Київська міська держадміністрація розглядає можливість створити у столиці агломерацію, тобто, об’єднати місто та навколишні населені пункти. Як повідомив перший заступник голови КМДА Дмитро Поворозник, київські чиновники готують відповідний законопроект, який встановить параметри агломерації, права та обов’язки громад, принципи розвитку тощо. А тим часом представники майбутньої агломерації – мешканці Києва та довколишніх містечок і селищ – вимагають, щоб чиновники перевірили законність забудови історичної частини міста та його «зеленої зони», й навели лад у розбудові «міст-супутників» Києва. Наразі громада і влада шукають можливості досягти бодай якогось компромісу і припинити «хаотичну забудову» Києва.
Пікети і мітинги біля будівлі КМДА та приміщення Державної архітектурно-будівельної інспекції, перекриття активістами Хрещатика, знесення парканів довкола будівельних майданчиків – так кияни висловлюють незгоду з політикою міської влади щодо розвитку міста. А у період із 12 до 25 березня кияни почали пікетувати державну архітектурно-будівельну інспекцію, вимагаючи перевірити законність забудови в різних районах міста.
Громаду також турбує, що внаслідок забудови історичної частини міста відбувається зруйнування пам’яток історії, культури та архітектури, а вирубка – задля забудов – скверів і парків у місті та довкола нього призводить до погіршення екологічної ситуації у місті. Крім цього, новим житловим кварталам столиці України бракує дитячих садочків, шкіл, закладів культури тощо.
Як пише журналістка, громадська активістка Ярослава Музиченко у мережі Facebook, незабаром Київ може стати або непридатним для життя, або дуже незручним. Поступово «з інтелектуального й мистецького центру столиця перетворюється на велетенський спальний район із купою точок для їжі», – наголошує Музиченко.
«Десятки нових житлових масивів без жодної школи чи садочка. Сміттєві звалища. Тротуари, заставлені машинами. Необмежені викиди в повітря на дорогах. Катастрофічне винищення парків задля новобудов» – характеризує журналістка стан київських новобудов.
Громада та влада заявили про співпрацю. Що далі?
Численні протести киян та об’єднання ними зусиль для захисту права жити у комфортному середовищі призвели до того, що місцеві чиновники погодилися співпрацювати з громадою: як повідомив кореспондентові Радіо Свобода представник спільноти «Музей на Поштовій площі» Віталій Білецький, кияни «змусили» міську владу відреагувати на проблеми, пов’язані зі забудовою міста, та конфлікти, які внаслідок цього виникають.
Водночас, стверджує Білецький, керівництво міста «не розуміє процесів, які відбулись та тривають». Тож завдання громади, серед іншого, – єднати зусилля і вчитись контролювати владу.
Київський міський голова Віталій Кличко заявив про готовність співпрацювати з представниками громади і погодився створити постійно діючу комісію з питань проблемних забудов. Як зазначають у КМДА, у складі комісії працюватимуть не лише сам міський голова, його профільні заступники та керівники департаментів, а й досвідчені фахівці з числа громадського активу – архітектори, історики, юристи, екологи. До роботи комісії долучать також представників СБУ і прокуратури, обіцяють у Київській міськдержадміністрації.
Активісти нарахували у Києві близько сорока проблемних забудов: кияни вимагають від влади (включно з правоохоронними та пам’яткоохоронними інституціями) перевірити законність та наявність дозвільної документації. При цьому громада контролюватиме діяльність як комісії, так і компаній-забудовників на час розслідувань, обіцяють активісти.
