Про Крим не забули – таким було послання зустрічі, що проходила у Празі у рамках 22 міжнародної конференції «Форум-2000». На конференцію, у рамках якої відбувається обговорення стану демократії у світі, з України зокрема запросили представників Криму, які розповідали про те, що відбувається на анексованому Росією півострові, про переслідування кримських татар, про придушення свободи слова та про зусилля активістів, спрямовані на те, щоб проблеми Криму не були забуті. Співорганізаторами зустрічі була гуманітарна організація «Людина в біді», яка працює в Криму протягом багатьох років, Центр з прав людини та Посольство України в Чехії.
Кримський вечір в рамках конференції «Форум 2000» відбувається вже вдруге, і як і торік, інтерес перевищував очікування організаторів – послухати про проблеми Криму прийшло понад 100 учасників форуму, дипломатів, журналістів, активістів. Не всі навіть зуміли знайти місце, щоб сісти у залі.
Гостями вечора під назвою «Крим: забутий півострів?» були заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, громадська активістка, співзасновниця громадської організації «Крим SOS» Таміла Ташева, російський адвокат, який веде багато справ переслідуваних владою кримських татар Олексій Ладін та відомий російський журналіст, який стежить за подіями в Криму, зокрема і за судовими процесами, Антон Наумлюк.
На початку вечора виступив посол України Євген Перебийніс, який нагадав присутнім про численні випадки викрадення та тортур активістів, про переслідування українських політв’язнів, не лише з числа кримських татар, які є найбільшою переслідуваною групою в Криму, але і росіян і українців, таких як Олег Сенцов та Володимир Балух, про тисячі людей, які були змушені покинути півострів через переслідування та загрозу переслідувань, а також і про долю присутнього на вечері заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, який був засуджений російською владою за невизнання ним анексії півострова російською владою.
На думку Умерова, президент Росії Володимир Путін шантажує світ воєнними діями на Донбасі, намагаючись домогтися визнання анексії Криму. У зв’язку з цим він висловив жаль, що знаходяться європейські політики, які готові домовлятися з Путіним про економічну співпрацю, залишаючи поза увагою долю людей в окупованому Криму.
«Ми вважаємо, що це прояв слабкості, і якщо Путіну вдасться домогтися визнання анексії, то знайдуться інші люди у світі, які скажуть, що якщо це можна Путіну, то чуму це не можна нам», – попереджає про небезпеку Ільмі Умеров.
У виступі російського адвоката Олексія Ладіна не йшлося про геополітику – він розповідав про те, як російська влада переслідує людей в Криму за найменший прояв незгоди, а також за солідарність з тими, хто наважився не мовчати. При цьому, не обов’язково бути проукраїнським, чи кримськотатарським активістом, навіть проросійські активісти можуть постраждати, якщо стають «незручними» для влади, вважає адвокат.
«Так звані «екстремістські статті, на мій погляд – це зручний інструмент, які можна використати про ти тих, то з тих, чи інших причин не влаштовує владу. Тому дуже багато справ відкривається за «екстремістські» та «терористичні» статті. І застосовують вони ці статті не лише до українських, чи кримськотатарських активістів, але і до проросійських активістів, які чимось можуть не влаштовувати владу», – зауважив російський адвокат.
Проте, він наголосив, що абсолютно непропорційною є кількість справ проти саме кримськотатарських активістів, яких роками можуть утримувати у слідчих ізоляторах, як у справі Емір-Усейна Куку, якого звинувачують у тероризмі.
Співзасновниця громадської організації «Крим SOS» Таміла Ташева розповіла про те, як російська влада намагалася знищити всі прояви громадянської активності на півострові, але йшлося не лише про видворення активістів, журналістів, але і про те, що російська влада намагається карати за прояви солідарності.
«Коли почався виток репресій, ми стали бачити, як звичайні люди, небайдужі, почали виходити на вулицю, під суд, кримські татари почали приходити підтримати родини тих, кого судили. Так створився унікальний рух «Кримська солідарність», який об’єднав сім’ї переслідуваних, політв’язнів, громадських активістів, адвокатів. Є рух «Наші діти», який намагається підтримати дітей політв’язнів. Є громадські журналісти, люди, які мають інші професії, але дізнавшись про те, що в якомусь кримськотатарському домі відбувається обшук, вони приходять і починають стрімити в соціальних мережах, знаючи про те, що і їх можуть затримати за це і звинуватити в екстремізмі», – розповіла Таміла Ташева.
Серед людей, які постраждали від прояву солідарності, Таміла Ташева назвала координатора руху «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва, якого заарештували у травні цього року.
Журналіст Антон Наумлюк звернув увагу у своєму виступі на те, що Крим стає дедалі більше схожим на Радянський Союз часів Чорнобильської катастрофи, коли інформація, навіть життєво важлива інформація не могла подолати його кордони.
«Наприкінці літа з містечка Армянськ було евакуйовано кілька тисяч дітей. Це була екологічна катастрофа, наслідки якої ще ніхто навіть не оцінив, але ви про неї, мабуть, нічого не знаєте. Як не знають і багато місцевих жителів, і росіян, і українців, які не користуються альтернативними джерелами інформації, такими як «Новая газета», «Медиа-зона», Радіо Свобода, чи ВВС».
Лейтмотивом усіх виступів було те, що Крим з різних причин, гуманітарних, політичних, екологічних, залишається важливим, і там працюють люди, які вірять в його майбутнє і більше за все цінують прояви солідарності. Ільмі Умеров наголосив, що вдячний чеській владі не лише за її підтримку України та Криму в міжнародних організаціях, але і за конкретні програми допомоги, які дають конкретні результати для кримчан.
«Час, звичайно, працює проти нас, але ще нічого не втрачено,– сказав Ільмі Умеров. В
Вечір продовжив виступ ансамблю кримськотатарської музики «Мусафір» та гостина зі страв кримськотатарської кухні.
