Гості програми «Ваша Свобода»: Віталій Овчаренко, громадський активіст, ветеран війни на сході України; Віталій Сізов, аналітик Донецького інституту інформації; Ігор Козловський, релігієзнавець, колишній полонений угруповання «ДНР».
«Ми хочемо, щоб на всій території України був мир…» – переконував на своїй підсумковій прес-конференції президент Росії Володимир Путін. Між тим, через кілька місяців виповниться вже п’ять років розв’язаній Росією війні на Донбасі.
Олександр Лащенко: Пане Сізов, Донецьк для вас рідна земля. Ви сподіваєтеся повернутися. Від чого залежить ваше повернення?
Спостерігаємо публічну відмову від ідеї побудови так званих «Новоросії» або «Малоросії». Кажуть, що будемо інтегруватися до російського просторуВіталій Сізов
Віталій Сізов: Наша організація – Донецький інститут інформації – щороку публікує дослідження про тенденції на непідконтрольній території. Ми виділили чотири головні тенденції: подальша інтеграція території, економіки, суспільної сфери у російський простір; тимчасове припинення політичної та військової експансії на непідконтрольних територіях, принаймні, публічна відмова від ідеї побудови так званих «Новоросії» або «Малоросії» – відкидають їх, кажуть, що будемо інтегруватися до російського простору юридично, але не за фактом; делегування функцій адміністрування цих територій великому російському бізнесові – це компанія «Внешторгсервис», яка після вбивства Захарченка (колишній ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко – ред.) – повний монополіст.
(Повна версія програми)
Російська пропаганда така ефективна, тому що вони висмикують окремий факт, який є дійсним, роздмухують і змінюють контекст, а людині здається, що це правда.
Росія з окупованого Донбасу експортувала в країни ЄС і Туреччину 5 мільйонів тонн вугілляВіталій Сізов
Якщо Росія велика і в неї багато грошей, то Україна не може собі дозволити якісь вади, має бути досконалою. Принаймні, маємо вимагати це від нашої влади, щоб та робила менше помилок, більше реформ, щоб у цієї людини (Путіна – ред.) не було жодних взагалі приводів щось казати та висмикувати якісь факти.
Була блокада, яку використали для захоплення підприємств. Нещодавно представник компанії ДТЕК сказав, що Росія з окупованого Донбасу експортувала в країни ЄС і Туреччину 5 мільйонів тонн вугілля.
Росія закуповує по 20 доларів, а продає по 100 доларів. Можливо, і Україні продає. Росія вивозить вугілля з шахт ДТЕКу. Це також впливає на настрої суспільні.
Треба впливати на свідомість людей не тільки там, на непідконтрольній Києву території, але і тут. Те, що відбувається там, – це лише частина загальноукраїнської картини. Не треба це локалізувати і казати лише про ту територію і ментально відділяти.
Якщо брати соціологію, то прифронтові райони не набагато відрізняються від Харківської області, Херсонської області за поглядами.
– Пане Овчаренко, вже буде п’ять років так званій «русской весне» на Донбасі. Ви на власні очі у Донецьку спостерігали це, з дозволу сказати, дійство…
Віталій Овчаренко: Ми разом ходили і спостерігали за цим (подіями весни 2014 року у Донецьку – ред.). Я думаю, що тоді у Донецьку не один український активіст загинув. Не лише Дмитро Чернявський. Просто батьки або родичі інших загиблих не хотіли про це повідомляти публічно.
Було дивно спостерігати, як ці люди, які приїхали з Бєлгорода або з Ростова, не могли орієнтуватися у центрі Донецька.
– Путін надовго… То що, просто набиратися терпіння?
Якщо відбудеться так званий «мир» і реінтеграція окупованих територій на умовах Росії в українське правове поле – це означатиме лише те, що війна продовжуватиметьсяВіталій Овчаренко
Це гра «у довгу». І нам треба запастися терпінням. І намагатися не йти на повідці у російських пропагандистів, які, прикриваючись словом «мир», закликають нас до нібито миру. Якщо відбудеться так званий «мир» і реінтеграція окупованих територій на умовах Росії в українське правове поле – це означатиме лише те, що війна продовжуватиметься не тільки на окупованих територіях – Росія далі почне свою атаку: Херсон буде під ударом, Харківська область. Росія не зупиниться, на жаль. Для Росії політика наступу на сусідів – це звичайна її політика. Зараз вона робитиме те ж саме – «повертатиме» імперські кордони.
Колаборанти хай працюють у бізнесі, багато є роботи, але не йдуть до поліції, прокуратури, СБУ, не займаються державною діяльністюВіталій Овчаренко
Триває війна, є факт окупації, 7% окупованої території. Ми створили законопроект про захист державності від проявів колабораціонізму. У ньому немає карної відповідальності. За допомогою цього законопроекту ми хочемо створити механізм, щоб саме громада долучилася до боротьби з колаборантами після деокупації Донбасу. Громада допоможе спецкомісії при президенті України, яка по кожній окремій людині буде вирішувати.
Але принципово: ми кажемо про виключно адміністративні обмеження, не карне покарання, щоб люди, щодо яких було доведено, що є колаборантами, хай працюють у бізнесі, багато є роботи, але не йдуть до поліції, прокуратури, СБУ, не займаються державною діяльністю.
Ми у законопроекті не розглядаємо, хто що думав. Кажемо: за відкриті факти, які можна довести. І має бути рішення цієї комісії. Поки судова реформа не проведена, довіряти судам такі важливі речі означає бездіяти. Є купа фактів і випадків, коли на прифронтовій території судді умовні терміни дають сепаратистам або відпускають їх. Цей законопроект вже зареєстрований у Верховній Раді.
– Пане Козловський, ви майже рік як на свободі. Ви ж пам’ятаєте 27 грудня 2017 року… І це не від вас залежить. Але, на ваш погляд, чому за цілий рік масових обмінів більше не було?
Ігор Козловський: Ми постійно про це згадуємо, хто у той час був звільнений, зустрічаємося. Наше звільнення все ж таки пов’язане з усвідомленням того, що там залишаються ще наші бранці. Ти дихаєш вільним повітрям, дивишся на це українське небо, можеш спілкуватися з людьми вільно, висловлювати думки вільно. Це відчуття не покидає тебе.
Окупована територія для мене – це такий величезний концтабірІгор Козловський
Обмін полонених не тільки від українських політиків залежить. Залежить переважною більшістю від тих, хто перебуває по той бік нашого кордону – в Росії. Ми так чи інакше постійно підтримуємо тих, хто там залишається. Але те, що відбувається зараз там, в яких мовах люди живуть, взагалі окупована територія для мене – це такий величезний концтабір.
Ми повинні працювати інформаційно, нам потрібно впливати на свідомість людей, повинна бути деокупація в свідомості. Постійно треба говорити про те, що дійсно відбувається, щоб люди розуміли, щоб могли обирати. І без підтримки міжнародної спільноти ми не досягнемо звільнення цієї території.
