Зміцнювати обороноздатність України на усіх напрямках, робити структуру ЗСУ та боєздатність підрозділів сумісними із НАТО – є головним внеском Міністерства оборони у «мирний процес», який просуває президент Володимир Зеленський. Таку думку висловив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник міністра оборони Олександр Поліщук, чиє призначення нещодавно стало інформаційним приводом для російських ЗМІ? Чим пояснює сам замміністра «інформаційну атаку» проти нього? Чому попросив білоруський опозиційний ресурс «Хартію-97» зняти інтерв'ю із ним, записане два місяці тому? І чи змінив Олександр Поліщук свої погляди у зв'язку з призначенням на посаду заступника керівника Міноборони?
– Ви лише кілька днів на посаді заступника міністра оборони України, це надто малий час, щоб запитувати, що ви встигли зробити, але достатній, щоб спитати, в чому конкретно полягатимуть ваші обов’язки?
– У сфері безпеки і оборони я працюю давно, а на цій посаді справді лише кілька днів. Однак, я маю чітке розуміння того, що потрібно робити.
Я відповідаю за стратегічне й оборонне планування, за взаємодію і координацію взаємодії, за управління змінами або трансформацією
У тих повноваженнях, які визначені міністром оборони, я відповідаю за стратегічне й оборонне планування, за взаємодію і координацію взаємодії із Верховною Радою, Радою національної безпеки і оборони, Кабінетом міністрів, Офісом президента. А також, до моїх повноважень входить – ще трохи незвичний для українських реалій напрямок – управління змінами або трансформацією.
– Нелегке випробування жити в часи змін, казали древні філософи, а ви говорите про управління змінами. Як щодо змін в оборонній сфері, що наблизять Збройні сили України до стандартів НАТО і зроблять українські підрозділи взаємосумісними із натовськими?
– Філософська мудрість, яку ви згадали, має продовження: «Якщо нам довелося жити в часи змін, то варто скористатися можливостями». Я думаю, що саме ці можливості сьогодні відкриваються для кардинальних змін у всьому секторі безпеки й оборони України.
Ми повинні використовувати кошти ефективно, щоб максимально нарощувати оборонні спроможності і створювати професійну армію сучасного зразка
Ми мусимо збудувати ефективну армію і ми мусимо дуже ефективно використовувати кошти на оборону. Є одностайне розуміння влади, що без безпеки і надійної оборони важко розраховувати, що країна буде жити, а жити заможно економічно – країна не зможе, якщо все витрачатиме на цю війну.
Ми повинні використовувати кошти ефективно, щоб максимально нарощувати наші оборонні спроможності і створювати професійну армію сучасного зразка.
А це й нова військова техніка, нові засоби зв’язку, нові процедури з планування довгострокового розвитку збройних сил за методиками НАТО.
Що стосується військової взаємосумісності, то Україна була однією із перших країн, яка заявила про бажання взяти участь у силах швидкого реагування НАТО. Це найбільш боєздатний компонент в Альянсі. І наші підрозділи Сил спеціальних операцій будуть брати участь у чергуваннях сил швидкого реагування НАТО.
– А що стримує процес набуття «сумісності» з НАТО?
– Основна проблема – це вибіркова модернізація, що заважає ЗСУ в довгій перспективі набути нових спроможностей та здатностей адекватно реагувати на ті загрози, які існують.
Це, серед іншого, і виклики, пов’язані із гібридною війною і кіберзагрозами.
Ми хочемо зробити все можливе, щоб вибудувати усю систему за стандартами НАТО
Прикладом для України тут можуть слугувати країни Балтії. Так, в Естонії є центр, який займається кібербезпекою в рамках усього Альянсу. Нам потрібно розвивати взаємодію з усіма такими центрами, які є в НАТО.
Сподіваюся, що щорічну програму взаємодії України з НАТО ми сформуємо на нових принципах і це дозволить отримати найбільший позитивний ефект для української армії. Ми хочемо зробити все можливе, щоб вибудувати усю систему за стандартами НАТО. Саме це і зробить нас взаємосумісними.
– З’явилося повідомлення, що, нібито «Міноборони відновлює призов із 18 років». А раніше, в ефірі Радіо Свобода, міністр оборони Андрій Загороднюк заявляв, що має намір перевести усі Збройні сили України на контракт і створити професійну армію. Як це все співвідноситься?
– Безумовно, армія у тому вигляді, в якому вона існує сьогодні, дозволяє Україні лише ситуативно реагувати на загрози. А, з точки зору стратегічного планування, маємо рухатися до професійної контрактної армії.
Щодо призову, так законодавчо ніхто не скасовував призову із 18 років. У законодавчій базі, в законодавчому полі України призов із 18 років збережений. Просто, нагадую, у 2014 році було ухвалено рішення, на мій погляд дуже правильне, не призивати молодих людей до 20-річного віку. Водночас, можливість піти служити для тих 18-річних, які хочуть в армію, збереглася і існує досі.
Далі, також було ухвалене рішення – не направляти військовослужбовців строкової служби в зону бойових дій, а в тилу готувати з них активний резерв для Збройних сил. І це теж, на мою думку, було правильне рішення. Це та ситуація, яка є зараз.
Тож, ще раз наголошую, поки немає рішення про відновлення призову з 18 років, але закон дозволяє вісімнадцятирічним, якщо вони хочуть, піти на службу в армію.
Щодо переходу до контрактної армії, то подивитися на світові тенденції – світ дрейфує до професійних армій. Військова служба – має бути професією людини, причому дуже конкурентною на ринку праці, і такою, користується довірою і повагою в суспільстві. Саме про таку модель говорить і президент, і міністр.
– Як швидко, на ваш погляд, Україна може перейти до такої моделі?
– Те, як швидко можна створити професійну армію, залежить і від фінансового забезпечення цього процесу, і від ефективної організації.
Звичайно, потрібно, щоб військовослужбовець мав достойну зарплату, суперконкурентну на ринку праці. Але, окрім рівня зарплати, забезпечення житлом та іншими економічними стимулами, є ще висока мотивація, яка виникає тоді, коли той, хто хоче присвятити своє життя армії, розуміє, що потрапив у суперсучасну структуру, де готують до виконання надважливих і надскладних завдань.
– Але про це говорять давно, і, як видається, у суспільстві давно був досягнутий консенсус, що армія має бути контрактною. Що конкретно планує робити Міністерство оборони?
– Ми плануємо запровадити систему кар’єрного менеджменту військовослужбовців, яка буде давати чітку перспективу й чітке бачення для кожного, хто вирішив поєднати своє життя із армією, і того, чого конкретно він може досягнути в армії.
Ми плануємо запровадити систему кар’єрного менеджменту військовослужбовців, яка буде давати чітку перспективу
Один з таких прикладів: нещодавно був ухвалений закон про зміну сержантських звань. Це лише один із мотивуючих факторів, щоб люди розуміли, що і на первинних посадах, як сержантські, вони теж мають перспективи кар’єрного росту.
І зараз вже є ситуація, коли молодий офіцер, щойно після військового училища, і контрактник, який служить досить довго, по рівню грошового забезпечення не дуже відрізняються. На мій погляд, це добре. Це не створює дисбаланс між офіцерами та сержантами, а навпаки стимулює залишатися в армії і заробляти стільки ж, як офіцер.
Ми, звичайно, працюємо і над іншим мотиваційними чинниками. Це соціальні гарантії і стандарти для військовослужбовців і членів їхніх сімей. Тут складніше, оскільки це пов’язано із закупівлею житла і забезпечення житлом під час військової служби, і по закінченню військової служби. У нас є компетентні кадри, які сьогодні над цим працюють.
– Інформаційним приводом для цього інтерв’ю стало те, що повідомлення про ваше призначення викликало інформаційну хвилю у російських та деяких українських ЗМІ, пов’язане із інтерв’ю, як ви дали білоруському опозиційному сайту «Хартія-97». Представники політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» звинуватили вас у тому, що в тому інтерв’ю ви виступили як «представник партії війни», а не «партії миру», як «себе позиціонує президент Зеленський і його політична сила». Після цього ви попросили «Хартію-97» зняти те інтерв’ю і пояснили цей крок на своїй сторінці у мережі Facebook.
–Так. І я пояснив, що це «розганяння зради» у той момент, коли президент України докладає несамовитих зусиль, щоб зрушити з місця процес мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
Я пояснив, що я давав це інтерв’ю кілька місяців тому. Я не був тоді державним службовцем, я не представляв тоді Міністерство оборони України, і не виступав і не міг виступати від імені міністерства.
Це різні речі, коли ти державний службовець і офіційно коментуєш якісь процеси, що відбуваються в державі, і коли ти говориш як приватна особа.
Наголошу ще раз: за формування політики, і політики у сфері оборони відповідає президент України, який є згідно з Конституцією – є верховним головнокомандувачем Збройних сил України. А Міністерство оборони є виконавцем цієї політики.
Моє висловлювання як експерта вирвали з контексту і використали як інструмент маніпуляції
Процес, який очолює і намагається реалізувати президент України, є надзвичайно складним і має багато політичних нюансів. Водночас, існує дуже багато сил, які хочуть використати будь-яку можливість, щоб завадити цьому процесу, завадити досягненню цілей, які ставить перед собою політичне керівництво держави. Тож, моє висловлювання як експерта вирвали з контексту і використали як інструмент маніпуляції, щоб завадити процесу врегулювання.
– Однак, чи означає це, що ви змінили ваші погляди, чи ви змінили оцінку ситуацію, чи просто ви так зараз говорите, бо так має говорити заступник міністра оборони?
– Ніхто не може мені сказати, що я змінюю стратегічні погляди. Я послідовно завжди виступав і виступаю за зміцнення обороноздатності України.
Але, треба розуміти, що будь-яка оцінка ситуації прив’язана до конкретного часу і конкретних обставин.
Мене певні сили звинуватили в тому, що я, мовляв, «руйную українсько-білоруські відносини». Але ж я не говорив нічого подібного.
Ми мусимо бути готовими відбивати агресію по всьому «периметру» України, де такі загрози потенційно існують
Я говорив про те, що Росія максимально використовує можливості, щоб готувати ймовірні плани ескалації збройної агресії проти України. І я говорив про те, що ми повинні мислити стратегічно й дивитися на оборону нашої держави через призму розвитку нашого оборонного потенціалу на усіх напрямках, що ми не можемо зосереджувати увагу тільки на Сході України, ми мусимо бути готовими відбивати агресію по всьому «периметру» України, де такі загрози потенційно існують.
От, до прикладу, я прогнозував, що лише Азовом росіяни не обмежаться, а намагатимуться блокувати і Чорне море, щоб перекрити морський трафік до порту Одеси. Не треба бути аж дуже великим аналітиком і стратегом, щоб зробити такий висновок. І це влітку відбулося.
Я так само ще у квітні минулого року говорив, що Росія, яка наразі має обмежені можливості із виробництва серійної продукції військового призначення, буде спекулювати й лякати всіх ядерною зброєю. Це я написав ще у квітні минулого року. Я прогнозував, що це станеться восени – це й відбулося восени.
Тож, вирвані з контексту слова використовують маніпулятори, щоб шкодити Україні.
Я ж говорив зовсім інше. Я говорив про те, що якщо у нас є сьогодні домовленості, які можна використати для мирного процесу, то вони повинні бути використані.
– Але чи змінилася зараз суттєво ситуація?
– Ситуація міняється весь час, і у цих умовах президент намагається максимально використати усі можливості, які є, щоб зупинити бойові дії на Донбасі, щоб не було втрат на фронті.
Досвід розведення військ у Станиці Луганській президент поширює на інші ділянки фронту, намагаючись у такий спосіб досягти тривалого перемир’я. Мінські домовленості служать хоч і не надійним, але все ж таки єдиним вікном можливостей для реалізації цього плану.
Президент Зеленський докладає усіх зусиль, щоб наблизитися до переговорів у «нормандському форматі», коли Росія прямо буде учасником переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Нагадаю, що саме в результаті прямих переговорів із кремлівським очільником вдалося добитися звільнення військових моряків та політв’язнів. Однак певним політичним силам, які намагаються зберегти за собою ексклюзивне право посередництва в діалозі з Москвою, очевидно, не до вподоби такий розвиток подій. Тому вони намагаються у будь-який спосіб і під будь-яким приводом зірвати прямі перемови Зеленського з Кремлем.
Я ж займаюся оборонною та військовою політикою, які є інструментами підвищення обороноздатності держави. Адже той мирний політичний процес, який реалізовує президент України, Міністерству оборони необхідно підтримати достатньо швидкими та ефективними рішеннями щодо трансформації Збройних сил та інших складових оборони у відповідності до стандартів НАТО.
Ми повинні реалістично оцінювати реальні та потенційні військові загрози та готувати країну і війська до адекватної відповіді на них.
До речі, саме у цьому контексті я говорив про гіпотетичний сценарій анексії Росією території Білорусі та подальшого її використання для розширення збройної агресії проти України. Не було ніякої мови про війну України з Білоруссю, як намагаються перекрутити мої слова політики, які свого часу були причетні до укладання Харківських угод. Наслідки їхньої діяльності, що привели до анексії Криму, я сподіваюсь будуть оцінені відповідними правоохоронними органами.
Ми ж докладатимемо зусиль для якнайшвидшого підвищення бойового потенціалу Збройних сил України. Це наш вклад у мирний процес, який здійснює президент Зеленський, як би дивно це не прозвучало.
