Тема дебатів між кандидатами на посаду президента України президенти Володимиром Зеленським та Петром Порошенком стала предметом бурхливого обговорення серед політиків, експертів та виборців. Порошенко 31 березня, після оприлюднення екзит-полів, викликав Зеленського на дебати, а той погодився. Втім, політолог штабу Зеленського Дмитро Разумков повідомив, що його кандидат може не прийти через концертний графік. Пізніше Володимир Зеленський запропонував Петрові Порошенку дебатувати на стадіоні НСК «Олімпійський». У відповідь депутат від БПП Марія Іонова заявила: «Президент Порошенко – європеєць і він на стадіоні не буде зустрічатись, він буде зустрічатись в телестудії, де мають нормально, професійно відбутись дебати». Втім у відеозверненні, оприлюдненому в соцмережах у ніч на 4 квітня Петро Порошенко заявив, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.
Нині відбуваються суперечки про те, чи необхідні дебати, чи повинні кандидати брати участь у них, та як це вплине на результат другого туру виборів президента. Але що про це кажуть українське законодавство, історія та міжнародний досвід?
Закон «Про вибори президента України» визначає, що дебати між кандидатами у президенти у другому турі виборів може призначити Центральна виборча комісія, а гроші на проведення надають з держбюджету. Але законодавство не зобов’язує учасників перегонів брати у них участь, як і не зобов’язує ЦВК призначати такий засіб агітації.
При цьому голова Комітету виборців України Олексій Кошель зауважує: «Норма про дебати передбачена чинним законом про вибори. І неучасть у дебатах буде порушенням виборчого законодавства».
Зробити дебати кандидатів перед другим туром виборів обов’язковими пропонують заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко та народний депутат Марія Іонова. Вони зареєстрували у парламенті відповідний законопроект.
Президентські дебати в Україні
За всю історію України теледебати між кандидатами у президенти відбулися двічі.
У 1994 році дебатували Леонід Кравчук та Леонід Кучма. Тоді незалежні оглядачі та експерти віддали перевагу Кучмі, який, за їхніми оцінками, виглядав більш підготовленим. Ці вибори виграв Леонід Кучма.
Вдруге теледебати між учасниками президентських перегонів відбулися у 2004 році. У них взяли участь Віктор Ющенко та Віктор Янукович. Оцінки експертів щодо переможця розійшлися. Однозначної переваги не продемонстрував жоден із кандидатів у президенти.
Риторика Януковича будувалася навколо фрази «Віктор Андреєвіч, будьте мужчиной!» Ющенко наполягав: «Ці руки нічого не крали!» Президентом тоді став Віктор Ющенко.
У 2010 році на теледебати прийшла Юлія Тимошенко. А Віктор Янукович не прийшов. Тож, як вимагає закон, Тимошенко використала для промови час, відведений і їй, і опонентові. На виборах президента того року переміг Янукович.
У 2014 році глядачі знову залишилися без дебатів. Тоді Петро Порошенко виграв із великою перевагою вже в першому турі. На президентську посаду претендувало понад 20 осіб. Вже після перемоги, в інтерв’ю Катерині Осадчій у програмі «Світське життя», Порошенко пояснив, чому відмовився іти на дебати з Юлією Тимошенко. «Я не беру участь в комерційних проплачених шоу, а в усіх дебатах я обов'язково брав і буду брати участь. Не треба їх проплачувати, і не треба їх так організовувати. Я не хочу зараз влаштовувати собачі бої в умовах, коли Україна на війні… Але коли країна воює, політикам не варто влаштовувати собачі бої. Політикам треба триматися разом», – заявив Порошенко.
На цьогорічних дебатах Тимошенко знову залишили самотньою. Володимир Зеленський і Петро Порошенко ‒ не з’явились. Але навіть після умовлянь залишитися, Юлія Тимошенко пішла геть.
Багато інших кандидатів теж не прийшли. Замість них стояли ‒ манекени ‒ Сергія Капліна, Олега Ляшка та Юрія Бойка.
Дебати у США
Президентські дебати у США відбуваються з 1960-х років. Вони є невід’ємною частиною президентських виборів. Хоч американське законодавство цього і не вимагає.
Під час дебатів зазвичай обговорюються найбільш дискусійні пункти програм кандидатів. Організацією заходу займається спеціальна «Комісія з президентських дебатів», що складається з представників Демократичної та Республіканської партій.
Існують твердження, що саме дебати визначили результат низки виборів президента США. Серед таких називають теледебати між Річардом Ніксоном та Джоном Кеннеді, які виграв останній.
У 2016 році дебатували Гілларі Клінтон та Дональд Трамп. Коментатори оцінювали їх як нічию. Водночас опитування, проведене CNN, говорило про перемогу Клінтон. Але переможцем виборів став все ж Трамп.
Досвід Великої Британії
Перші в історії Великої Британії передвиборчі теледебати відбулися у 2010 році.
Лідери конкуруючих партій обговорювали різні політичні та соціальні питання. Йшлося, зокрема, про охорону здоров'я та соціальні допомоги, податки, ядерну зброю, армію, освіту, законодавство; порушувалися також питання, пов'язані з міжнародними відносинами.
За підсумками глядацького голосування переможцем був визнаний Нік Клегг, який очолював Партію ліберальних демократів. Але уряд, за підсумками виборів, очолив лідер Консервативної партії Девід Кемерон.
Лідери британських партій послідовно відмовлялися від дебатів понад 40 років. Ще в 1964 році лідер лейбористської опозиції Гарольд Вільсон викликав консервативного прем'єр-міністра Александра Дугласа-Г'юма на дебати. Аргументація відмови була такою: «Ви отримаєте кращого актора в якості лідера країни, а цього актора буде суфлірувати сценарист».
Пізніше Маргарет Тетчер стверджувала, що дебати у президентському стилі, як у США, чужі для Великої Британії.
2017-го у телевізійних дебатах перед достроковими виборами брали участь прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей і лідер опозиційної Лейбористської партії Джеремі Корбін. Переможця дебатів однозначно не назвали. Після виборів Мей залишилася на своїй посаді.
Передвиборчі дебати у Німеччині
2002 року відбулися перші в історії країни передвиборчі теледебати.
Канцлеру ФРН Герхарду Шредеру протистояв кандидат на посаду глави уряду від опозиції Едмунд Штойбер. Дискусія розгорнулася навколо можливої операції США в Іраку. Герхард Шредер заявляв, що його уряд не має наміру втягувати Німеччину в військову авантюру. На думку ж Штойбера, Німеччина повинна була виступити на стороні США.
Опитування глядачів виявили, що більшість німців симпатизують Шредеру. Після виборів він залишився на посаді канцлера.
У 2017 році у телевізійних передвиборчих дебатах взяли участь головні претенденти на посаду канцлера ФРН: чинна глава уряду, лідер християнських демократів Анґела Меркель та очільник соціал-демократів Мартін Шульц.
Головними темами теледебатів були криза біженців, відносини з Туреччиною, криза навколо ядерної та ракетної програм КНДР і роль президента США Дональда Трампа в цьому питанні, соціальна політика, а також скандал із поставкою турбін компанії «Сіменс» до Криму.
Переможницею дебатів назвали Меркель, яка після виборів лишилася канцлером.
