Ван Т. Пхам народився і мешкає у В’єтнамі, викладає англійську мову як другу іноземну мову – і носить камуфляж з прапором України. Кілька українців, які відпочивали у В’єтнамі, звернули на нього увагу, а кореспондентка Радіо Свобода зв’язалася з Ван Т. Пхамом через соціальну мережу Facebook, й поцікавилась, чому Пхам зацікавився далекою і незнайомою йому країною та її оборонцями.
– Моє перше знайомство з Україною пов’язано з футболом: у 2004 році по телебаченню у новинах передавали про клуб «Динамо» Київ, який брав участь у Лізі європейських чемпіонів. Дотепер, я не маю друзів в Україні, спілкуюся, як і з вами, з кількома особами у соціальній мережі Facebook. Української атрибутики також не маю. Я родом з провінції Донг Наї, це південь В’єтнаму.
– А звідки тоді інтерес до українського війська?
– Звучить дивно, але це правда: спершу був інтерес до автомата Калашникова, 1974 року випуску (АКС 74У), та до військової форми західного зразку.
Я дізнався, що нині існує військо, невелике за чисельністю, яке бореться проти значно більшої армії
Я граю у тактичну мережеву гру, яку виробляють у Південній Кореї та в якій серед пропонованої автоматичної зброї є АКС, який має високу точність. Я почав шукати, хто у світі використовує цю зброю у військових конфліктах і з’ясував, що і цю автоматичну зброю, і західний камуфляж використовували українські бійці зі Збройних сил та добровольчих з’єднань України у перші місяці конфлікту на сході України.
Так я дізнався, що нині існує військо, невелике за чисельністю, яке бореться проти значно більшої армії, російської.
– Що ви знаєте тепер про російсько-український збройний конфлікт?
– Знаю, що росіяни ввели частину свого війська на схід України, маю змогу дізнаватись про події на фронті завдяки тому, що я почав вчити російську мову, як би дивно це не було, я фанат мов, які вивчаю або вивчав, незалежно від того, до якого політичного «тла» вона належить (за винятком китайської та декількох азійських мов).
На жаль, мені здається, що моя рідна держава – В’єтнам – дещо про-російська. Але сучасні ЗМІ дають мені змогу бачити або читати, що відбувається в Україні, я можу казати про кілька джерел. Хоча перші повідомлення про Україну були подані з проросійських позицій, це були зведення про бойові дії (на Донбасі – ред.), ведучі звинувачували Київ у тому, що він нібито не підтримує національний мир.
– Яким ви бачите російсько-український конфлікт?
Агресивний загарбник увів свої сили до вас без офіційного оголошення війни
– Тепер я вже знаю наступне: війна Росії з Україною – це серйозний, критичний конфлікт, який можна розглядати як чергову Холодну війну. І це справді війна, розпочата Росією – росіяни звинувачують Україну у «вторгненні» (на Донбас – ред.), Україна названа «фашистською державою». Я ж розумію нинішню війну як вторгнення в Україну якраз з російського боку, агресивний загарбник увів свої сили до вас без офіційного оголошення війни.
