Газета «Україна молода» коментує новий «касетний скандал», коли ввечері 19 листопада анонімне джерело в Теlegram-каналі під назвою «Трубу прорвало» оприлюднило аудіозаписи розмов нібито в кабінеті директора ДБР Романа Труби, на яких чутно дуже схожий на його голос.
Генерал-лейтенант СБУ, кандидат юридичних наук Григорій Омельченко у статті «Прорвало всю ЗЕ-каналізацію: чи є автентичними записи із кабінету директора ДБР Романа Труби» аналізує – чи дійсно мали місце ці розмови, якщо так, то чи автентичні ці записи і кому належать голоси на аудіозаписах і, зокрема, чи належить один із них директору ДБР Трубі, якого «прорвало», а разом із ним і всю ЗЕ-каналізацію.
Головним питанням «касетного скандалу», на його думку, є – за чиїм дорученням Богдан давав Трубі незаконні вказівки, що робити у кримінальних провадженнях і відносно яких осіб – кого «підвісити», кого «допитати», кого «доганяти», кому «вручити підозру», які «справи закрити», про «заборону проводити обшуки у компаніях Коломойського», що «справа експрезидента є пріоритетною» тощо.
Аналіз змісту аудіозаписів та подій, які відбуваються в Україні та світі за участі Зеленського, дає підстави автору статті зробити висновок, що незаконні усні вказівки Богдану і Рябошапці віддавав особисто Зеленський.
Спростувати цей висновок Зеленський зможе лише за умови, якщо негайно звільнить Богдана з займаної посади та внесе до парламенту подання про отримання згоди на звільнення Рябошапки, забувши про те, що «генеральний прокурор 100-відсотково його людина», зазначає автор статті.
Не зробивши цього, Зеленський лише підтвердить, що Богдан, Рябошапка і Труба виконували його усні незаконні вказівки у кримінальних провадженнях, що вже є достатньою підставою для початку процедури імпічменту щодо самого Зеленського, оскільки в такому випадку в його діях будуть ознаки посадових злочинів. За таких обставин Омельченко радить Зеленському добровільно подати заяву про свою відставку.
Зе-влада поспішає розпочати процес продажу сільськогосподарської землі, констатує газета «Україна молода». Ухвалення законопроєкту в другому читанні, після чого ринок землі одразу може стати дійсністю, заплановане вже до Нового року.
А ще через кілька років уряд спробує «пробити» на референдумі рішення про дозвіл продавати землю для іноземців. Утім, уже сьогодні експерти видання застерігають: надмірна концентрація ріллі в одних руках може віддати агропромисловий комплекс України великим транснаціональним корпораціям, замість того, щоб робити ставку на вітчизняних фермерів чи дрібні сімейні господарства.
Видання попереджає, що земельний ринок із концентрацією 200 гектарів в одних руках може справді перетворити Україну на сировинний придаток. Стаття називається «Ринок по-багатому».
Методика відправки російських військовиків на Донбас була апробована Кремлем ще у 30-ті роки минулого століття, стверджує газета «День». Плануючи військове вторгнення на терени Донбасу, «кремлівським мудрецям» не потрібно було довго ламати голови над сценарієм «надання допомоги братньому народу». Вони скористалися сценарієм, випробуваним своїми попередниками майже 80 років тому. Звісно, що з деякими поправками.
Автор статті Сергій Зятьєв нагадує, що влітку 1936 року в Іспанії розпочалася громадянська війна, звістку про яку в Москві зустріли з великою радістю: в тамтешніх «стратегів» з’явилася можливість більшовизації Піренейського півострова. Відкрито втрутитись у цей конфлікт та ще й на боці заколотників, які сповідували комуністичну ідеологію, Москва побоювалася. Тому вирішила діяти інакше.
Вже восени на засіданні Політбюро було ухвалено надтаємне рішення щодо проведення операції «X», яка передбачала «надання активної військової допомоги республіканській Іспанії». В межах її проведення розвідуправлінню Робітничо-селянської Червоної армії (попередник сьогоднішнього ГРУ російської армії) було виділено 1 мільйон 910 тисяч радянських карбованців і 190 тисяч американських доларів.
А ще в Кремлі вирішили відправити на півострів близько 100 танків Т-26 та обслуговуючий персонал. При цьому зазначалося, що на бойових машинах не повинно бути жодних ознак радянських заводів. Іспанська операція проводилася під грифом «Цілком таємно», а за її реалізацію відповідали вже згадуване розвідуправління РСЧА та Головне управління державної безпеки НКВС.
Як часто буває в таких випадках, деякі деталі надтаємної операції все ж просочувалися в суспільство. І якщо хтось із військовослужбовців згадував про неї хоча б словом, його відразу ж викликали на «співбесіди» до чекістів, після яких, траплялося, люди безслідно зникали. Докладніше про паралелі сьогодення із 30-ми роками минулого століття йдеться в статті «Відрядження в стилі операції».
