Медична реформа: напередодні нового етапу

Лілія Горопашна

За інформацією Міністерства охорони здоров’я, за перші вісім місяців реформи кожен другий українець обрав свого лікаря. Це значить, що половина населення країни ще не підписала декларації. А ось з червня наступного року усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри, перестануть отримувати плату за таких пацієнтів. Що може змінитися для українців без декларацій і як медреформа виглядає на практиці, з’ясовувало Радіо Свобода.

Старт медичної реформи для українців розпочався навесні 2018 року. З квітня можна підписати з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром декларацію, якою офіційно затверджується: саме за цим спеціалістом закріплено саме цю людину. Обирати лікаря, який надає первинну допомогу, потрібно лише за власним бажанням та власними критеріями, неодноразово наголошували в МОЗ. За кількістю пацієнтів, з якими підписано декларації, лікарі й отримують зарплати – за кожну декларацію 370 гривень на рік (це базовий тариф, також є коефіцієнти для дітей та літніх людей). За інформацією Міністерства охорони здоров’я, підписати декларації можна у 40 приватних клініках, та із 33 лікарями-ФОП (фізична особа підприємець). Загалом, за новою моделлю вже працюють понад 600 медичних закладів.

​Під час так званого перехідного періоду (2018–2019 роки) Міністерство охорони здоров’я надало можливість звикнути до змін та поступово перейти до нової системи. Так, наприклад, до червня 2019 року усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри, отримуватимуть оплати ще й за пацієнтів, які не уклали декларацію з лікарем, але проживають на території обслуговування медзакладу (тобто за місцем реєстрації, як і раніше). Але навряд чи до літа наступного року усі, хто не підписав декларацію зараз, встигнуть чи захочуть це зробити.

​В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook запевняє, «конкретно» з нового року для українців ніяких змін не буде – навіть без декларації можна буде прийти до амбулаторії й безоплатно отримати допомогу. Крім того, Уляна Супрун наголошує, що уся інформація про нібито платний прийом та медпослуги з 2019-го для усіх, хто не підписав декларації, – фейк.

Також, в.о. міністра охорони здоров’я зазначає, що безоплатно без декларацій можна буде отримати меддопомогу і після припинення виплат у червні. Але у цьому контексті у пості йдеться вже не про первинну, а про невідкладну допомогу.

«Навіть після червня наступного року, пацієнти, які не обрали свого лікаря або перебувають в іншому місті чи селі, можуть отримати невідкладну допомогу безоплатно. Чи є у вас свій лікар, чи ні, якщо ви знаходитеся у невідкладному стані й потребуєте первинної медичної допомоги – вам її нададуть безоплатно у будь-якому медзакладі, де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри», – пише в.о. міністра Уляна Супрун.

Невідкладна допомога – це частина первинної, якою може скористатися людина за певного невідкладного стану, межі якого поки розмиті, розповідає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Євген Гончар.

«Головна проблема дійсно в тому, що вона (невідкладна меддопомога – ред.) не дуже визначена – хто за це відповідає і що до цього відноситься... Де оця сіра лінія між первинкою, у класичному розумінні екстреної медичної допомоги, мені важко сказати... Невідкладна медична допомога – це таке, на мою думку, трошки українське ноу-хау, є екстрена медична допомога (коли в тебе екстрений стан, що загрожує життю і здоров’ю, ти викликаєш «швидку» і до тебе приїжджає «швидка»). Невідкладна – це трошки інше, це коли в тебе якийсь стан, який потребує невідкладного реагування, але не настільки швидкого, як при екстреній допомозі», – зазначає Євген Гончар.

Якщо в амбулаторії втратити свідомість або ж виникне гостра алергічна реакція – допомогу, звісно, мають безоплатно надати незалежно від наявності декларації, зазначає експерт. Але як буде регулюватися невідкладна допомога у селах і селищах міського типу, та чи фінансуватиме місцева влада створення та функціонування там кабінетів невідкладної допомоги – невідомо. За словами Євгена Гончара, зараз головна роль у виборі моделі роботи невідкладної допомоги покладена саме на місцеву владу. Крім того, висловлює експерт і сумнів щодо співпраці лікарів з пацієнтами, які не хочуть підписувати декларацію, у звичайній, не невідкладній ситуації.

«Це як банк. Наприклад, ви хочете скористатись послугами якогось банку, вам на що резонно кажуть: так вам треба заповнити з нами договір, що ви в нас обслуговуєтесь. Ніхто нікого не обмежує в можливості отримати безоплатну медичну допомогу первинну, але для цього треба мати декларацію. Якщо ти не маєш декларації, то ти маєш підписати, щоб її отримати (меддопомогу – ред.)... Якщо ви мені кажете, що я хочу, щоб ви мене лікували, але декларацію я підписувати не буду з якихось невідомих мені міркувань, то тут я не знаю, як працювати», – зауважує Євген Гончар.

На українців наступного року очікує низка змін, пов’язаних з медреформою. За інформацією МОЗ, з липня 2019 почне діяти «Безкоштовна діагностика». Понад 50 медпослуг у будь-яких поліклініках, що приєднаються до програми – аналізів, інструментальних досліджень (рентгени, УЗД та інші) і послуг вузькопрофільних спеціалістів на 100% оплачуватиме НСЗУ. Безоплатно їх можна буде отримати тільки за направленням сімейного лікаря, терапевта, педіатра. Також з другої половини наступного року звернутися до вузькопрофільних спеціалістів (ЛОРа, хірурга тощо) без направлення сімейного лікаря можна буде лише за гроші. МОЗ це пояснює тим, що за медпослуги у поліклініках почне платити Національна служба здоров’я. А от чи надаватимуть направлення «чужі» лікарі?

«Ми надавати не будемо. Дали людям можливість приходити до сімейного лікаря, обирати собі лікаря – це унікальна можливість для людини знайти собі грамотного лікаря, якому ти можеш найдорожче довірити... На сьогоднішній день ті люди, які уклали з нами декларації, ми будемо ними опікуватися, це наші пацієнти, вони довірили нам своє здоров’я. Ми будемо віддавати всі свої знання, всі свої вміння, весь свій досвід... Ті люди, які не уклали декларацію, вони не зможуть у сімейного лікаря взяти направлення, вони будуть йти у приватному порядку та платити великі гроші», – розповідає сімейний лікар, член Асоціації сімейних лікарів Києва Юрій Зінчук.

Те ж саме, за словами лікаря, стосується і ваучерів вагітним на безоплатні пологи та, з 2020 року, направлень на операцію. Крім того, Юрій Зінчук переконує, потрібно поспішати з підписанням декларацій, адже місць у професіоналів, за його словами, залишається дуже мало (наразі діє «оптимальне» обмеження на кількість пацієнтів для одного лікаря: для сімейного – 1800, терапевта – 2000, педіатра – 900 осіб).

«Дуже мало лікарів сімейних, які відповідають своїм кваліфікаційним характеристикам. Тобто можуть подивитися і за гінеколога, і за хірурга, і за ЛОРа. Таких лікарів одиниці... В моїй амбулаторії два лікаря провідних вже закриває (за кількістю підписаних декларацій – ред.). У нас вже 1740 осіб, тобто ще по 60 – це буквально 2-3 дні ми набиваємо і ми закриваємо. Людям нікуди буде йти, вони повинні будуть їхати через все місто шукати собі лікарів. Дефіцит лікарів. 70 тисяч лікарів, медиків виїхало за кордон (офіційної статистики немає – ред.)... Лікарі-пенсіонери зараз йдуть, вони не витримують нововведень, вони не можуть освоїти комп’ютер, тому що дуже багато нового, ми переходимо повністю на електронну картотеку, на електронні рецепти, направлення», – запевняє Юрій Зінчук.

Реагуючи на проблему, Кабмін підготував відповідний проект постанови. Ним планується збільшити рекомендовану кількість пацієнтів, з якими можна укласти декларації, у півтора рази. Проект вже пройшов громадське обговорення та готується до розгляду на Кабміні.

Зараз же користуватися послугами вузькопрофільних спеціалістів недешево. Мешканка Одеси Анжела підписала декларацію з сімейним лікарем, але за станом здоров’я з минулого року стоїть на обліку у місцевій державній гінекології. Раз-два на місяць вона має приходити на огляд до спеціаліста та кожного разу їй це виходить в копієчку.

«За те, що ти приходиш – ти вже маєш заплатити 100 гривень, за кожний огляд. Лікар цього не вимагає, але коли була вперше, у черзі під кабінетом сказали, що так потрібно робити, усі платять. Гроші залишаєш після огляду, замість «дякую». Так і раніше було. Плюс аналізи, на які відправляють – повністю усе платне. Лікар каже зробити аналізи якомога швидше, а за швидкість ще доплачувати – зверху 20 гривень і через декілька хвилин тобі вже приносять результати... УЗД обходиться у 250 гривень, дається папірець, чек», – розповідає Анжела.

У місті Кам’янське Дніпропетровської області Карині Демченко, яка не підписувала декларацію з лікарем, у безоплатній допомозі не відмовили. На вихідних у дівчини розпочалися гострі болі в районі живота. Вона звернулася до найближчої до будинку поліклініки. За словами Карини, після огляду черговий лікар виписав їй направлення до Кам’янської міської лікарні швидкої медичної допомоги з підозрою на апендицит.

«У лікарні одразу направили на аналізи. Потім мене оглянув хірург, гінеколог, ще лікарі. Поцікавилися, чи потрібна госпіталізація, порадили залишитися у лікарні під наглядом. Після оформлення запитали, чи маю можливість, здається 40 гривень, якщо не помиляюся, як добровільний внесок до лікарні заплатити. На постільну білизну, потреби їдальні та інше... Ще потрібно оплачувати усі процедури (аналізи, УЗД тощо). Спочатку відправляли на аналізи, а потім жінка ходила вдень та збирала гроші за це. Аналіз крові – 20 гривень та аналіз сечі, також 20. УЗД та гастроскопія ще 270 гривень – це напряму залишаєш у кабінеті. Суми озвучує медсестра, коли кличе на процедуру», – пригадує Карина Демченко.

У МОЗ зазначають, поспішати з підписанням декларації не треба. Головне, щоб лікар підійшов і за компетенцією, і за ставленням. У 2019 році гарантований пакет послуг, який безоплатно надається сімейними лікарями, терапевтами чи педіатрами, обіцяють у міністерстві, не зміниться.

А ось таке оголошення, за словами мешканки міста Бровари Київської області Маргарити Зайцевої, висить на дверях одного з кабінетів місцевої амбулаторії сімейної медицини №3.

«Навіть зараз відмовляють у прийомі, якщо не підписана декларація. Хотіла на нашого нового дільничного подивитися, але... прийом тільки за записом (16 осіб на день) і тільки за наявності декларації. Або, як виняток, послухають зараз, а після прийому підписуйте», – пише Маргарита у Facebook під останнім постом Уляни Супрун щодо медреформи.

«Стара дільнична може не взяти вже, нова здалася некомпетентною. А не по реєстрації у нас не беруть лікарі. Звертатися до лікаря на іншій ділянці пробувала. Там мені сказали: я вас не візьму. Свекруха була не прописана, взагалі обслуговувати відмовилися. Без прописки, сказали, не беремо», – розповіла Маргарита Зайцева кореспондентам Радіо Свобода.

Розповідають українці і про інші складнощі та непорозуміння з лікарями.

«Ситуація: до знайомих приїхали родичі з іншої області. Жінці стало зле з серцем, на виклик в швидкій відповіли, що це не екстрений випадок і вони не приїдуть, порадили звернутися до сімейного лікаря. На прийомі сімейний заявив, що він з пацієнткою договір не заключав і він не має права їй, не те що оглянути, а навіть щось порекомендувати», – зазначає під постом в.о. міністра охорони здоров’я користувач Facebook Андрій Паньков із Вінниці.

Реформа медицини просувається, але не так оптимістично, як хоче показати це українська влада. Чи то залежить від менталітету, чи від компетентності та добросовісності лікарів, чи від недостатньої поінформованості населення. Крім того, досі залишається під питанням контроль над порушеннями та притягненням порушників до відповідальності. Тим часом, у 2019 році розпочинається новий етап медреформи, основні зміни почнуться невдовзі після президентських виборів.

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED