Чи вплинуть «плівки Качинського» на розстановку політичних сил у Польщі? 

Варшава – У Польщі набирає обертів фінансовий скандал у центрі якого опинився Ярослав Качинський, голова правлячої партії «Право і справедливість». Gazeta Wyborcza продовжує оприлюднювати таємно записані переговори найвпливовішого польського політика з австрійським бізнесменом Геральдом Біргфельнерном. У цих розмовах ідеться про спорудження в центрі Варшави двох хмарочосів, які мали б забезпечити значні фінансові надходження до бюджету партії Качинського. Кредит на спорудження цих будинків на прохання неофіційного лідера країни мав надати великий державний банк Pekao S.A. Опозиційні партії звинуватили польського «сірого кардинала» в зловживанні владою й звернулися до прокуратури з заявою про ймовірне скоєння Качинським кількох злочинів.

Другий день поспіль Gazeta Wyborcza оприлюднює так звані «плівки Качинського».

За даними видання, протягом минулого року голова «Права і справедливості» Ярослав Качинський 19 разів зустрічався з австрійським бізнесменом, із яким обговорював деталі архітектурного проекту та стратегії його реалізації.

Польські ЗМІ наголошують на тому, що Біргфельнер – це зять двоюрідного брата Качинського.

Спорудженням хмарочосів близнюків мала займатися варшавська компанія Srebrna («Срібна»), яка пов’язана з польською партією влади. У будинках висотою 190 метрів мали розташуватися офісні приміщення та елітні квартири.

Як підрахували оглядачі інтрнет-видання Natemat, щороку з арендної плати за ці приміщення до бюджету партії Качинського могло надходити близько 20 мільйонів євро. Судячи з опублікованих розмов, Качинський збирався профінансувати дорогий проект з кредиту, отриманого в націоналізованому у 2017 р. банку Pekao S.A.

Утім, попри те, що австрійці виконали свої зобов’язання і навіть вклали в проект 1,3 млн євро, польська компанія-замовник з ними не розрахувалася.

Як виникає з оприлюднених записів, Качинський відмовився оплатити роботу виконавця, оскільки не було відповідних дозволів на реалізацію проекту від варшавської мерії. Крім цього, на його думку масштабний проект привернув увагу громадських активістів і може завдати іміджевого удару «Праву й справедливості».

Качинський запропонував Біргфеллерну вирішити справу в суді, що австрієць й зробив. Він звернувся із заявою до прокуратури, в якій звинуватив польського політика в шахрайстві.

Різні польські оглядачі роблять припущення, що це саме він записував розмови за участю Качинського й пізніше передав їх журналістам.

Опозиція: Качинський –​ прихований бізнесмен

Щойно Gazeta Wyborcza оприлюднила першу порцію таємних записів, як група політиків найбільшої польської опозиційної партії «Громадянська платформа» звернулася з заявою до прокуратури про ймовірне скоєння злочину Ярославом Качинським.

Опозиціонер Марцін Кервінський назвав оприлюднені виданням Gazeta Wyborcza записи «шокуючими». За його словами, вони показують, що польська влада керується принципами, характерними для Східної Європи.

На думку Кервінського, є підстави твердити про скоєння головою «Права і справедливості» відразу кількох злочинів, зокрема платної протекції, покликання на власний вплив, а також перевищення службових повноважень депутата парламенту.

Інший опозиціонер, Кшиштоф Брейза, наголошує на тому, що Ярослав Качинський як депутат парламенту не мав права займатись господарською діяльністю, адже це заборонено польським законодавством.

«Інвестиційний процес розпочався в 2017 році, автором усієї інвестиції є бізнесмен Ярослав Качинський», – твердить Брейза.

​Богданові Кліхові, депутатові Сенату від партії «Громадянська платформа» скандальна ситуація у Варшаві нагадує «стандарти», притаманні для Росії. У мережі Twitter він іронізує: «Москва у Варшаві. Качинський має партію. Партія має державу. Тож можна полагоджувати справи партії за гроші громадян. Всупереч законам, бо крім цього він має прокуратуру і спецслужби».

Низку запитань щодо законності дій Ярослава Качинського сформулювала відома у Польщі оглядачка Еліза Міхалік. У коментарі в мережі Twitter вона запитує: «Чи інтереси пана Качинського та його компнанії Srebrna не суперечать статтям 23 і 24 закону про політичні партії? Чи відповідає законадавству те, що політик таємно займається господарською діяльністю, приховуючи це від виборців? Чи це законно, що керівник державного банку прислуговує політикам?»

Як на скандал відреагують виборці Качинського?

Честь Ярослав Качинського захищають його партійні колеги та провладні ЗМІ. Вони твердять, що в оприлюднених записах нема навіть натяку на якісь корупційні дії. Мовляв, навпаки Качинський говорить про те, що конфліктну ситуацію між компанією-замовником та виконавцем потрібно вирішити законним шляхом, аби ніхто не мав підстав запідозрити польську партію влади в шахраюванні.

Уважно прочитати оприлюднені записи закликає прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.

Прем’єр переконаний: «Ярослав Качинський у цій розмові описаний доволі однозначно, він веде себе абсолютно чесно. У цій розмові нема навіть тіні доказів незаконної діяльності політиків «Права і справедливості», натомість є підтвердження чесності, вірогідності, солідності, ретельності дій, прагнення розрахуватися з цим бізнесменом».

У свою чергу Йоанна Копцінська, речниця польського уряду, заявила, що нема жодних підстав для того, аби записами, які оприлюднила Gazeta Wyborcza, займалася прокуратура.

«Це черговова атака на лідера партії, яка послідовно змінює Польщу», – вважає вона.

На запитання про те, чи господарська діяльність Качинського сумісна з його депутатським статусом, Копцінська відповідає, що лідер «Права і справеливості» не займається бізнесом. Мовляв, він є членом наглядової ради компанії Srebrna, але це не бізнес-діяльність.

Схожі міркування у Томаша Сакевіча, одного з провідних польських оглядачів консервативних поглядів. Він переконаний, що в оприлюднених записах перемовин нічого сенсаційного немає: «Якщо хтось сподівався закулісної інформації зі світу політики, то він її не знайшов. Справа стосується компанії пов’язаної з групою найстарших співробітників Ярослава Качинського, проте ви не знайдете в ній ані сантиметра чогось протиправного».

Висновки польської влади про те, що в «плівках Качинського» нема ознак корупції частково поділяє Славомір Сєраковський, соцілог та публіцист лівих поглядів.

Водночас він полемізує з міркуваннями польських опозиціонерів, які сподівалися, що справа хмарочосів стане своєрідною бомбою, яка завдасть нищівного удару «Праву і справедливості».

Сєраковський переконаний, що більшість польських виборців косервативних поглядів попри все й надалі підтримуватиме партію Качинського.

Втім, на думку соціолога, польська партія влади не має підстав для надмірного оптимізму.

«Самі плівки Качинського не стануть переломною подією, але вони дорого обійдуться. Вони звалилися на голову «Права і справедливості» разом з цілим потоком афер та компроментацій, а також замахом у Гданську (недавнє вбивство мера Гданська – ред.). Я не впевнений, що образ Качинського в очах його виборців може помітно погіршитися. Але для одного, двох, а може й п’яти відсотків таки може», – розмірковує Сєраковський.

Соціолог твердить, що саме ці кілька відсотків виборців правих поглядів, які, мабуть, відвернуться від партії Качинського, матимуть вирішальний вплив на долю парламентських виборів, що відбуватимуться восени 2019 року. Таким чином, робить припущення Сєраковський, «плівки Качинського» можуть спричинити ситуацію за якої «Право та справедливість» втратить у Польщі владу.