Які Військово-морські сили повинна мати Україна на Азовському морі, щоб, попри агресивні дії Росії, почуватися більш-менш спокійно? В якому з українських портів варто розмістити «Айленди», котрі США передали Україні, а де доцільніше дислокувати українські бронекатери? На запитання Радіо Свобода відповідає експерт з оборони та безпеки, адмірал Ігор Кабаненко.
– У Командуванні Військово-морських сил заявили: база в одному з портів українського Приазов’я створюється «для захисту портів Азовського моря і забезпечення безпеки судноплавства, в тому числі для проведення протимінних заходів». Питання щодо нової військово-морської бази набуло актуальності лише зараз – після того, як повстала реальна загроза? Чи то є давніми планами, котрі за різних причин не були своєчасно реалізовані?
Про те, що Азов є кризовим місцем, свідчила низка індикаторів. У 2015-2017 роках на цьому наголошували як українські, так і західні експерти
– Актуальність створення військово-морської бази на Азовському морі не є сьогоднішнім трендом. Про те, що Азов є кризовим місцем, свідчила низка індикаторів. У 2015-2017 роках на цьому наголошували як українські, так і західні експерти. На жаль, багато часу було втрачено.
Є таке поняття: підтримання сприятливого оперативного режиму в літоральних водах. Це функціонал будь-якої морської держави, який забезпечуються виключно її силовими активами на морі. Якщо сприятливий оперативний режим – є безперешкодна діяльність держави на морі, насамперед, економічна. Якщо його немає, зростають загрози з моря, а з ними і перешкоди морській діяльності.
Зазначене питання загострилося після анексії Криму, до якого примикають величезні літоральні акваторії.
На мій погляд, політико-військова культура сучасної України сформована переважно як сухопутна, тобто на поглядах на море з берега, а це зовсім не однаково з тим, як бачиться з моря. Саме континентальна культура потребує глибоких змін. І не лише в бік визначення доцільної морської політики, але й прийняття обґрунтованої військово-морської стратегії України та імплементації обох.
Вкрай важливо, щоб нещодавно прийняті РНБО рішення щодо захисту національних інтересів України на морі були реалізовані якісно і якомога швидше.
– Щоб почуватися на Азові більш-менш впевнено, яким, з вашої точки зору, там має бути українське корабельно-катерне угруповання, з точки зору чисельності, типів кораблів?
В Азовському морі доцільно утримувати військово-морське угруповання загальною чисельністю до 18-20 катерів і суден різного призначення. Основу повинні складати «москітні сили»
– На мій погляд, в Азовському морі доцільно утримувати військово-морське угруповання загальною чисельністю до 18-20 катерів і суден різного призначення.
Основу повинні складати «москітні сили» – до 12 швидкохідних бойових катерів із завданням забезпечити сприятливий оперативний режим в літоральних водах України, насамперед, захист свободи мореплавства, відповідно до Конвенції ООН з морського права.
– Як у спокійний час вони мають використовуватись? Адже не повинні катери й допоміжні судна тільки стояти біля причалів і кілька разів на рік бути задіяними у маневрах.
Парадно-причальна концепція пагубна для військового флоту
– Ви абсолютно правильно визначили: бойові кораблі, катери та допоміжні судна не є такими, що створювалися для стоянки біля причалів. Парадно-причальна концепція пагубна для військового флоту. Така природа військово-морської служби: в морі – дома, на берегу – в гостях.
Де бойовий корабель – там держава. Цей принцип міжнародного морського права, закріплений терміном «імунітет військового корабля». Існуючий корабельний склад ВМС України, а це близько 50 різноманітних платформ, повинен патрулювати важливі райони виключної морської економічної зони України, виконувати інші систематичні і контрольні заходи в морі.
Є ціла наука щодо підтримання сприятливого оперативного режиму в морі. З берега морських загроз не відвести – панування на морі забезпечується лише в морі.
Принциповим в цьому контексті є циклічність використання кораблів, тобто дотримання збалансованого співвідношення часу, який корабель повинен витрачати на виконання поставлених завдань в морі, заходах бойової підготовки та в ремонті (планово-попереджувальному, навігаційному, доковому і середньому).
При цьому бойова підготовка і відновлення технічної готовності не повинні бути самоціллю –це лише засоби забезпечення бойової служби в морі. Безумовно, важливі засоби, що потребують відповідного фінансування.
На жаль, зазначене співвідношення у нас має перекоси в бік стоянкових днів на базі...
Взагалі треба уважно подивитися на склад існуючого корабельного угруповання – є кораблі та судна, які 365 діб на рік проводять біля причалу, через застарілість не мають перспектив щодо відновлення технічної готовності і просто «з’їдають» бюджетні ресурси. Який сенс цього? Просто тримати вимпел і … чого чекати?
– Де, на вашу думку, варто дислокувати патрульні катери класу «Айленд», які минулого тижня Україні передали Сполучені Штати Америки. В Одесі? Чи на новій базі на Азові? А може в Очакові, де має бути збудований Морський операційний центр?
«Айленди» доцільно використовувати в Чорному морі. Кораблів такого класу повинно бути значно більше, ніж дві одиниці
– На мій погляд, «Айленди» доцільно використовувати в Чорному морі. І, звичайно, у складі ВМС України кораблів такого класу повинно бути значно більше (із різноманітним озброєнням на борту), ніж дві одиниці.
Ці кораблі створювалися для виконання патрульних функцій у межах виключної морської економічної зони. Такі завдання є на обох морях України, але зараз найбільш актуальні в Чорному морі, де морський транспортний коридор в Одесько-Миколаївський портовий хаб зменшено в рази після перетворення Росією окупованих газових платформ у військові об’єкти зі створенням поряд з ними так званої «зони заборони доступу».
Цей коридор представляє вузьку смугу між 12-мильною зоною платформи «Таврида» і острова Зміїний. Започаткування патрулювання цієї зони українськими кораблями є вкрай важливим для відвернення загрози можливих ембаргових дій на кшталт тих, які мали місце на Азові.
МБАКи більше підходять для Азовського моря та Очаківського вузла «річка-море»
Водночас МБАКи (малі броньовані артилерійські катери, котрих на сьогодні Україна має шість – ред.), враховуючи їхні тактико-технічні характеристики, більше підходять для Азовського моря та Очаківського вузла «річка-море». Вкрай актуальним залишається питання побудови в Україні та закупівлі за кордоном швидкохідних військово-морських платформ з сучасним морським озброєнням на борту.
– Про майбутній Морський операційний центр в Очакові (як і про нову Азовську військово-морську базу) інформації поки що небагато. Поясніть, у чому полягає призначення цього центру?
Морський операційний центр (МОК) необхідний для управління усіма силовими активами держави на обох морях, тобто як зі складу ВМС, так і морських частин Державної прикордонної служби та відповідних активів Державної служби з надзвичайних ситуацій.
На морі усе відбувається швидкоплинно, саме тому МОК повинен стати головною структурою, яка відповідатиме за морські операцій усіх рівнів. Це принципова річ. І чим швидше цей центр набуде операційних спроможностей, тим буде краще.
Про створення на Азові нової української військово-морської бази заявив президент Петро Порошенко. Відповідні заходи з посилення позицій на Азовському морі, крім ВМС ЗСУ, проводять також підрозділи Міністерства внутрішніх справ. Так, підпорядкована МВС Державна прикордонна служба «удосконалює пункти базування в Маріуполі, Бердянську, Генічеську» і очікує на новий прикордонний катер. Про це Радіо Свобода повідомив начальник нещодавно створеного регіонального управління морської охорони ДПСУ контр-адмірал Олег Костур.
