Понад 20 тисяч молодих людей призовного віку (20-27 років) на Львівщині ухилились від строкової служби, говорять у Львівському обласному комісаріаті, а це ті чоловіки, які мали прийти у військкомат протягом 10 днів від часу оголошення призову 1 квітня. Бо, пояснюють, згідно з українським законодавством, навіть якщо військовозобов'язана людина не отримала повістку, коли у державі оголошено початок нового призову в армію, громадянам дається 10 днів, щоб прийти у військовий комісаріат. Чоловіки, у кого двоє і більше дітей, хто навчається чи хворіє, мають право отримати відтермінування від служби у війську. Водночас близько 900 призовників із області зголосились служити і не ухилились від служби. Серед них – навіть українці, які проживали у Європі.
20-річний Орест Кулявець приїхав спеціально з Іспанії, щоб служити в українській армії. Хлопець разом із батьками проживає за кордоном із 6-річного віку. Навчався в іспанській школі, потім здобув фах автослюсаря. Батьки в Іспанії не вельми підтримали вибір сина – пройти строкову службу в Україні. А він ще й роздумує по її завершенні підписати контракт зі Збройними силами України.
Якщо ми всі пороз’їжджаємося, будемо за кордоном, то хто буде в Україні?Орест Кулявець
«Маю право на проживання в Іспанії. Кілька років тому, після великої перерви, приїхав в Україну, і мені тут сподобалось. Я – українець і маю підтримувати Україну, хочу потрапити в десантні війська, де справді навчають, хочу навчитись воювати, стати справжнім чоловіком. Думаю про контракт. У мене була робота, зарплата в Іспанії. І мене питали, чому я це кинув і поїхав. Мусять із цим змиритись, бо це моє рішення, я вибираю свою дорогу. Якщо ми всі пороз’їжджаємося, будемо за кордоном, то хто буде в Україні? Мусимо повертатись. Всі виїхали, бо нема роботи, зарплати, проблеми були з армією, тому і повтікало багато», – розповідає Радіо Свобода Орест Кулявець.
Із початком бойових дій на Донбасі багато чоловіків утекли за кордон, щоб уникнути мобілізації, про що не раз говорили у військкоматах. Однак українців надалі лякає строкова служба. Багато хто думає, що призовників одразу відправляють на передову. Цю інформацію заперечують у військкоматі, наголошуючи, що службу новобранці проходять лише на мирній території, а не у зоні ведення бойових дій.
Від початку війни жоден зі строковиків не потрапив на війнуОлександр Тіщенко
«Від початку війни жоден зі строковиків не потрапив на війну. Хочу всіх запевнити, не попадуть, не треба цього боятись. Призовники потраплять у Нацгвардію, прикордонну службу, ЗСУ, інші військові формування. Громадяни з вищою освітою служитимуть рік, без вищої – півтора року. Якщо сподобається служба, то новобранці можуть підписати контракт із ЗСУ», – наголосив керівник Львівського обласного комісаріату Олександр Тіщенко.
Мотивація – здобути військовий вишкіл
Цього тижня з Львівської області на строкову службу поїдуть близько 400 молодих чоловіків, а загалом весняний призов охопить близько 900 осіб із регіону. 23-річний Богдан Балата родом із Нового Роздолу, але з 15 років проживає з батьками у Польщі. У попередні роки отримував повістку, але не пішов служити з різних причин. Цього разу зголосився добровільно, залишивши у сусідній державі роботу і родину.
На чужині розумієш, хто ти, що ти – українецьБогдан Балата
«Прошусь у прикордонні війська, знаю польську мову. Я з 2011 року живу з батьками у Польщі, один син у них. У Варшаві навчався і працював. Мені повістка не приходила цього разу, до того ж, маю проблему з ногою, міг би комісуватись, але хочу служити. На чужині розумієш, хто ти, що ти – українець. Хочу здобути досвід у війську. Батьки не були задоволені моїм рішенням, але погодились із цим моїм вибором», – каже призовник Богдан Балата.
До розповіді Богдана прислуховується 20-річний Василь Гладій із Миколаєва. У 17 років він поховав обох батьків, які загинули. Відтоді його життя змінилось. Працював на заводі, будовах, у Польщі. Василь намагається зрозуміти мотивацію колеги, який заради проходження служби, приїхав із Польщі.
«Спершу в армію я не пішов, бо залишився без батьків. Хочу трішки дисципліни навчитись у війську, цього мені треба. Хотів би служити танкістом, але я трохи зависокий», – говорить Василь Гладій.
Серед призовників є люди різного соціального статусу, з різною освітою. Не всі, звісно, фізично підготовлені чи мотивовані. 23-річний львів’янин Дмитро Дзюба працює в ІТ-компанії програмістом і не ухилився від служби. Хоча його рішення теж не дуже зрозуміли друзі, ніхто з них не проходив строкову службу.
Я не хотів, щоб мене від армії «відмазували»Дмитро Дзюба
«Для мене головне – обов’язок. Кожен зобов’язаний пройти строкову службу. Хотів би служити у повітряних військах. Там важче вчитись, можливо, але я маю освіту і міг би бути там корисний. Хочу здобути навички, щоб потім, коли буде потреба захистити державу, міг бути потрібним. Я не хотів, щоб мене від армії «відмазували», бо це неправильно», – зауважив Дмитро Дзюба.
Запитуючи призовників, що їх може розчарувати у війську, відповіли, якщо б зіштовхнулись із «дідівщиною» або надто багато часу використовували неефективно. Для прикладу, жартували, якби довелось фарбувати траву цілими днями.
Бойові офіцери запевняють, що нестатутні відносини в армії залишились у минулому. Новобранці проходять вишкіл на військовому полігоні і вчать їх бійці, які пройшли бойові дії на Донбасі.
Призов на строкову службу в Україні розпочався 1 квітня і триватиме до 30 червня. На службу запрошують чоловіків віком від 20 до 27 років, які не мають права на звільнення чи відтермінування від призову.
У військо весною відправляють 18 тисяч 752 людини, з яких у Збройних силах служитимуть 9 тисяч чоловіків, у прикордонній службі – 4 тисячі, в Національній гвардії – понад 5 тисяч, в спеціальній службі транспорту – 600.
У зв’язку із другим туром президентських виборів лише цього тижня почали відправляти на службу перших новобранців.
У 2019 році в Україні, окрім весняного призову, буде ще проведений осінній: з 1 жовтня до 31 грудня.
В Україні за ухиляння від призову передбачена відповідальність: адміністративна і кримінальна. За неявку у військкомат – штраф від 85 до 119 гривень за перше порушення, 170-255 гривень – за повторне порушення. Кримінальна відповідальність передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Але винуватість особи визначає суд.
