезпечення безперервності та ефективності досудових розслідувань слідчі органів прокуратури, прокурори можуть бути переведені за їхньою згодою до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу, якщо вони до спливу строку, передбаченого абзацом другим пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, проводили досудове розслідування або здійснювали процесуальне керівництво (не менше чотирьох місяців поспіль входили до складу груп слідчих або прокурорів) у кримінальних провадженнях щодо подій, які мали місце під час мирних акцій протесту у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, що підлягають передачі за підслідністю до Державного бюро розслідувань, але не пізніше 11 січня 2020 року», – мовиться в оприлюдненому на сайті Верховної Ради тексті ухваленої правки, на якій наполягала Закревська.
Разом із адвокаткою родин Небесної сотні понад 10 людей тримали голодування, вимагаючи «безперервності розслідування справ Майдану».
Що каже Закревська та інші правозахисники
Сама Євгенія Закревська напередодні вказала пункти, які мають бути виконані:
- Після ухвалення закону 2116 (зміни до Закону про ДБР) його потрібно підписати (президент).
- В ДБР потрібно утворити Управління у справах Майдану штатом 100 осіб (кількість на яку збільшується чисельність ДБР) – за новою редакцією це також робить президент.
- В це управління потрібно перевести слідчих і прокурорів УСР до 1 січня 2020 року року.
- На вакантні посади оголосити конкурс, визначити як одну із переваг для кандидатів – досвід у розслідуванні чи процесуальному керівництві у справах Майдану.
«Маленькою перемогою» назвали ухвалення «правки Закревської» правозахисники та ті, хто теж вимагав «неперервності розслідування справ Майдану».
Ухвалення поправки 318 до закону про державне бюро розслідувань – це маленька перемогаМарина Ліліченко
«Ухвалення поправки 318 до закону про Державне бюро розслідувань – це маленька перемога. Ця правка допоможе перевести до ДБР слідчих, слідчих прокурорів, прокурорів, які здійснювали досудове розслідування справ Майдану. Дуже сподіваюся, що тепер ці люди зможуть якнайшвидше продовжити розслідування. Ухвалена правка спрощує процес дослідження доказів працівниками ДБР. Але, все ж, час втрачено. Слідство було призупинене. Ми сподіваємося, що президент швидко підпише закон і він вступить у законну силу», – сказала Радіо Свобода координатор Центру громадянських свобод Марина Ліліченко, яка теж брала участь у голодуванні.
Проте, залишається багато застережень і загроз. Про них написала координаторка «Євромайдану SOS» Олександра Матвійчук.
Що будемо робити, коли з’явиться чергова загроза для розслідування? Голодування вже було, перейдемо до самоспалення?Олександра Матвійчук
«Зрозуміло, що однією правкою проблеми розслідування справ Майдану не вичерпуються. Усі ці роки ми говорили про системні перешкоди попереднього керівництва Генпрокуратури, саботаж МВС та СБУ, відверте знущання судової системи над потерпілими. Тож що тепер будемо робити, коли з’явиться (а так і буде, от побачите) чергова загроза для розслідування? Голодування вже було, перейдемо до самоспалення?
Я маю великі сумніви, що ця правка дозволить Sergii Gorbatuk продовжити роботу над справами Майдану. Ви можете по-різному ставитися до департаменту спеціальних розслідувань, ніхто не без недоліків, і тут я покладаюся на думку адвокатів Небесної сотні. Але чи не вперше в історії української прокуратури з’явилася група людей, які публічно боролися за право діяти за законом та відстоювали кримінальні провадження», – зазначила Олександра Матвійчук.
На якому етапі слідство по «справах Майдану»?
Після того, як Генеральна прокуратура, згідно законодавства, втратила право проводити досудове розслідування, Радіо Свобода звернулося з інформаційним запитом до ГПУ та інших відомств щодо інформації про результати слідства у «справах Майдану».
У НАБУ надіслали відповідь на двох сторінках із поясненнями про те, чому жодної інформації надати не можуть.
Хоча, попередньо, неофіційно, телефоном у НАБУ, що хоч та частина справ, що стосуються економічних зловживань чиновників під час Революції гідності, після 20 листопада 2019 року і переходить до Національного антикорупційного бюро, і вони «будуть розслідуватися», ці справи не виділяються «в окрему групу», на них «не позначено, що це справи Майдану».
В СБУ повідомили, що ніколи «не розслідували і зараз не розслідують кримінальні провадження за обставинами масових акцій протесту в центрі Києва у 2013–2014 роках».
А Генеральна прокуратура надіслала наступну інформацію:
«На Ваш запит на інформацію повідомляємо, що відповідно до кримінальних проваджень, що перебували у провадженні управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, від злочинів, пов’язаних із перешкоджанням проведенню мирних акцій протесту, які відбувались у м. Києві та інших містах України постраждало 2442 особи, з них 1721 цивільна особа та 721 правоохоронець.
Слідчими управління спеціальних розслідувань впродовж усього часу здійснювалось розслідування у кримінальних провадженнях, що налічують в собі понад 4100 епізодів вчинення кримінальних правопорушень, в яких повідомлено про підозру 288 особам (загалом слідчими ГПУ – 300), з них: 33 високопосадовця (загалом слідчими ГПУ – 33), 154 працівникам органів внутрішніх справ, у тому числі 13 слідчих (загалом слідчими ГПУ – 161 та 19 відповідно), 11 прокурорів (загалом слідчими ГПУ – 14), 8 суддів (загалом слідчими ГПУ – 10) та 58 цивільних осіб – «тітушок» (загалом слідчими ГПУ – 58). До суду скеровано 81 обвинувальний акт щодо 162 осіб (загалом слідчими ГПУ – 86 обвинувальних актів стосовно 174 осіб)
За результатами судового розгляду винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень визнано 20 осіб, стосовно 19 з них ухвалено обвинувальні вироки. Тільки впродовж 9 місяців 2019 року слідчими управління спеціальних розслідувань повідомлено про підозру 14 особам, в тому числі високопосадовцям, керівникам правоохоронних органів.
Щодо 11 осіб досудове слідство закінчено і обвинувальні акти скеровано до суду. Судами ухвалено 1 обвинувальний вирок.
Загалом правоохоронними органами України у провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 445 особам, з них: 48 високопосадовців, 228 правоохоронців, в тому числі 27 слідчих, 20 прокурорів та 23 судді. Скеровано до суду 195 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винуватими 59 осіб, щодо 46 з них ухвалено обвинувальні вироки.
Труба і ДБР – перезавантаження
Ухвалені парламентом зміни щодо ДБР викликали як схвальні відгуки, так і критичні зауваження. Радіо Свобода зібрало деякі з них.
Євген Крапивін, експерт Коаліції Реанімаційний пакет реформ, правник:
– Для мене ухвалений закон – це «припущення на припущенні, яке припущенням поганяє». Ні звільнення, ні переведення без конкурсу, ні ДБР як державний правоохоронний орган, ні одноосібне керівництво директором не є вирішення існуючих проблем в Бюро. Я вважаю, що без аудиту першого року роботи ДБР вносити такі зміни передчасно. Оскільки тепер буде таке:
- У ДБР буде одноособове керівництво з боку Директора з надмірними повноваженнями, що порушить баланс в управлінні бюро.
- ДБР трансформується з центрального органу виконавчої влади у державний правоохоронний орган, що розхитує законодавство щодо функціонування виконавчої влади.
- Звільнення Директора ДБР Романа Труби та його заступників відбудеться після набрання Законом чинності.
- Протягом 5 днів після звільнення керівництва ДБР Президент України призначає виконуючого обов’язки Директора бюро, після чого відбудеться конкурс на його посаду.
Натомість, Олександр Лємєнов, юрист та експерт у сфері антикорупційної політики, каже, що такі побоювання надмірні:
- Президент не одноосібно призначає директора ДБР. Так, в нього є право лише на виконуючого обов’язки, між тим директор буде обраний на відкритому конкурсі за участі міжнародників (хоч вони і в меншості).
- Заступники взагалі втрачають статус співкерівників ДБР. Це просто підлеглі. Чому? Бо квазі-колегіальність змінюється на одноособовість.
- Квазі-колегіальність себе не виправдала, оскільки дві політичні партії поділили між собою посади. Тепер є чітко встановлена особа, що відповідальна за роботу ДБР.
Лємєнов наголошує, що «тепер черга за призначенням виконуючого обов’язків директора Бюро, конкурсним відбором і початком нової сторінки в історії ДБР». Він нагадує, що наразі є чотири кандидати:
- заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов
- депутатка від «Слуги народу» – Ірина Венедиктова
- прокурор з Миколаївської області – Олександр Білоус
- колишній заступник глави СБУ – Віктор Трепак
Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба теж прокоментував ухвалення Верховною Радою закону, який стосується діяльності ДБР.
«Надважливі норми про збільшення кількості працівників та територіальних управлінь були виключені з першочергової версії закону. Ці норми створили би мінімально можливі умови для нормальної роботи слідчих підрозділів, адже наразі вони працюють на межі можливого. Коли одне теруправління охоплює 3-4-5 областей, на одного слідчого – по 100 проваджень, а обласних представництв немає», – написав Труба в своєму телеграм-каналі.
Верховна Рада України 3 грудня ухвалила закон, який передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань. Відповідне рішення підтримали 252 народних депутати.
Якщо президент Зеленський підпише ухвалений законопроєкт, то директора ДБР буде призначати президент за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра. Досі, у ще чинному законі, президент призначає директора ДБР за поданням голови уряду, відповідно до рішення конкурсної комісії.
Президентський законопроєкт також пропонує, щоб директор ДБР сам призначав і звільняв свого першого заступника і заступників, визначав їхні обов’язки, вирішував питання про застосування, відповідно до рішення дисциплінарної комісії ДБР, дисциплінарних стягнень до працівників бюро.
Читайте ще:
Понад 10 людей голодують разом із адвокаткою Закревською: хто вони і чого хочуть
У ДБР треба створити управління у справах Майдану – Євгенія Закревська
Розслідування справ Майдану може бути зупинене: як цього не допустити
