44 кандидати – це рекордна кількість охочих поборотися за президентське крісло, яку зафіксували цього року в ЦВК. Тут і знайомі обличчя, які балотуються вже втретє, і ті, хто згадали про свої політичні амбіції після 10-річної перерви; одні хочуть нарешті пробитися у другий тур, а інші – припинити свою «чорну смугу» і виграти вибори. Радіо Свобода склало рейтинг кандидатів і претендентів, які найчастіше «ідуть у президенти».
На перших виборах у 1994 році в бюлетенях було лише шість прізвищ. Того року кандидатам потрібно було не вносити заставу, а зібрати не менше ніж 100 тисяч підписів. Уже в 1999 році вперше з’являється інформація про обов’язковий внесок у 2,5 мільйони гривень, проте охочих стає не менше, а навпаки – їх кількість збільшується. Рекордним вважався 2004 рік – 24 кандидати. Зараз, через 15 років, їх майже вдвічі більше.
- Олександр Мороз (п’яті вибори: 1994, 1999, 2004, 2010, 2019)
Колишній голова Верховної Ради та екс-керманич Соціалістичної партії Олександр Мороз балотується на посаду президента України вже вп’яте. Він єдиний із цьогорічних кандидатів, хто брав участь іще у других виборах президента незалежної України у 1994 році. За чотири спроби Олександр Мороз жодного разу не пробивався в другий тур, посідаючи третю сходинку серед кандидатів. У 2010 році він здобув підтримку 0,38% виборців, а у 2014 році взагалі не балотувався.
Офіційна декларація Олександра Мороза
- Петро Симоненко (не зареєстрований; були б п’яті вибори: 1999, 2004, 2010, 2014, *2019)
За кількістю спроб із Морозом міг би позмагатися лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко, який із 1999 року брав участь у всіх президентських виборах, але цього року Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації, пояснивши, що його висунула партія, статут, найменування і символіка якої не відповідають вимогам закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Офіційна декларація Петра Симоненка
- Анатолій Гриценко (треті вибори: 2010, 2014, 2019)
Третьою спробою вибороти президентське крісло скористається Анатолій Гриценко. На виборах 2010-го він балотувався від партії «Наша Україна – Народна самооборона», у 2014-му і 2019-му – як лідер політичної партії «Громадянська позиція». За минулі вибори Анатолій Гриценко так і не підкорив першого туру, а найвищий показник віри українців у кандидата – це 5,48% у 2014 році.
Офіційна декларація Анатолія Гриценка
- Юлія Тимошенко (треті вибори: 2010, 2014, 2019)
7 червня 2009 року Юлія Тимошенко в телезверненні оголосила про рішення балотуватися на посаду президента України. Уже у вересні того ж року стартувала її «співоча агітація» з участю відомих українських артистів – Руслани, Олександра Пономарьова, Ані Лорак, Потапа і Насті Каменських, Тіни Кароль, Наталії Могилевської, Ірини Білик, груп «ТІК», «ТНМК», «Друга ріка», Mad Heads XL. Проте «зіркової підтримки» вистачило лише на вихід у другий тур, де Юлія Тимошенко програла Вікторові Януковичу з розривом 3,48%.
Після скандальної «газової справи», Качанівської колонії, проблем зі здоров’ям, утечі Януковича, закриття кримінальної справи і виступу на Майдані в інвалідній колясці Юлія Тимошенко знову балотується у президенти України. У 2014 році вона програла Петрові Порошенку – 12,81% проти 54,70%.
Офіційна декларація Юлії Тимошенко
- Юрій Кармазін (другі вибори: 1999, 2019)
0,35% виборців були готові проголосувати за Юрія Кармазіна у 1999 році. Кандидат від Партії захисників Вітчизни показав десятий результат серед тринадцяти охочих посісти президентське крісло того року.
У 2019 році гетьман козацтва всієї України, яким себе проголосив сам Кармазін, – самовисуванець на виборах.
Офіційна декларація Юрія Кармазіна
- Микола Габер (другі вибори: 1999, 2019)
Іще одне повернення з 1999 року – Микола Габер. На своїх перших виборах кандидат від Патріотичної партії України набрав 0,12% і посів останнє місце серед усіх охочих стати президентом України. У списках 2019 року Габер записаний як самовисуванець.
Офіційна декларація Миколи Габера
- Інна Богословська (другі вибори: 2010, 2019)
Через дев’ять років знову заявила про свої президентські амбіції Інна Богословська. У 2009 році вона вийшла з фракції Партії регіонів, а вже через рік як лідер партії «Віче» балотувалася у президенти – проте набрала менше ніж 1% і не пройшла у другий тур. Після того у 2012 році вона знову повернулася до Партії регіонів.
У 2019 році – самовисуванець.
Офіційна декларація Інни Богословської
- Ольга Богомолець (другі вибори: 2014, 2019)
У 2014 році на той момент головний лікар Інституту дерматології та косметології Ольга Богомолець вирішила балотуватися в президенти. Проте кандидатці бракувало грошей, щоб внести заставу, тож необхідну суму збирали в інтернеті, а потім додали «друзі і знайомі». Після того, як Богомолець оприлюднила свою декларацію, у соцмережі обурилися, що активістка Майдану отримала понад 3 мільйони гривень доходу у 2013 році, має 5 земельних ділянок, два житлові будинки і сім квартир. Її результат на виборах – 1,91% підтримки українців.
У 2019 році Богомолець заставу вже внесла самостійно і балотується як самовисуванець.
Офіційна декларація Ольги Богомолець
- Юрій Бойко (другі вибори: 2014, 2019)
У 2014 році, не отримавши підтримки від Партії регіонів, Юрій Бойко балотувався як самовисуванець. Не відчув підтримки кандидат і від виборців – у першому турі набрав лише 0,19%. У 2019 році Бойко знову самовисуванець.
Офіційна декларація Юрія Бойка
- Олег Ляшко (другі вибори: 2014, 2019)
Результат Олега Ляшка на виборах у 2014 році деякі українські ЗМІ назвали «головною несподіванкою». Лідера Радикальної партії Олега Ляшка підтримали 8,32 %, що дозволило йому посісти третє місце, обійшовши більш досвідчених Анатолія Гриценка і Сергія Тігіпка. Проте за президентську владу боролися Петро Порошенко і Юлія Тимошенко.
Офіційна декларація Олега Ляшка
- Петро Порошенко (другі вибори: 2014, 2019)
На своїх перших виборах у 2014 році Петро Порошенко переміг, отримавши підтримку 54,7% українців. І став наймолодшим президентом України.
Офіційна декларація Петра Порошенка
Більше новин та аналітики на тему виборів президента 2019 шукайте у спецтемі Радіо Свобода
Також у будні о 18:00 дивіться у прямому ефірі «Ньюзрум», під час якого глядач побачить ексклюзивні матеріали мультимедійних журналістів на теми політики, виборів, соціального життя, розваг, зазирне за лаштунки конвергентного ньюзруму Радіо Свобода.
