Атмосфера у Центральній Європі чимраз згущається – деякі країни так далеко відходять від тих принципів, до яких вони прагнули приєднатися після падіння «залізної завіси», що Європейський Союз планує застосувати проти них процедуру покарання. Чому Центральна Європа так легко зрікається так важко вистражданих цінностей і чим це може їй загрожувати? Про це у Празі в Бібліотеці імені Вацлава Гавела дискутував редактор чеського журналу NaVychod Радко Мокрик з відомими чеським літературознавцем, істориком культури Мартіном Путною, який нещодавно випустив книжку «Образи з історії культури Центральної Європи».
Центральна Європа, на думку професора Мартіна Путни, це – країни між Сходом і Заходом, переважно – це частина колишньої Австрійської імперії, включно з українськими Галичиною та Буковиною, які на довгий час потрапили під вплив Радянського Союзу. Як вважає Путна, ці країни вийшли з-під впливу Сходу тоді, коли вирішили не виставляти одне одному «рахунки за історію». З деструктивним націоналізмом, як думали тоді багато місцевих інтелектуалів, було покінчено.
«Коли почалася війна на Балканах виявилося, що ці націоналізми не були так мертві, як здавалося, рух на Захід Центральної Європи зупинився
«Коли народи, чи країни перестали дебатувати про історичні кривди, про те, кому належить те, чи інше історичне надбання, чи той, чи інший письменник і поет, тоді ця проблема скінчилася. Але не надовго. Бо коли почалася війна на Балканах виявилося, що ці націоналізми не були так мертві, як здавалося, рух на Захід Центральної Європи зупинився», – говорить Мартін Путна.
Але націоналізм, який відродився і став ледь не головним на порядку денному багатьох країн, включно з Угорщиною, Польщею, Чехією, виявився не єдиною спокусою повернутися знову «на Схід». Після того, як Європейський Союз забезпечив їм безпеку і процвітання, великою спокусою стало відмовитися від відповідальності, і «почати робити справи, по-старому, по-східному», говорить Путна.
Захід є суспільством, збудованим на принципі громадянської рівності, верховенства права. А Схід будується на принципі, що володар може все
«Захід, – як пояснює історик культури, – є суспільством, збудованим на принципі громадянської активності, громадянської рівності, верховенства права, закону. І якщо навіть найвища посадова особа, президент, чи прем’єр щось «утнуть», то вони будуть засуджені і підуть в тюрму. А Схід будується на принципі, що володар може все». І в цьому, на його думку, є корінь цієї проблеми.
Те, що Чехія робить відчутний крен у напрямку Сходу, він демонструє на прикладі передвиборчої реклами, де один з персонажів каже іншому, що ми все владнаємо, бо «я маю телефон шефа».
Це для мене є квінтесенцією «східності», що ніякі кваліфікації не потрібні, бо є телефон шефа. І коли з’ясовується, що якійсь частині людей в цій країні такий підхід подобається, то це означає, що ці люди хочуть «на Схід»
«Це для мене є квінтесенцією «східності», що ніякі кваліфікації не потрібні, бо є телефон шефа. І коли з’ясовується, що якійсь частині людей в цій країні такий підхід подобається, то це означає, що ці люди хочуть «на Схід», бо Схід позбавляє особистої відповідальності, не вимагає кваліфікації – за вас хтось зробить хтось, хто має зв’язки, гроші, можливості. Можете собі уявити такий передвиборчий плакат у Німеччині, у Франції, в Англії?», – риторично запитує Мартін Путіна.
Значна частина дискусії стосувалася України. І на думку Путни, Україна ще не дала відповіді на ці два засадничі питання, про які він говорив – питання націоналізму та питання особистої відповідальності. На думку Мартіна Путни, Україні буде легше будувати своє майбутнє тоді, коли вона чесно погляне в очі своєму минулому і визнає свої помилки, покається, наприклад за злочини, які чинили українці, зокрема за Волинь.
На Заході, на відміну від Сходу, люди і країни беруть на себе відповідальність і за свої гріхи каються. На Сході звинувачують у своїх проблемах інших
«Бо етика є визначальний принцип. І на Заході, на відміну від Сходу, люди і країни беруть на себе відповідальність і за свої гріхи каються. На Сході звинувачують у своїх проблемах інших, на Заході відповідають за них і стають сильнішими. Подивіться на Німеччину», – пояснює свою думку Мартін Путна.
У чесному погляді на минуле Путна бачить можливість для морального очищення суспільства в Україні, бо як показала історія останніх 30 років у Центральній Європі, де такого процесу покаяння не відбулося, обов’язково в політиці з’являться люди, які «заради грошей і влади об’єднатися з ким завгодно». І тоді за сприяння Росії, яка має різноманітні важелі впливу, «рух на Схід» може пришвидшитися.
Вплив Росії завдяки грошам, дезінформації, військовій силі, має в цьому процесі велике значення, проте на думку Путни, Росія має вплив тому, що вона знаходить слабкі місця.
Центральна Європа рухається на Схід. Це не означає, що на Заході немає політиків «східного типу», добрим прикладом є лідерка французького «Народного фронту» Марін Ле Пен, але там вони ще не прийшли до влади
«Центральна Європа рухається на Схід. Це не означає, що на Заході немає політиків «східного типу», добрим прикладом є лідерка французького «Народного фронту» Марін Ле Пен, але там вони ще не прийшли до влади. Проте ця «східна хвороба» вже поширюється на Захід», – вважає Путна.
Його прогноз на розвиток подій в Європі є песимістичним. Він вважає, що простір для змістовної публічної дискусії звужується, політичний порядок денний захоплюють популісти, і люди, які чинять опір «східній хворобі» помалу перетворюються на «дисидентів».
«Відкритим питанням є те, чи ми вже не втратили публічний простір, і чи нам не залишається тепер «жити на острівцях», шукати шляхи одне до одного і намагатися хоч якось вплинути на молоде покоління в надії на те, що одного дня ці «східні політики» зазнають краху, але вирішувати цю ситуацію будемо вже не ми, а хтось інший, наступне покоління», – підсумовує Мартін Путна.
