(Рубрика «Точка зору»)
Президентська кампанія набуває небезпечних ознак. Зараз критично важливим стає питання про те, аби вибори відбулися так, щоби їхній результат був легітимним і загальновизнаним. Подальша доля України залежить не лише від того, хто стане президентом, а насамперед від того, як ми це зробимо і наскільки обраний глава держави буде легітимним.
Президентські перегони-2019 уже можна назвати унікальними не лише з огляду на рекордну кількість кандидатів – аж 44 особи, а й через велику електоральну мінливість та невизначеність.
В очікуванні «чорних лебедів»
Досі, починаючи з 1991-го, за два-три місяці до дня голосування вже було більш-менш очевидно, хто виходить у другий тур чи перемагає в першому. Інтрига була хіба довкола того, який буде розрив між фіналістами і хто посяде третє місце. Тепер все не так. Як свідчать дані численних соціологічних опитувань, маємо цілих три претенденти на вихід у другий тур. Причому, є чимало факторів, які можуть підвищити чи знизити явку прихильників того чи іншого кандидата в день голосування. І ці фактори та їхню взаємодію годі прорахувати.
Як зазначає відомий соціолог Володимир Паніотто, на цих президентських виборах навіть дані екзит-полів можуть не показати фаворитів
Зрештою, за умов такої невизначеності навіть якась непередбачувана дрібниця може мати непропорційно великі наслідки – те, що називають «чорним лебедем». Тож, як зазначає відомий соціолог Володимир Паніотто, на цих президентських виборах навіть дані екзит-полів можуть не показати фаворитів.
Є небезпека, що за умов такої невизначеності в штабах деяких кандидатів виникне спокуса вплинути на перебіг голосування і підрахунок голосів, а в разі програшу – поставити під сумнів результати волевиявлення. Про велику ймовірність такого сценарію днями заявив екс-президент Леонід Кучма. «Будь-які вибори, які зараз пройдуть – обов’язково політичні сили будуть кричати, що «підтасовка», «нечесні» і так далі. Будуть робити спробу ще, не дай Господь, зробити якийсь черговий Майдан», – припустив колишній президент. І мало не наступного дня про можливість ситуації, коли «українцям знову доведеться захищати свій вибір», заявила Юлія Тимошенко.
Найбільша небезпека полягає в тому, що «черговий Майдан» дуже швидко може перерости в силове протистояння
При такому розвитку подій найбільша небезпека полягає в тому, що «черговий Майдан» дуже швидко може перерости в силове протистояння. Малоймовірно, що він буде таким же доброзичливо-карнавальним, як у 2004 році.
Посилити спостереження – виправити ситуацію
За таких передумов украй важливо, аби не виникало сумнівів у легітимності голосування і підрахунку голосів. Звісно, самі кандидати через своїх представників у виборчих комісіях також слідкуватимуть, щоби все відбулося згідно із законом. Та, вочевидь, зараз цього недостатньо.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що МВС бере на себе відповідальність за те, щоби вибори пройшли чесно і прозоро. Таку ініціативу можна лише вітати, але тут є один нюанс: Арсен Аваков сам велика політична фігура, і є ризик, що він, декларуючи боротьбу за чесні вибори, може підіграти одному з кандидатів. Зрештою, дедалі помітнішою стає тенденція, коли дії СБУ та МВС щодо недопущення підкупу виборців виглядають якось вибірково.
Вкрай потрібна активність спостерігачів, які безпосередньо незаангажовані в українську політику
З огляду на все це, критично важливим стає громадський та міжнародний контроль над голосуванням та підрахунком голосів. Вкрай потрібна активність спостерігачів, які безпосередньо незаангажовані в українську політику.
Дуже прикро визнавати, що після всього пережитого Україні знову дуже потрібна міжнародна увага до її президентських виборів. Бо інакше, якщо нам не допоможуть провести чесні вибори наші зарубіжні друзі, ситуацією можуть скористатися наші вороги. Адже український президент із сумнівною легітимністю – це просто подарунок для Кремля.
Зараз у рекламі одного з кандидатів у президенти лунає вельми сумнівна теза, що, мовляв, лише він «може зберегти державу». Попри те, що ситуація в Україні непроста, все-таки вона не настільки критична, щоби її подальша доля залежала від перемоги одного з сорока чотирьох кандидатів, серед яких чимало достойних людей. Для збереження держави значно важливіше обрати не того чи іншого претендента, а провести вибори так, щоби не виникало сумнівів щодо їхньої легітимності.
Дмитро Шурхало – журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
