США хочуть заборонити використання долара російськими банками. Це буде не економічна війна, а постріл у серце російської економіки. Банки помруть майже одразу, за ними – вся економіка, стверджує автор статті в «Газеті по-українськи». Російська економіка будується навколо продажу нафти й газу – за американську валюту. Без банків і доларів Росія просто не зможе нічого продавати й купувати. Це буде швидкий колапс. Як і чим збирається воювати Дмитро Медведєв – незрозуміло. Зашкодити американцям він навряд чи може. Видання пише, що Путін робить усе можливе, щоб його з трону скинули власні бояри. Найбільш реалістичним варіантом зміни влади залишається палацовий переворот за прикладом Зімбабве, вважає автор статті. Тамтешній президент Роберт Муґабе десятиліттями влаштовував еліту. Бо дбав про її інтереси. Але щойно вирішив забрати привілеї, його знесли з трону. Те саме може статися й у Росії. Путін майже 20 років давав не лише спокійно багатіти наближеним, а й витрачати гроші. А минулого тижня радник Путіна з економіки Андрій Бєлоусов запропонував розкуркулити металургів і хіміків. Відібрати в них півтрильйона рублів. Не через податки, не за законом, а просто так – як Крим. Коли президент розкуркулює народ, підвищуючи пенсійний вік – це одне. Народ стерпить. Але от коли гроші відбирають у могутніх олігархів – зовсім інше. Це посягання на права й привілеї еліти. Саме на цьому погорів Муґабе. Опинившись під західними санкціями, Путін почне грабувати своїх наближених, прогнозує видання. Бо гроші треба десь брати. Три мільйони поліцейських, ФСБшників, прокурорських та інших силовиків самі себе не прогодують. Грабіж своїх неминуче призведе до бунту. Буде цікаво спостерігати за подіями в Росії після Нового року. Тоді повинні запрацювати американські санкції, зазначає дописувач.
Понад 150 суден, які прямували через Керченську протоку до портів Бердянська і Маріуполя, за три останні місяці затримувала Росія. Як переконує дописувач «Газети по-українськи», Росія збільшує військову присутність в Азовському морі. Це колосальні фінансові витрати. Так просто гроші не витрачатимуть. Як не завтра, то через рік, але цією силою росіяни обов’язково скористаються, прогнозує видання. Доки Київ не відповідатиме адекватно на агресію Кремля, він лише нахабнітиме. Зараз Росія діє у юридичній площині й робить те, що їй дозволено за договором 2003-го (про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який зафіксував їх статус як внутрішніх вод України і Росії). Далі почне порушувати законодавство. Не звертає уваги на міжнародну конвенцію 1982 року про морське право, де 12 морських миль від берега – акваторія держави. Росія підходить до берегів України значно ближче. Треба припинити ділити Азовське море з росіянами, наголошує газета. Україна в судовому порядку має довести, чому хоче повернутися до міжнародної конвенції 1982-го про морське право й анулювати договір 2003 року. Друге, що потрібно зробити – збільшити кількість суден для посилення берегової охорони та супровід торгових кораблів.
Газета «День» нагадує, що 21 серпня 1968 року Радянський Союз за підтримки своїх сателітів з числа європейських держав з комуністичними режимами здійснив широкомасштабне військове вторгнення до Чехословаччини й окупував її. Головним пропагандистським мотивуванням введення військ стало твердження, ніби до Чехословаччини ось-ось готові були вторгнутися війська НАТО, насамперед американські і західнонімецькі. Це була відверта брехня, наголошує автор статті. Адже перед введенням військ Леонід Брежнєв проконсультувався з президентом США Ліндоном Джонсоном і отримав від нього гарантію того, що жодної військової відповіді на радянську інтервенцію до Чехословаччини з боку Америки і НАТО не буде. Але багато радянських людей, які не мали доступу до альтернативних джерел інформації, вірили цій нісенітниці. І більшість радянських громадян були переконані, що Радянський Союз ще раз показав свою силу і не дав піти з-під свого контролю одній з найважливіших держав у центрі Європи. Про наслідки тих подій йдеться в матеріалі «Празька весна» як «ідеологічна диверсія»: чому СРСР ввів війська до Чехословаччини».
18 серпня в урядовій резиденції Мезеберг, що неподалік Берліна, канцлер Німеччини прийматиме російського президента. «Проривні новини з приводу України після зустрічі Меркель і Путіна навряд чи будуть. А «Північний потік-2» можуть зупинити лише жорсткі американські санкції», – переконують експерти газети «День». Вони вважають, що для Меркель це чергова спроба переконати Путіна «повернутися до здорового глузду», що стосується України та Сирії. А для російського президента це спроба знайти вихід із глухого кута, куди він дедалі більше заходить. Особливо це стало зрозуміло на тлі оголошення про американські санкції, які в разі запровадження їх, будуть надзвичайно негативно впливати на російську економіку. На цьому тлі Путіну зараз потрібна до певної міри навіть допомога, щоб вийти з цієї катастрофи, яка наближається, бодай не сильно «общипаним», наголошує газета.
