Бойовики обіцяли нагодувати жителів окупованих територій Донбасу «власними» продуктами, але тепер про урожай, здається, просто забули. Чому підприємства, які голосно «відкривають» чи «модернізують» на захоплених бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР» територіях, часто виявляються лише красивою картинкою для відеокамер? І хто насправді «годує» окуповану частину Донбасу? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалїї».
У 2017 році тоді ще чинний ватажок бойовиків незаконного угруповання «ДНР» Олександр Захарченко хвалився успіхами нещодавно створеного підприємства «Теплиці Донбасу». Перед камерами підконтрольних бойовикам ЗМІ він ходив поміж грядок, їв стиглі помідори і розповідав про грандіозні плани.
Тоді Захарченко казав, що підприємство повністю забезпечило б «країну» овочами «власного виробництва», до того ж, вони пішли б «на експорт». Проте заяви колишнього ватажка бойовиків не знайшли підтвердження у реальному житті: через рік на підприємстві – пошкоджені теплиці, а тонни овочів гниють прямо на полі.
«Теплиці Донбасу» нещодавно «інспектували» представники так званого «міністерства агропромислової політики та продовольства» угруповання «ДНР», яке підтримує Росія. «Перевірка» підтвердила, що «незважаючи на сприятливі погодні умови», вчасно не був зібраний врожай перцю та пекінської капусти. В полі залишилося пропадати 17,6 тонни врожаю.
Донеччани, які живуть неподалік від теплиць, дивуються – як так вийшло, що урожай виявився нікому не потрібен?
«Ну як так – заморозити? Та краще б худобі віддали», – дивується житель Донецька.
Ще один донеччанин розповідає: спочатку з теплицями все було в порядку, а пізніше половину працівників просто «викинули».
В угрупованні «ДНР» причину «овочевого» фіаско пояснюють поганою організацією роботи на підприємстві та обіцяють покарати винних. Але донецький журналіст Денис Казанський впевнений: менеджерські прорахунки тут ні до чого.
«Ця вся історія була піар-проектом Захарченка і Тимофєєва, ці «теплиці Донбасу». І після того, як Захарченка вбили, а Тимофєєв («міністр доходів і зборів» угруповання «ДНР» – ред.) поїхав у Росію, я так зрозумів, що цим піар-проектом не було кому займатись, і він просто занепав сам собою», – припускає журналіст Денис Казанський.
Нові старі автобуси
Ще однією липовою «економічною перемогою» угруповань «ЛНР» і «ДНР», за версією Дениса Казанського, стали нові автобуси. Місцеві ЗМІ голосно заявили про старт «виробництва свого автотранспорту» під назвою «Донбас». Перші сто штук мали з’явитися до кінця 2017 року, і машини дійсно робили, от тільки не в окупованому Донецьку, а в Росії.
«Вони спочатку казали, що їх збирають в Донецьку, тобто, прикручують їм колеса. Але потім з’ясувалося, що вони навіть до Донецька їдуть з Росії своїм ходом. Тобто, вони перетинали митницю на «Успенці». Їх сфотографували, як ця колона автобусів вже готових заїжджає в Донецьк, і там на них тільки наклеювали оцей «шильдік» «Донбас», – каже Казанський.
Схожа історія трапилася і з трамваями. Цього разу бойовики не заявляли, що робитимуть електротранспорт власноруч. Оголосили – лише модернізують старі чеські вагони. Але і це виявилося не зовсім правдою. Адже точнісінько такі самі трамваї почали їздити в російському місті Іжевську ще за два роки до появи в Донецьку.
Крім «виробництва» транспорту, бойовики за час окупації не раз хизувалися також «виробництвом власної зброї». Один із прикладів – пістолет «Оплот», в якому під час детального вивчення експерти впізнали дещо видозмінений ТТ – радянський пістолет 30-х років минулого століття.
Водночас бойовики постійно рапортують про відновлення роботи захоплених ними підприємств, які зупинилися після оголошеної торгової блокади. Наприклад, у 2018 році нібито запустили найбільший на території Луганської області «Алчевський металургійний комбінат».
«В червні випущено 152 тисячі тонн готової продукції, на липень стоять плани збільшити випуск готової продукції. А це весь ланцюжок, який, перш за все, тягне за собою збільшення робочих місць», – так казав Сергій Горохов, «керівник» філіалу №2 «Внешторгсервис».
Експерт: єдиний ринок збуту вугілля «ЛНР» і «ДНР» – Росія
За словами членів угруповань «ЛНР» і «ДНР», з 2015 року вони відкрили 30 нових гірничих виробок. Економісти зазначають: справа тут не тільки в красивій телекартинці. Росія дійсно працює над тим, щоб зменшити суму дотацій зі свого бюджету.
Вони намагаються щось відновити, щоб запобігти соціальному вибухуЄвген Олейніков
«Треба розуміти, що там перебуває, навіть за найконсервативнішими оцінками, декілька мільйонів людей. І усім треба якось жити. І брати їх повністю на утримання коштом – це, зрозуміло, для них нереально. Тому вони намагаються щось відновити, щоб запобігти соціальному вибуху – те, що називається простою мовою «голодним бунтом». Інше питання – що в тих умовах вона навряд чи може розвиватися. Тобто, коли цей ресурс буде вичерпаний, звичайної діяльності, швидше за все, ці виробництва помруть остаточно», – зауважує економіст Євген Олейніков.
Співавтор дослідження про економіку окупованих територій Віталій Пирович роз’яснює: зараз рівень виробництва на окупованій частині Донбасу – не більший за 30 відсотків від довоєнного. І він повністю залежить від Росії.
Єдиний ринок, куди вони можуть збувати свою продукцію – це Росія і через Росію. Тобто, без Росії вони жити не можутьВіталій Пирович
«Не можуть вони самі на себе заробити. Для цього їм потрібен ринок збуту. Єдиний ринок, куди вони можуть збувати свою продукцію – це Росія і через Росію. Тобто, без Росії вони жити не можуть», – каже заступник керівника Центру вивчення Росії та окупованих територій Віталій Пирович.
Таким чином майже вся промисловість на окупованих територіях потрапила під управління зареєстрованої в Південній Осетії компанії «Внешторгсервис», яку пов’язують із українським олігархом-втікачем Сергієм Курченком.
«Продукція і вугілля вже за координацією «Внешторгсервис» через різні фірми російські надходить або на зовнішні ринки, або на внутрішній ринок. Просто там по документах перебивають, що це вугілля стає «російським», метал теж стає «російським». В Росії це вугілля куплять, не цікавлячись його сертифікатом походження. З вугіллям складніше. Ми бачимо, що час від часу їх ловлять за руку то в Польщі, то в Туреччині, що – не можна», – роз’яснює заступник керівника Центру вивчення Росії та окупованих територій Віталій Пирович.
Зараз, за підрахунками експертів Центру вивчення Росії та окупованих територій, щорічні дотації з російського бюджету на підконтрольні бойовикам території – 500 мільйонів доларів.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
