Американська група геополітичного аналізу Stratfor публікує матеріал про можливі ускладнення у досягненні нового газового контракту між Києвом та Москвою. Західні видання звертають увагу на занепокоєння в Європі через прагнення французького президента покращити відносини з Москвою. В статті The Washington Post йдеться про виділення Україні допомоги на боротьбу з російською агресією.
Американська група геополітичного аналізу Stratfor публікує матеріал про можливі ускладнення у досягненні нового газового контракту між Києвом та Москвою. І Росія, і Україна, і ЄС прагнуть уникнути будь-яких економічних втрат, тож в новій угоді зацікавлені всі. 19 вересня у Брюселі почнуться переговори, в яких ЄС виступить посередником.
Але на ці переговори можуть очікувати суттєві ускладнення, такі як геополітичне суперництво та вплив на нову енергетичну інфраструктуру в регіоні.
Росія – найбільший постачальник природнього газу на європейські ринки, але саме Україна відіграє велику роль у транзиті російського газу до Європи. Дія чинної угоди між Україною та Росією завершується 31 грудня. Тож часу залишилося не так багато, і якщо переговори будуть невдалими, Москва може вже незабаром перекрити газ.
Хоча Україна більше й не імпортує російський газ напряму, вона заробляє на транзиті близько трьох мільярдів доларів на рік. Тож у разі перекриття газу Київ може відчути економічний біль.
Москва пропонує Києву угоду на один рік, але останній прагне угоди на 10 років. Ситуацію ускладнюють також непрості відносини двох країн, спричинені анексією Росією Криму та її залучення у конфлікт на сході України.
Додатковим приводом для хвилювання є розбудова Росією газової інфраструктури, яка оминатиме Україну в постачанні газу до Європи. Мова йде про «Турецький потік» та «Північний потік-2». Ці проєкти додають Росії ваги на переговорах. Але автори зауважують, що все одно повністю уникнути України Росії в експорті газу не вдасться.
І в Європі, і в Україні вже підготували запаси на випадок перекриття Росією газу. Але незважаючи на спільний інтерес усіх сторін уникнути зриву переговорів, погані відносини Росії з Україною та Заходом та наслідки майбутніх змін в інфраструктурі енергопостачання скоріш за все ускладнять переговори, йдеться в матеріалі.
Західні видання також звертають увагу на занепокоєння в Європі через прагнення французького президента Еммануеля Макрона покращити відносини з Москвою. В статті Financial Times зазначають, що до російського президента Володимира Путіна в державах ЄС ставляться з підозрою.
Перша ціль Макрона – розпочати переговори між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським з метою покласти край війні на сході України. Так, вперше за останні три роки, мирний саміт має відбутися в Парижі вже цього місяця, мовиться у статті.
Друга мета Макрона – посилити європейські зв’язки з Росією для того, щоб забезпечити співпрацю Москви в інших міжнародних кризах. Особливо це стосується питання ядерних амбіцій Ірану.
Але деякі союзники Франції, зокрема Німеччина, Нідерланди, Польща та країни Балтії, обережно підходять до ідей Макрона, і деякі з них хочуть зберегти або ж навіть посилити санкції ЄС проти Росії, пишуть автори.
Норберт Рьотґен, голова Комітету з закордонних справ Бундестагу, вважає, що «проблема полягає в тому, що ви нагороджуєте Путіна, хоча він ні на дюйм не змінив поведінку… Змін в російській політиці не відбуллося. Це справжнє погодження з його діями для Путіна. Він нічого не робить, і отримує зближення з боку Європи», – каже німецький депутат.
Польські високопосадовці кажуть, що наполягатимуть на продовженні санкцій щодо Москви, які мають відновити вже на початку наступного року.
Французькі ж чільні представники припустили, що Париж не робитиме Крим перешкодою у спробі покращити відносини з Москвою у разі, якщо Путін та Зеленський досягнуть угоди щодо закінчення війни на сході України.
В статті американського видання The Washington Post йдеться про те, що американський президент Дональд Трамп зрештою схвалив виділення Україні допомоги на боротьбу з проросійськими сепаратистами у розмірі 250 мільйонів доларів.
Фінансовий рік у США закінчується 30 вересня, і американські законодавці хочуть спрямувати ці гроші на фінансування оборони в Україні у наступному фінансовому році.
Республіканці побачили у цьому кроці адміністрації президента доказ того, що Трампу можна буде довіряти розподіл такого фінансування і в майбутньому. Демократи ж після ситуації з затримкою допомоги висловили сумніви, що президент і надалі буде ненадійним щодо підтримки іноземних союзників, які протистоять російській агресії.
Сенатор Джеймс Ленкфорд (штат Оклахома) заявив, що коли Конгрес виділяв кошти на 2019 рік, Зеленський був тоді невідомим серед американських законодавців.
«Цілком розумно було, що Сполучені Штати виділять пару місяців на знайомство з ним, аби з’ясувати, чи він проросійський чи прозахідний», – цитує видання політика.
