(Рубрика «Точка зору»)
Навесні цього року США запровадили санкції щодо лояльних до президента Росії Володимира Путіна олігархів. По суті, опори його режиму. Адже завдяки олігархам влада може функціонувати та продовжувати збагачуватися. Підтримувати власну стабільність.
Удар цей було зроблено саме по багатіях, щоб вони задумалися над доцільністю підтримки Путіна та його вертикалі.
Заодно так подавався сигнал російським спецслужбам, аби ті поміркували, чи не пора змінити, якщо не саме керівництво країни, то, принаймні, тактику та стратегію поведінки. Щоб натякнути Путіну, що він заграється. Що не є тим, ким себе уявляє.
Себто це була чергова спроба дати шанс Росії вийти із ситуації, зберігши при цьому лице. Путін та компанія, звісно, зробили свої висновки й продовжили в тому ж дусі, що й раніше.
Тож не дивно, що на російську владу очікують нові американські санкції, котрі мають вступити в дію 27 серпня. Цього разу вони запроваджуються за отруєння родини Скрипалів у Великій Британії.
Саме вже наближення нових санкцій добряче струсонуло економіку Росії. Почався черговий виток відпливу іноземного капіталу, рубль покотився вниз, мов монетка зі схилу.
Що вже й говорити про те, як може повести себе в такій ситуації російська господарка, коли ситуація дійде до втілення другої черги санкцій, якщо Кремль не одумається?
Не варто очікувати, що санкції знищать російську економіку. Ні, США в цьому незацікавлені, адже цивілізованому світові непотрібен хаос в Росії. Як і хаос у Європі, до котрого може призвести різке припинення поставок енергоносіїв із РФ.
І взагалі виникає враження, що саме Путін чи не єдиний, хто зацікавлений у крахові російської економіки, адже ніхто більше не робить так багато, як він, аби це стало дійсністю.
Падіння рубля і Україна
Не слід забувати й про Україну, котра ще в епоху пізнього Януковича почала переорієнтовувати свою економіку на європейські ринки, коли той нібито збирався підписати з ЄС Угоду про асоціацію. Війна спочатку пришвидшила цей процес, але нещодавно він фактично зупинився. Чергові санкції проти Росії та реакція валютних ринків на них вкотре доводять, що слід максимально відв’язати українську економіку від російської.
Вітчизняна господарка зараз особливо чутлива до будь-яких коливань. Тому криза в Туреччині та Росії, котрі займають немалу (хоч і куди меншу, ніж ЄС) частку в українській торгівлі, неодмінно негативно відіб’ється на вітчизняній економіці. Себто і на курсі гривні, й на цінах.
Тож сигнал Америки про майбутні серйозні санкції слід сприймати як заклик до рішучих дій, аби максимально дистанціюватися від російської економіки та мінімізувати торгові зв’язки.
Що ж стосується самої Росії, то Кремль повсякчас намагається створити собі образ рівного поміж рівних, з котрим рахуються та консультуються. Натомість нові американські санкції показують, що з Росією можна поводитися, як з об’єктом зовнішньої політики, а не боятися її. Не шукати компромісу, хоч і залишати для нього простір, а робити все в односторонньому порядку. Нехай вже Москва наздоганяє, підлаштовуючись під чужий порядок денний.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
