Микола Щетько
Із початку XXI століття середньосвітова тривалість життя зросла на 5 із половиною років до 72-х, а приблизно в двох десятках країн вже перевищила 80-річний рубіж. До 2050 року, як очікують науковці, число довгожителів, старших за 80 років, у світі більш ніж потроїться – їх стане 447 мільйонів. Але максимальний вік людей все одно рідко коли перевищує 115 років. Багато вчених і бізнесменів намагаються подолати цю межу, перемігши старіння і хвороби, пов’язані з ним. Інші прагнуть вигадати способи – навіть із віком – залишатися здоровими максимально довго. «Настоящее время» – проект Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» – вивчав, що у них виходить, а що – ні.
Молода кров – 8000 доларів за літр
Наприкінці лютого американський регулятор ринку ліків і продовольства застеріг жителів США від покупки плазми крові молодих людей, віком від 16 до 24 років, для «боротьби зі старінням». Слідом за цим закрився стартап Ambrosia Health, який переливав плазму молодих людей усім охочим, віком понад 30 років – за ціною 8000 доларів за літр.
Ще два роки тому засновник компанії Джессі Кармазін стверджував: «Це працює. Це зупиняє старіння», хоча й наукових підтверджень цьому не було, незважаючи на успіхи схожих досліджень на мишах.
Вартість процедури переливання в Ambrosia була відносно невеликою, якщо порівнювати з тим, скільки витрачають великі фонди і багаті люди на аналогічні стартапи. У дослідження, які мають за мету перемогти старіння і смерть, інвестують величезні кошти. Мільйонери витрачають цілі статки на особливі медичні процедури, які – за їхніми переконаннями – дозволять їм довше залишатися здоровими.
«Оскільки я мільярдер, у мене буде доступ до кращої охорони здоров’я, тож... мені буде, скажімо, 160, і я стану частиною такого собі, гм, класу безсмертних володарів», – говорив у 2017 році Шон Паркер, підприємець і перший президент компанії Facebook.
Поки що підтверджених наукою чудесних способів продовження життя людини – навіть за великі гроші – так і не з’явилося.
Генна інженерія
Можливо, наука зуміла маніпулювати генами, щоб зробити людину довгожителем? Дійсно, вчені вважають: приблизно на чверть відмінності щодо тривалості життя людей визначаються генетикою, але поки що незрозуміло, про які саме гени – чи комбінації генів – іде мова.
Дослідники далі вивчають генотипи супер-довгожителів і бачать, що кілька варіацій, які забезпечують довголіття, схоже, пов’язані з генами APOE, FOXO3 і CETP. Але це спостерігається не у всіх довгожителів. Із довголіттям пов’язують варіації генів, що відповідають за ремонт ДНК і кінцевих ділянок хромосом (теломер), а також захищають клітини від ушкоджень нестабільними вільними радикалами, похідними кисню.
Підвищити тривалість життя допомагають і варіації генів, що регулюють рівень жирів у крові, що борються із запаленням і в цілому координують роботу кровоносної й імунної систем – вони знижують ризик хвороб серця та інсультів, основних причин смерті у літніх людей.
У 90-і роки увага дослідників із галузі боротьби зі старінням була прикута до хробака Caenorhabditis elegans: здавалося, що мутація одного гена збільшує термін життя хробака, а ще одна – блокує це збільшення.
Вченим вдалося зробити так, щоб C. elegans жили в десять разів довше, але реальність виявилася куди складнішою від початкових уявлень про неї, розповідав виданню The New Yorker Ґордон Літґоу, один із дослідників хробака-довгожителя.
«Ми вже знайшли у хробака близько 550 генів, що модулюють тривалість життя. І я підозрюю, що половина з 20 000 генів хробака якимось чином у цьому бере участь», – сказав Літґоу.
І це для одного з простих організмів із 959 клітинами. У людини ж – приблизно 37,2 трильйона клітин (хоча генів приблизно стільки ж, як у C. elegans), і про генетичні прориви в боротьбі зі старінням поки що не чути – хоча вчені активно працюють у цьому напрямку.
Дожити до успіхів у генній терапії старіння можуть допомогти досягнення стартапів, що займаються 3D-принтингом тканин і навіть органів, а також вирощуванням їх зі стовбурових клітин. Польські вчені нещодавно розповіли про біопринт підшлункової залози з усіма судинами: її планують вживити мишам уже в квітні.
Перемоги і поразки
У спробах перемогти старіння людство випробувало чимало. Навіть багатонадійні спершу напрямки нерідко виявлялися неефективними (або «поки що неефективними»). Чому? Старіння – складний процес, учені й досі не можуть домовитися з приводу його визначальних причин. Хоча в інших живих істот (хробаків і мишей) люди домагалися значного зростання тривалості життя з використанням генетичних, фармакологічних (понад 400 речовин) і дієтичних засобів. На жаль, ці досягнення не обов’язково переносяться на людей.
«Жодне з них не готове до прем’єри. За підсумком, я би не пробував жодної з цих штук, – розповідав журналістам Kaiser Health News Феліпе Сієрра, керівник напрямку біології старіння Національного інституту старіння США. – Чому? Тому що я не миша».
Недавнє дослідження в США і Австралії засвідчило, що щоденний прийом аспірину не допомагає літнім людям збільшити термін здорового життя, а ефективність популярних у харчових добавках антиоксидантів –під великим питанням.
Не все так просто і з популярними серед шукачів безсмертя теломерами – кінцевими ділянками хромосом, які їх захищають. Із віком теломери зменшуються, і клітини перестають ділитися. Здавалося, що достатньо того, щоб їх подовжувати і вуаля – можна жити вічно. Але пізніше стало зрозуміло, що, наприклад, лабораторним мишам довгі теломери зовсім не обов’язково допомагають довго жити, навіть не дивлячись на те, що у них активована теломераза – фермент, що сприяє зростанню теломер.
Активність теломерази спостерігають і майже у всіх ракових клітинах, тоді як у більшості звичайних клітин людини вона «відімкнута». Вчені далі шукають способів вибіркової активації теломерази, але поки що без великих проривів у цьому напрямку. Інші компанії досліджують більш вузькі сфери, наприклад, використання теломерази при хворобі Альцгеймера.
Модне захоплення шукачів довгого життя сьогодні – метформін, дешеві таблетки для людей із діабетом, що дозволяють контролювати рівень цукру в крові. Їх приймають і апологети довгого життя: хоча клінічний ефект ліків для таких цілей поки не підтверджений, вони вважають його досить безпечним для довгострокового прийому, навіть якщо ймовірність позитивного впливу не дуже велика.
Діабетики, які його застосовують, дійсно виявлялися здоровішими від тих діабетиків, які приймають інші ліки – у них знижувався ризик виникнення раку, а мишам метформін успішно продовжував життя. Але це може означати і те, що інші ліки для діабетиків збільшували ризик виникнення раку і гірше впливали на здоров’я людей. Відповідно, потрібен масштабний клінічний тест.
Схожа ситуація з рапаміцином: цей імуносупресант зазвичай використовують для боротьби з відторгненням органів після трансплантації, але деякі дослідження показали його ефективність для продовження життя у хробаків і лабораторних мишей. На відміну від метформіну, рапаміцин пригнічує імунітет і може викликати більше ускладнень. Знову ж: успіхи на мишах зовсім не означають ефективність і безпеку на людях.
Наприклад, багатонадійний (після тестів на мишах) засіб від старіння на основі ресвератрола, одного з компонентів червоного вина, провалився в клінічних тестах – уже після того, як фармакологічний гігант GlaxoSmithKline купив компанію-виробника за 720 мільйонів доларів.
Прості поради для тих, хто хоче жити довше
Навряд чи це стане сюрпризом, але перша порада для майбутніх довгожителів: киньте курити і більше рухайтеся. Фізична активність не тільки подовжує здоровий період життя, але і робить його якіснішим.
Другий компонент – правильне харчування. Більше фруктів і овочів, риби, менше шкідливих жирів і вуглеводів – як результат, розумна кількість калорій і відсутність проблем із зайвою вагою. Прихильники лікувального голодування і зовсім переконують, що добре було б частіше дотримуватися посту, але тут у наукового світу немає однозначної думки (і масштабних досліджень на людях, на відміну від мишей).
Ще одна важлива порада: визначтеся з метою і сенсом життя. Люди, які зізнавалися, що їхнє життя наповнене сенсом, також краще оцінювали своє самопочуття. А значить, у них є шанс прожити довше навіть без іще не винайдених «таблеток від старості».
Жити вічно: що з цим не так?
- Те, що чогось можна досягти технічно, не завжди робить це суспільно можливим або навіть бажаним.
- Трансгуманізм (поняття, яке описує ідею про те, що люди зможуть подолати обмеження своїх фізичних можливостей, і навіть смерть, за допомогою технологій) супроводжує низка етичних занепокоєнь. Одна з проблем – ще більша прірва між можливостями заможних людей і бідних.
- А що, якщо лише заможні зможуть жити вічно? Що, якщо лише заможні зможуть покращувати свої фізичні й розумові навички? І матимуть більше шансів на ринку праці та в інших сферах?
- Що буде, якщо диктатори правитимуть вічно?
- Що буде із проблемою перенаселення планети?
- На що перетвориться ринок праці, якщо ніхто ніколи не виходитиме на пенсії?
Усе це – лише невелика кількість питань, які порушують при обговоренні наслідків «покращення» людей технологіями.
Над перекладом і адаптацією тексту працювала Людмила Ваннек.
