Варшава – Григорія Купріяновича, українського науковця й громадського діяча з Польщі не вважають винним у порушенні польського закону про Інститут національної пам’яті. Втім, йому закидають публічне «порушення пропорцій» між злочинами українців і поляків у роки Другої світової війни. Окружна прокуратура в місті Замості розпочала кримінальне провадження справи, яку ініціював люблінський воєвода Пшемислав Чарнек.
Прокурор польського Інституту національної пам’яті не притягатиме до відповідальності Григорія Купріяновича, українського активіста з Польщі за його виступ у селі Сагринь 8 липня цього року. Під час урочистого вшанування пам’яті українців, вбитих у цьому селі в 1944 році вояками Армії крайової і так званих селянських батальйонів Купріянович говорив, що в Сагрині мав місце злочин проти людяності. За його словами, цей злочин здійснили представники польської нації, які були солдатами польської підпільної держави.
Справа надійшла до прокурора Інституту національної пам’яті з подання люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Високопосадовець запідозрив, що у виступі Купріяновича є ознаки злочину. Мовляв, український діяч порушив закон про Інститут національної пам’яті у тій його частині (55 стаття закону), де йдеться про «злочини українських націоналістів», а також Купріянович нібито зневажив польський народ і тим самим порушив кримінальний кодекс Польщі. Утім, прокурор цього інституту вирішив інакше.
Окружна прокуратура вивчатиме, чи Купріянович зневажив польський народ
Про рішення прокурора Інституту національної пам’яті йдеться в заяві опублікованій на сайті цієї державної установи.
«Після проведення перевірки, зокрема після аналізу промови голови «Українського товариства» у Любліні, було встановлено, що в ній нема змісту, який мав би ознаки дій, описаних у 55-й статті закону про Інститут національної пам’яті», – написав прокурор Яцек Новаковський, голова люблінської комісії з питань кримінального переслідування злочинів проти польського народу.
Український активіст опустив «незручні» факти, пов’язані з роллю, яку Cагринь відігравала у злочинній діяльності УПА на цій території, бо село було базою для її підрозділів, а також він замовчував злочин, вчинений українськими націоналістами проти польського населення
Водночас, в обґрунтуванні цього рішення зазначено, що Купріянович у своїй промові зосередився виключно на події в селі Сагринь та на українських жертвах.
Український активіст опустив «незручні» факти, пов’язані з роллю, яку Cагринь відігравала у злочинній діяльності УПА на цій території, бо село було базою для її підрозділівКомюніке польського Інститут національної пам'яті
«Український активіст опустив «незручні» факти, пов’язані з роллю, яку Cагринь відігравала у злочинній діяльності УПА на цій території, бо село було базою для її підрозділів, а також він замовчував злочин, вчинений українськими націоналістами проти польського населення», – сказано в комюніке Інституту національної пам’яті.
Як твердять у цій установі, саме тому прокурор поділяє думку люблінського воєводи про те, що виступ Купріяновича «може спричинити порушення рівноваги в правильних пропорціях і «релятивізувати» очевидну оцінку скоєного на польській нації геноциду». У документі повідомляється, що прокурор Інституту національної пам’яті передав на розгляд окружної прокуратури у місті Замості заяву люблінського воєводи в тій її частині, яка стосується «зневаги польського народу».
Як зазначено в комюніке, прокуратура в Замості вже розпочала розслідування цієї справи.
Важливо, що є підтримка українських спільнот світу – Купріянович
Як розповів Радіо Свобода Григорій Купріянович, він із задоволенням сприйняв рішення прокурора Інституту національної пам’яті.
Український діяч пояснює: «Це визнання того, про що я говорив від самого початку, і що, на мою думку, є очевидним. У моїй промові у Сагрині не було неправди, я говорив про історичні факти, показував історичний контекст цього регіону, тобто Холмщини, тож нема підстав для того, щоб звинувачувати мене в скоєнні злочину. Сподіваюся, що ми повертаємося в нормальне русло функціонування нашої громади».
За словами Купріяновича, важко передбачити, якими будуть дії окружної прокуратури в Замості. Він каже, що поки що не отримав якихось офіційних документів, які б містили звинувачення проти нього.
Це стосується не тільки персонально мене, але й впливає на атмосферу, в якій функціонує українська громада в Польщі, зокрема в Люблінському воєводствіГригорій Купріянович
Український активіст зазначає, що багато людей висловлюють йому свою підтримку, а також обурення діями люблінського воєводи.
«Це стосується не тільки персонально мене, але й впливає на атмосферу, в якій функціонує українська громада у Польщі, зокрема в Люблінському воєводстві. Усі ці події, починаючи з курйозної прес-конференції люблінського воєводи, де пролунали його звинувачення й образливі формулювання щодо учасників скорботних урочистостей у Сагрині аж до рішення прокуратури про відкриття слідства створюють неприхильну атмосферу навколо української громади у Польщі і негативно впливають на її функціонування», – каже Купріянович.
Він розповів, що слова підтримки для нього надходять звідусіль – як з боку української громади у Польщі, духовенства і вірних Православної церкви Польщі, так і від українських громад у світі.
«Наскільки мені відомо, на мій захист виступили вже українські спільноти Португалії і Греції. Важливо, що така реакція є також з боку української держави, адже вона показує, що українці єдині в цілому світі і вони можуть розраховувати на підтримку України, коли відбувається щось тривожне», – наголосив голова «Українського товариства» в Любліні.
Раніше міністр закордонних справ України Павло Клімкін прокоментував відкриття кримінального провадження проти Григорія Купріяновича. На його думку, Купріяновича переслідують за те, що він «озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть на думку не спадало заперечувати».
Керівник українського МЗС висловив побоювання, що наступ на свободу слова в історичних питаннях може бути ознакою подальших утисків демократії загалом. Він закликав прибічників демократичних цінностей у Польщі реагувати на ситуацію, що склалася навколо Купріяновича.
На слова міністра Клімкіна відповів воєвода Пшемислав Чарнек. «Якщо Міністерство закордонних справ України розглядатиме це як переслідування, а нагадаю, що я лише захищаю пам’ять про 130 тисяч убитих під час українського геноциду поляків і добре ім’я Армії крайової, селянських батальйонів та польської підпільної держави, якщо це називають переслідуванням, то важко налагоджувати відносини», – сказав польський високопосадовець. За словами Чарнека, протидія «розквітові бандеризму в Західній Україні» не є переслідуванням жодного українця.
