Прага – Вже за кілька днів пройдуть позачергові парламентські вибори. Голосувати за новий склад Верховної Ради будуть не лише в Україні, а й в закордонному виборчому окрузі. Зокрема, у Празі, де одна з найбільших українських громад у світі – 122 763 особи (станом на 30 червня 2018 року) – і перевищує словацьку, в'єтнамську та російську національні меншини. Однак по факту із цієї кількості українців зареєструвались під час виборів президента близько 24 тисяч, а проголосували й того менше – майже 4 тисячі. Журналісти Радіо Свобода поспілкувались із членами виборчої комісії у Празі, аби дізнатись, який інтерес проявляють українці напередодні парламентських виборів.
На відміну від великої кількості охочих зареєструватися перед президентськими виборами, цього разу в празькому консульському відділі людей практично немає. Кількість українців, які прийшли зареєструватись на парламентські вибори, в десятки разів менша. Однак на це є кілька причин. Про них нам погодилась розповісти голова виборчої комісії у Празі Світлана Шаповал.
Ті люди, які писали заяву, аби проголосувати під час президентських виборів, не мають робити цього ще й на парламентські. Вони – вже в спискахСвітлана Шаповал
«Охочих подати заяву на голосування у десятки разів менше. Але ми сподіваємось, що всі вже обізнані, вони вже знають, як себе перевірити. Більше того, ті люди, які писали заяву, аби проголосувати під час президентських виборів, не мають робити цього ще й на парламентські. Вони – вже в списках. Перед цим було 2 тури і було достатньо часу, аби це зробити. Ну і треба зважати, що зараз – пора відпусток. Якщо говорити про кількість, то минулого разу було подано 2,5 тисячі заяв, зараз їх поки що приблизно 250-300», – розповіла Радіо Свобода Світлана Шаповал.
На відміну від президентських виборів, за кілька днів до голосування на дільниці відсутня будь-яка агітація. Немає інформації про партії та їхні програми. За словами працівників комісії, усі агітаційні матеріали цього разу заздалегідь не надсилали. І разом із роздрукованими бюлетенями їх мають доставити до столиці Чехії у переддень виборів. У бюлетенях, до слова, голосувати можна буде лише за партії, адже на закордонному виборчому окрузі обирати мажоритарників не будуть.
«Як тільки ми отримаємо агітаційні матеріали, ми обов’язково розмістимо їх на виборчій дільниці. На жаль, не все від нас залежить. Але у день виборів все буде виглядати як слід. І люди зможуть ознайомитись із політичними партіями та їхніми програмами, якщо вони досі цього не зробили в інтернеті», – розповіла Шаповал.
Поза тим, за словами Шаповал, комісія повністю готова прийняти будь-яку кількість виборців, яка прийде на дільницю. Під час першого туру президентських виборів біля українського консульства утворились величезні черги. Люди стояли у них по кілька годин, а дехто не витримував і залишав дільницю, так і не проголосувавши. Вже під час другого туру працівники комісії залучили волонтерів, які допомагали перевіряти, чи є люди у списку, ще до того, як вони потрапляли на дільницю.
«Під час другого туру президентських виборів ми врахували велику кількість людей і зробили висновки. Кардинально нічого ми змінювати не будемо. Залишимо велику кількість столів. Так само будемо працювати з чергою за допомогою волонтерів», – розповіла журналістам Радіо Свобода голова виборчої дільниці.
| Чому зареєстрованих багато, а голосує так мало?
Але чому при більш ніж 120 тисячах офіційно зареєстрованих у Празі українцях голосувати приходять лише близько 4 тисяч? Радіо Свобода поговорило про це із Ростиславом Прокоп’юком – українцем, який вже 28 років живе в Чехії, працює психологом та гарно знає настрої української громади:
«Людська пасивність і втрата громадської відповідальності. От люди, які живуть за кордоном, від них, все ж таки, це далеке, що робиться в Україні. «Війна не моя», «Майдан не мій». Вони тут живуть своїм життям. Україна для них, це як у мене колись було – це мама, це родичі, це те, що там кусочок мого. Повинна з’явитись ще ціла Україна ваша. Не тільки ваша мама і ваші родичі».
Ростислав Прокоп’юк емігрував до Чехії на початку 1990-х. Тут продовжив практику психолога. І нині серед його постійних клієнтів – як чехи, так і українці. Окрім лікарської практики, Прокоп’юк організовує концерти та творчі вечори українських співаків, поетів чи акторів. Каже, при десятках тисячах українців, які живуть у Празі, на подібні заходи приходить від сили кілька сотень.
«Ті українці, які приходять нині – це вже не еміграція, це вже заробітчанські хвилі. Так, вони – українці, ви їх чуєте в трамваї, ви їх бачите всюди. Я організовую концерти – мені потрібні ці люди. Але я їх знаходжу через наших людей, які мають фірми, які приводять своїх робітників. Вони ідентифікують себе українцями, але дуже важко інтегруються до українських громад закордонних, скажімо, у Празі», – розповідає Прокоп’юк.
Український виборець у Празі – обурена людинаРостислав Прокоп'юк
Відтак, за словами Ростислава, не має чому дивуватися, коли на дільниці не приходить і 10 відсотків від усієї кількості українців, які проживають, приміром, у Празі. Тих же, хто приходить, психолог характеризує так: «Український виборець у Празі – обурена людина. Це людина, яка має свої претензії до старої влади і не має жодних претензій до нової влади. Це людина, охоплена популізмом. Обурення як помста – тим всім «баригам». І обурення, яке вибирає нові обличчя. Але нові обличчя – це не завжди те, що приведе до якогось результату».
Прокоп’юк вважає за обов’язок голосувати на усіх виборах, навіть якщо ти проживаєш за кордоном вже кілька десятків років: «Ми вже 28 років тут, і дружина мені до цього часу забороняла брати чеське громадянство, бо ми втратимо 2 голоси. Це неможливо! От тільки після останніх виборів вона дозволила це зробити. Я йду на ці вибори – і сподіваюсь, що люди прийдуть та проголосують. Проголосують розумом. Розумієте, якби це почуття було у кожного виборця, що його голос важливий».
Дільнична виборча комісія з виборів народних депутатів України на закордонній виборчій дільниці №900105 у Празі працюватиме 21 липня з 8-ї ранку до 20-ї вечора. Аби віддати свій голос, при собі необхідно мати закордонний паспорт.
