Прага – Що відбувається в Криму і навколо Криму обговорювали у понеділок у Празі учасники семінару, який організував Факультет соціології Празького університету. Хоча семінар був присвячений питанням кримських татар, говорили про їхню історію та культуру, нинішнє загострення конфлікту між Росією та Україною, не могло не стати предметом обговорення учасників семінару, в якому взяли участь чеські науковці та запрошені гості з України.
Ситуацію з захопленням українських кораблів у Чорному морі в районі Керченської затоки в інтерв’ю для Радіо Свобода прокоментував відомий чеський аналітик Ян Шир. На його думку, російські дії спровоковані слабкою позицією заходу, який обговорює доцільність санкцій проти Росії, в той час, як він би мав посилювати їх, щоб унеможливити подальші напади на Україну.
Інструменти є, і потрібно зробити так, щоб продовження нинішнього курсу обходилося Росії так дорого, щоб вона не могла собі більше цього дозволитиЯн Шир
«Інструменти є, і потрібно зробити так, щоб продовження нинішнього курсу обходилося Росії так дорого, щоб вона не могла собі більше цього дозволити», – вважає автор і упорядник книжки «Російська агресія проти України», яка вийшла восени минулого року.
На думку Яна Шира, європейське суспільство досі не усвідомило тієї небезпеки, яку несе російська агресія, і те, що вона спрямована не лише проти України, а проти всієї західної демократії.
Колега Шира, керівниця відділу Російських та Східноєвропейських досліджень Карлового університету Катержина Кралова вважає, що хоча окупація Криму та війна між Росією та Україною і викликала більший інтерес чеської громадськості до півострова, цей інтерес не тримався довго. А головне – чехам бракує знань про історію півострова, про його корінне населення, про те, чому він опинився в колі російських інтересів. А без цих базових знань громадська думка надто легко стає жертвою маніпуляцій політиків, як закордонних так і місцевих.
Наші студенти проявляють інтерес до цих питань, тому ми більше говоримо про Крим в наших курсах, на лекціяхКатержина Кралова
«Ми бачимо, що наші колеги, наші студенти проявляють інтерес до цих питань, тому ми більше говоримо про Крим в наших курсах, на лекціях, і ось – в нас з’явилася можливість організувати тут семінар на тему Криму. А оскільки спеціалістів з питань Криму в нас немає власних, то нам дуже пощастило, що на нашу програму Freedom Chair зуміла приїхати кримський політолог Ельміра Муратова, яка спеціалізується саме на питаннях кримських татар», – розповіла Катержина Кралова.
Для чеського суспільства, яке зараз занепокоєно проблемами «мусульманської еміграції», на її думку, важливо почути про те, що мусульмани живуть в Європі вже не одне століття, що вони є частиною європейської цивілізації. А у випадку кримських татар, є прикладом того, як може співіснувати мусульманська культура з культурами інших народів та релігій у взаємній гармонії та збагаченні.
Ельміра Муратова, яка приїхала до Праги з Сімферополя, розповіла про те, що і сьогодні кримські татари подають приклад гідний наслідування. Вона розповіла про те, як активно після 2014 року в Криму почала діяти громадська організація «Кримська солідарність», яка члени якої займаються правозахисною діяльністю, доброчинністю, громадською журналістикою та освітою. Як говорить Ельміра Муратова, згуртованість та солідарність серед кримських татар виявилася набагато вищою, ніж серед решти населення Криму.
Як зауважує Катержина Кралова, нині для чехів настав той час, коли позитивний досвід приходить не лише з Заходу, як про це звикли думати протягом останніх майже 30 років після Оксамитової революції, але і зі Сходу. Вивчення цього досвіду, його популяризація, на її думку, важливі нині для чеського суспільства, якому за останні десятиліття почало здаватися, що їхній демократії нічого не загрожує і над її зміцненням можна припинити працювати.
Вже зараз ми бачимо лінії розподілу, по якому наше суспільство можна поділитиКатержина Кралова
«Вже зараз ми бачимо лінії розподілу, по якому наше суспільство можна поділити. І для того, щоб цей поділ стався, не лише у нас, але і в Європейському Союзі, зовсім не обов’язково мати в суспільстві представників іншої релігії, чи національності. Тому для нас дуже важливий цей досвід, щоб спробувати зупинити ці процеси, відновити механізми, які зв’язують суспільство», – наголошує чеський соціолог Катержина Кралова.
