Охоронці найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова систематично протягом півроку стежили за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми» – про це редакція заявила 21 лютого й оприлюднила фото- та відеодокази. Наступного дня, 22 лютого, Михайло Ткач звернувся до Нацполіції – через перешкоджання професійній законній діяльності журналіста. А вже згодом на заяву журналістів відреагували і в Ахметова. При чому, в оригінальний спосіб – в ефірі його телеканалу «Україна» його ж охоронна фірма звинуватила журналістів нібито у втручанні в приватне життя олігарха.
«Дії охоронців були відкритими та мали на меті попередження можливої небезпеки життю або здоров’ю з боку невідомих осіб, які систематично ведуть приховане стеження», – зазначили представники охоронної фірми в заяві, яка була оприлюднена 24 лютого в ефірі телеканалу «Україна». А також заявили, що вбачають у діях журналістів «втручання в особисте життя приватної особи та збирання інформації в незаконний спосіб».
Редакція «Схем» заперечила всі закиди у свій бік – і оприлюднила відеодокази того, що охоронці Ахметова точно знали ще від листопада 2018-го, що стежать не за «невідомими особами» – а саме за журналістами Радіо Свобода.
26 лютого у Нацполіції повідомили, що розпочали досудове розслідування за заявою журналіста «Схем» Михайла Ткача – через перешкоджання журналістській діяльності.
Радіо Свобода зібрало реакції медійників на справу «Ахметов проти «Схем».
Вікторія Сюмар – голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики
«Стеження за журналістами – неприпустиме. Стеження за приватними особами та політиками може бути виправдане лише суспільним інтересом. Проаналізувала різні заяви в цій справі, і сподіваюся, що приватна охоронна фірма «Дельта» буде послідовною щодо виконання ось цього з їхньої заяви: «Ми з повагою ставимося до журналістів, які професійно й відкрито виконують свої обов’язки, надаємо їм підтримку».
Сергій Томіленко – голова Національної спілки журналістів України
«Місія журналістів – шукати можливе зловживання владою, можливу корупцію та зв’язки, які незаконно впливають на прийняття певних рішень в країні. Тому я вважаю, що в Україні не повинно бути якихось недоторканних посадовців або впливових осіб.
Ми, на жаль, не бачимо, що на журналістські розслідування є помітна реакція правоохоронців, посадовців. Дуже часто намагаються дискредитувати журналістів. Це якраз все і створює таку атмосферу, яка дозволяє тим структурам або об’єктам уваги журналістів-розслідувачів виходити за якісь межі і намагатися перешкоджати журналістам, адже вони розуміють, що журналісти не захищені. І відповідно в будь-який момент їх можна звинуватити у втручанні на «свою територію».
І знову ж таки, давайте дивитися, що рухає журналістом. Якщо журналістом рухає суспільний інтерес – він завжди переважає. І якщо журналісти на сьогодні не захищені, вони слабко захищені законом, правами, тощо, то єдине, що є в українських журналістів-розслідувачів – це їхня репутація».
Федір Сидорук – медіаексперт, колишній головний редактор програм розслідувань «Знак оклику» та «Слідство.Інфо»
«Хіба вони викликали поліцію, якщо за їхнім клієнтом стежили? Якщо ні, то їхні пояснення як мінімум нелогічні. Тобто, якщо вони відчувають якусь загрозу щодо клієнта, я так розумію, вони за правилами, по-перше, мали б ізолювати його від цих людей, а, по-друге, викликати компетентні органи – для того, щоб ті розбиралися в ситуації. Якщо вони цього не зробили – отже, їхнє пояснення не дуже логічне.
Важливо те, що це публічна особа – це головне. І закони про приватність поширюються на нього лише частково. У нормальному світі за Ахметовим їздили б десятки і сотні папараці – замість журналістів, які займаються розслідуваннями. І фотографували б його на яхтах напівоголеним, у компанії цікавих жінок, чоловіків тощо. Тобто, насправді в нормальному суспільстві це взагалі не викликає жодних питань. Але, оскільки ми розуміємо, хто такий Ахметов і що він займається не тільки фінансовими питаннями, але й політичними, то справа журналістів – дивитися, що він робить, з ким він зустрічається і чим займається. Тому що ця людина є найбагатшою в Україні і її політичний вплив є фактично необмеженим. Незалежно від того, хто виграє вибори і буде наступною владою – старою чи новою – всі до нього прийдуть. Або він прийде до всіх. І від цієї людини багато що залежить в житті кожного з нас.
Тому дії журналістів взагалі не обговорюються – чи мають вони право щось робити. Вони зобов'язані це робити, це їхній професійний обов'язок. Питання щодо охоронної фірми. Є правильне рішення про звернення журналістів до правоохоронних органів. Тому по ідеї мали б розбиратися правоохоронні органи, наскільки законними були дії працівників охоронної фірми. Але, я думаю, що в нашій країні це як завжди нічим не закінчиться».
