23 вересня два військові кораблі Військово-морських сил України ‒ A500 «Донбас» і A830 «Корець» ‒ зробили ризикований маневр і увійшли в води Азовського моря через Керченську протоку. Військово-морські сили Збройних сил України повідомили, що «не просили дозволу в країни-агресора, а реалізували своє право на вільне плавання Керченською протокою та Азовським морем згідно з Конвенцією ООН і міжнародними угодами».
Росіяни не стали перешкоджати проходові українських кораблів, але приставили до них низку своїх. Голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов і генеральний директор підконтрольних Росії «Кримських морських портів» Олексій Волков повідомили, що українські кораблі запросили в «Росморпорту» дозволу на прохід Керч-Єнікальським каналом і звернулися до кримських служб за лоцманською підтримкою. У ВМСУ підтвердили, що скористалися послугами керченського лоцмана, але не платили йому.
Командувач Військово-морських сил України з 7 березня 2014 року по 15 квітня 2016 року Сергій Гайдук зазначає, що лоцманський супровід передбачений звичайною процедурою проходження кораблів через протоку.
«Є міжнародне морське право та чинні документи між Україною та Росією щодо статусу Азовського моря як відкритого. Прохід регламентований російським Міністерством транспорту, що передбачає й лоцманський супровід. Його забезпечує суто цивільна структура. До того ж ідеться про судна забезпечення, тому можливої небезпеки та зміни співвідношення сил сторін вони, прорахувавши, не спостерігають. У той же час з урахуванням небезпеки проведення диверсій на стратегічних морських об’єктах кожне цивільне судно росіяни розглядають як ймовірний носій диверсійних сил. Тому в цій ситуації логіка супроводу, логіка контролю проглядається», – каже Гайдук про нинішню ситуацію у протоці й на Азові.
Військово-морський експерт, оглядач Defense Express Володимир Заблоцький пояснює, що проведені в Азовське море судна не мають бойових функцій.
На Азовському морі немає й ніколи не було військової інфраструктуриВолодимир Заблоцький
«Флот складається з бойових кораблів і допоміжних суден. На Азовському морі немає й ніколи не було військової інфраструктури. «Донбас» ‒ це старе судно спеціальної будови, плавмайстерня з можливістю базування малих катерів. Екіпаж міг там відпочити й отримати технічну підтримку. «Корець» ‒ це буксир 1973 року побудови, він пройшов ремонт і перебуває в хорошому стані. У нього свої завдання: він може буксирувати судна й на переході підстраховувати колишню плавмайстерню ‒ мало що могло статися, тим більше у ворожих водах. В умовах, коли немає нічого, на плавбазі може перебувати й штаб. На будівництво капітальних споруд потрібні час і гроші, а у нас немає ні того, ні іншого. «Донбас» стане ядром, навколо якого буде все розростатися. Нинішня ситуація на Азовському морі може бути надовго», – каже він.
Володимир Заблоцький називає плюсом той факт, що український флот вперше за довгий час діяв активно.
Воювати ми ні з ким не збираємося, ми відстоюємо свою безпеку, свою територію, свою незалежністьВолодимир Заблоцький
«Однак ми не можемо говорити про відбиття агресії Росії в Азовському морі силами ВМС України ‒ це непорівнянні за рівнем забезпечення та матеріальної частини противники. Проте український флот матеріалізується тут, вивішує свій прапор і може нарощувати сили надалі. Важливо створити систему. Два бойові катери ‒ мало, але якщо зв’язати одинадцять прикордонних катерів єдиним командуванням на час війни, це було б уже набагато істотніше. Я не виключаю перекидання через Керченську протоку й інших кораблів, що ми можемо придбати. Не варто забувати, що на Чорному морі не найкраща ситуація з флотом. Воювати ми ні з ким не збираємося, ми відстоюємо свою безпеку, свою територію, свою незалежність ‒ і свою виняткову морську зону, якої там формально немає, але яка там має бути», – каже Заблоцький про результати окупації Криму Росією.
Заступник директора київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, військовий експерт Михайло Самусь називає операцію проходу кораблів ВМСУ у співпраці з американською повітряною розвідкою важливою демонстрацією української належності Криму.
Це продемонструвало, що Росія сама знає своє місце, а за міжнародним правом нічого після 2014 року не змінилосяМихайло Самусь
«Тут дійсно була скоординована операція, що була сфокусована на тому, щоб продемонструвати Росії, що й Азовське море, й Чорне море, й Керченська протока залишаються в тому ж статусі, що й до 2014 року. Тобто Крим, згідно з міжнародним правом, український, і всі територіальні води та економічні зони навколо нього також залишаються українськими в тій мірі, в якій вони були до 2014 року. Раніше США повідомили, що Росія чинить тиск на міжнародну навігацію в Керченській протоці, в Азовському морі ‒ це був сигнал. Росія відповіла, нібито нікого не зупиняє та не блокує, а просто інспектує судна, щоб уникнути загроз національній і міжнародній безпеці. Це продемонструвало, що Росія сама знає своє місце, а за міжнародним правом нічого після 2014 року не змінилося», – вважає експерт.
