Росії не вдалося поставити мовний закон в Україні на обговорення в Раді безпеки ООН. Рада безпеки відхилила запит Росії про проведення засідання з цього приводу – 6 голосів було проти, 4 – за і 4 утрималися. Голосування у Раді безпеки відбувалося пізно ввечері у понеділок за київським часом. Росія намагалася представити ухвалення закону про мову як порушення Мінських угод.
Для того, щоб поставити питання на обговорення в Раді безпеки ООН Росії забракло голосів. Із 15 членів Ради, за пропозицію Росії голосував Китай, Південна Африка, Екваторіальна Гвінея та Домініканська Республіка. США і п’ять інших країн – Франція, Німеччина, Велика Британія, Бельгія і Польща проголосували проти і чотири інші країни – Індонезія, Кот-д’Івуар, Кувейт і Перу – утрималися. Для ухвалення рішення Росії було потрібно набрати дев’ять голосів.
Голосування відбулося 20 травня, тобто того самого дня, коли у Києві привели до присяги нового президента України Володимира Зеленського.
Посол США в ООН Джонатан Коен назвав прохання Москви «чіткою спробою Росії відвернути увагу від мирної, демократичної передачі влади, яка відбувається сьогодні в Україні».
Під час засідання Ради безпеки посол України Володимир Єльченко заявив, що Росія «не випадково» попросила Раду безпеки провести засідання саме в день інавгурації Зеленського.
А посол Росії Василь Небензя заявив, що російська мова «виштовхується» з України і звинуватив раду в «цензурі». Він сказав, що голосування за відмову на засіданні було «відвертою демонстрацією подвійних стандартів» членами, які схвалили інші зустрічі.
По закінченню засідання представники Німеччини та Франції при ООН зачитали спільну заяву, в якій посол Німеччини при ООН Крістоф Гойсґен наголосив, що Росія проводить «сумнозвісну політику залякування», а тому вони вітають той факт, що Рада відхилила пропозицію Росії розглядати український закон.
«Закон про мову, ухвалений в Україні, не вимагає негайної уваги Ради безпеки, яка має зосереджувати свої зусилля на питаннях миру та безпеки. І цим ми маємо займатися першочергово, а не обговорювати внутрішні питання суверенної країни і члена ООН, що не матиме жодного впливу на мир та безпеку в регіоні», – сказав посол Німеччини, висловлюючи спільну позицію Німеччини і Франції, які спільно працюють у «нормандському форматі».
Спроба Москви «надіслати сильне повідомлення новому лідеру від Ради безпеки» закінчилася тим, що вона сама отримала «сильне послання», сказав Єльченко.
Черговий акт абсурду підриває значимість ключового безпекового майданчику світуОлег Ніколаєнко
Речник постійного представництва при ООН Олег Ніколенко у своєму дописі в мережі Facebook зауважив, що Росії за останній рік вже втретє не вдається поставити на обговорення питання, в яких вона зацікавлена щодо України. Разом з тим, він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на свідомий підрив авторитету ООН.
«Черговий акт абсурду підриває значимість ключового безпекового майданчику світу. Хоча припускаю, що це і є цілеспрямоване завдання. Маргіналізація та руйнування механізмів ООН», – написав Олег Ніколенко.
На його думку, Росія буде продовжувати робити спроби для того, щоб «диктувати свою умови». Україна ж і її союзники будуть продовжувати звертати увагу на те, що не Україна, а Росія не виконує Мінські угоди»
«Замість того, щоб демонструвати викривлену фантазію в Раді безпеки, Росії слід здійснити реальні кроки до прогресу в мирному врегулюванні. Звільнення українських полонених могло би стати першим таким кроком», – наголошує речник постійного представництва при ООН Олег Ніколенко.
Ця ж позиція пролунала і у спільній заяві послів Франції та Німеччини в ООН. Посол Франції Франсуа Делатре зазначив, що ситуація для жителів Донбасу залишається «жахливою». А пріоритетами на цей момент є «припинення вогню, виведення важкого озброєння та гуманітарні заходи».
«В усіх цих питаннях прогресу немає. В цю хвилину нам гостро необхідно підтвердження відданості Мінським угодам передусім Росії, але також і всім сторонам мінських угод та «нормандського процесу», – наголосив посол Франції.
Він додав, що Франція та Німеччина закликають до «повного, негайного і безумовного виконання Мінських угод» і сподіваються, що інавгурація нового президента дасть новий поштовх до активізації цього процесу.
Президент Зеленський під час інавгурації заявив, що його головною метою є встановлення миру у Східній Україні.
Кремль свідомо махлює з поняттями «етнічний росіянин» і «російськомовна людина»Павло Клімкін
Напередодні міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що для України відродження української мови – це «питання не тільки гуманітарне і не тільки політичне».
«У нинішніх умовах це, перш за все, питання національної безпеки і нашого виживання як народу й держави», – написав міністр на своїй сторінці в мережі Facebook.
«Кремль свідомо махлює з поняттями «етнічний росіянин» і «російськомовна людина», ставлячи між ними знак рівності й присвоюючи собі право захищати їх навіть збройно. Саме під гаслами «захисту російськомовних» Росія окупувала в 2014-му Крим та Донбас і намагалася створити на нашій землі свою фейкову «Новоросію», – зазначив Клімкін.
«А з російською у нас жодних проблем. В нас проблеми з тими у Росії, хто не хоче бачити незалежної соборної України та української політичної нації», – зауважив керівник керівник МЗС України.
Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати розглянули понад дві тисячі правок, внесених до закону.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Україна здобула історичну перемогу на мовно-цивілізаційному фронті у війні з Росією
Зеленський – найкращий приклад необхідності Закону про мову
Аеропорти Бельгії почали використовувати коректну назву Києва
Мова і ковбаса. Ведуча телеканалу «1+1» Наталія Мосейчук повторила подвиг шахтаря Донбасу
