Ірина Сітнікова
Громадська організація «Інтерньюз-Україна» та аналітична компанія Singularex представили результати дослідження «Соціальні мережі про #вибори: за що голосують фейсбук, інстаграм та вконтакте». Дослідження, проведене у період між 1 травня та 17 червня, охопило 5,6 мільйона постів від користувачів із України.
Загальною тенденцією для соцмереж стало домінування негативу. Платформи, які колись об’єднали людей за часів Майдану, зараз їх роз’єднують – зазначає Андрій Кулаков, програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна». Так, наприклад, у фейсбуці 42% постів про політику – негативні, і лише 15% мають позитивну риторику. Найбільший пік політичної тематики в усіх соцмережах випав на період президентських виборів, але їхнє ідеологічне спрямування виявилось кардинально різним.
Заборонений VK
Хоча російська соцмережа VK (або ж «Вконтакте») заборонена в Україні з 2017 року, у ній усе ще залишається близько 7 мільйонів активних користувачів із України. За результатами дослідження ця соціальна платформа виявилась абсолютно «прокремлівською». Топ пости від користувачів VK на політичну тематику в Україні були переважно негативними. Будь-які думки від користувачів та політичних сил, що виступають за суверенну Україну висміюються та засуджуються. Найбільше у мережі «Вконтакте» приділяють увагу темам угруповань «ДНР» і «ЛНР». Серед найбільших «спільнот», що поширюють інформацію про так звані республіки – «Сводки от ополчения Новороссии», «Новости ДНР/ЛНР/МИР/ News-Front», які разом мають майже 600 тисяч підписників.
Політичні сили України зазнають масової критики; серед партій, про які писали найчастіше, немає фаворитів. Найбільше негативних постів пишуть про «Європейську солідарність», ОП «За життя» та партію «Слуга Народу». Президентові України теж дістається – після проголошення проукраїнських ідей, неугодних росіянам, на Зеленського вилився шквал критики. Найменше критики зазнає партія «Батьківщина» – пишуть про неї зовсім небагато.
Молодіжна платформа – Instagram
У інстаграмі беззаперечним фаворитом у згаданий період був і залишається Зеленський та партія «Слуга Народу» – близько 82% усіх політичних постів у соцмережі присвячені саме їм. Причому, автори дослідження виявили цікаву тенденцію – більшість із тих, хто підтримує слугу народу – це аудиторія, що прийшла з «Вечірнім кварталом». Такий «рух» прихильників є природнім – зазначає Андрій Кулаков: «Прихильники комедійного шоу, яким подобається і сам розважальний проект, і його лідер, органічно перейшли в аудиторію політичного проекту. Те саме зараз намагається зробити партія «Голос», – каже Кулаков. – «Вони позиціонують себе як «молодіжно напрямлені» і теж розраховують на інстаграм, але значно поступаються «Слузі народу». Це може бути пов’язане з тим, що вони доволі пізно почали свою кампанію. Думаю, у наступних дослідженнях ми побачимо збільшення їхнього впливу», – припускає експерт.
Після Зеленського за популярністю в інстаграмі йде «Європейська солідарність» – про неї близько 17% постів.
Facebook – місце розбрату
Найбільш неодноманітним та складним виявився фейсбук. За даними дослідження, кожен п’ятий активний користувач соцмережі з України хоча б раз робив допис на політичну тему. При цьому користувачам фейсбуку притаманно розбиватись на мікрогрупи, що створює ефект «інформаційної бульбашки», тобто люди не бачать цілісної картини. Люди схильні підписуватись до груп із близькими політичними симпатіями, тому фактично вони «відрізані» від альтернативних думок. «Саме у цьому і полягає проблема інформаційної безпеки у фейсбуці. Ми не можемо знати реальне співвідношення думок, оскільки кожному стрічка видає «своє», – зазначив директор аналітичної компанії Singularex Євген Мусієнко.
На думку аналітиків, через такий ефект для багатьох українців результати президентських виборів стали шокуючими. Через роз’єднаність поглядів та фактичну ізоляцію один від одного, соцмережа стала практичним осередком поляризації українського суспільства. Не маючи змоги або бажання висловлювати свої політичні симпатії у реальному житті, українці не соромляться робити це онлайн. Саме тому, вважають дослідники, фейсбук не може стати місцем єднання чи компромісу.
Загалом, за час дослідження проаналізували більш ніж 300 тисяч профілів, що належать лише реальним людям. Проте великий вплив на конструювання суспільних настроїв зробили так звані «боти» та «тролі». У майбутніх дослідженнях ГО «Інтерньюз-Україна» планують проєкт із виявлення та блокування таких фейкових пропагандистських акаунтів. До боротьби з ними зарошують усіх охочих.
