Очікується, що вже дуже скоро населення планети перевищить вісім мільярдів людей. Вчені попереджають: хоча й сьогодні у світі виробляють більше їжі, ніж будь-коли, в умовах глобального потепління та скорочення ресурсів необхідно буде переосмислити свій підхід до щоденного раціону. Але які є варіанти?
М’ясо без м’яса
Все більшої популярності набуває розробка штучного м’яса, яке не відрізнятиметься від справжнього ні за смаком, ні за наявністю протеїну. Єдина різниця – походження, яке буває двох видів: рослинне та пробіркове – виготовлене із клітин тварин в лабораторіях.
Технологію вже сьогодні встигли назвати такою, що врятує світ. Але чому?
Сільське господарство зазвичай використовує величезні земельні ресурси і має тяжкі наслідки для навколишнього середовища. Причина – викиди парникових газів. Це, в свою чергу, впливає на прогрес глобального потепління. «Чисте» м’ясо має скоротити викид газів більш ніж на 60%.
Інша причина – небажання вбивати тварин, життя яких на фермах зазвичай буває коротким та сповненим антибіотиками, що зрештою шкодить здоров’ю самих людей.
Сьогодні виробленням альтернативного м’яса вже займається чимало компаній, які залучають мільйони доларів фінансування. Серед прихильників ідеї та інвесторів – Білл Ґейтс та Леонардо ДіКапріо.
«Вирощене м’ясо і дешевше, і корисніше, ніж традиційне. Можливо, знадобиться деякий час, щоб воно потрапило на столи громадськості, але, здається, його переваги незабаром стане складно ігнорувати», – пояснює Futurism.
«М’ясо 2.0» і рослинного, і тваринного походження, багате на білок. Тож, технологію, яка поки що надто дорога для пересічного споживача, розглядають як одну з найбільш перспективних варіантів забезпечення протеїном 8 мільярдів ротів.
Мережа ресторанів TGI Fridays почала використовувати в своїх бургерах м’ясо від Beyond Meat:
Молоко без молока
Ба більше, м’ясо – не єдиний продукт, який сучасні технології обіцяють позбавити фермерського походження.
Є компанії, наприклад, які виготовляють молоко, що має таку ж саму поживну цінність та смак, як і традиційне. Американська компанія Perfect Day досягає цього через інженерію відповідних генів великої рогатої худоби в дріжджові клітини, після чого вирощує їх у спеціальних резервуарах, пояснюється у статті The Economist.
Їстівні комахи
Перш ніж відмовлятися від, можливо, не такої привабливої на перший погляд їжі, слід згадати, що ще 20 років тому мало хто на Заході позитивно ставився до поїдання суші. Тоді сира риба багато кого лякала, а сьогодні ресторани японської кухні можна знайти чи не в кожному місті.
Комахи і так є частиною звичайного раціону двох мільярдів людей у світі. Існує понад 1500 їстівних видів, і всі вони, як і штучне м’ясо, багаті на білок, йдеться в іншій статті The Economist.
Як повідомляє канадське агенція CBC, восени цього року в Квебеку має відкритися перша велика ферма їстівних комах. При цьому проект вже зібрав 210 тисяч доларів інвестицій.
Для оточуючого середовища – це справжня перемога, адже багаті на протеїн комахи ростуть значно швидше, ніж худоба, а їхнє вирощення не несе негативних наслідків для природи.
«Жуки повністю вирощуються за два місяці, тоді як для виробництва м'яса великої рогатої худоби потрібно більш ніж два роки», – зазначає автор.
Спіруліна
Ще один продукт, суттєво багатший на білок, ніж телятина – це спіруліна. Це водорості, які містять більше ніж 60 корисних речовин. Її вже вживають у складі страв, наприклад, в Чаді.
Один грам спіруліни є еквівалентом «25 грамам моркви, 30 грамам риби, 27,5 яблука, 1/4 кілограмам зеленого горошку, половині банану, 150 грамам помідорів, половині полуниці, 300 грамам курятини, 2 капустам, 300 мілілітрам молока або яєць, 150 грамам рису, 20 грамам картоплі, 10 грамам винограду та 1 лимону», – йдеться в статті видання New Times.
Мінус в тому, що спіруліну складно вирощувати, а деякі її види токсичні, йдеться в The Economist.
Генне редагування в господарстві
Відновити екосистему та нагодувати мільярди людей обіцяє ще одна технологія, яка вже сьогодні стрімко розвивається в лабораторіях розвинених країн.
В господарстві генне редагування може допомогти рослинам вистоювати проти різного виду шкідників, а тваринам – буди більш стійкими до зовнішніх факторів.
Засновник компанії Microsoft Білл Ґейтс у нещодавній статті для американського видання Foreign Affairs писав про надсучасні геномні дослідження, які мають на меті допомогти африканським фермерам створити більш продуктивних курей та корів, які будуть більш пристосовані виживати в тропічних умовах.
«Редагування генів, щоб зробити культури більш багатими та стійкими, може стати рятувальником величезних масштабів», – зауважує Ґейтс.
Їжа, надрукована на 3-D принтері
Ще один з багатьох варіантів вирішення проблеми годування кількох мільярдів людей у майбутньому – друк їжі на 3-D принтері. Сьогодні такі компанії, як Natural Machines, займаються розробкою технології.
У смітник потрапляє чимало «гидких» на вигляд продуктів. Натомість, вони могли б стати частиною капсул для принтера. Щоправда, поки що такі принтери досить дорогі, і «приготувати» можна лише дуже обмежену кількість страв, пояснює оглядач The Economist.
Та з розвитком харчових технологій також зростають і суперечки стосовно того, чи взагалі можна, наприклад, називати лабораторне м’ясо чи молоко своїми іменами. Або ж для їжі майбутнього слід вигадати інші назви, йдеться у статті видання Forbes.
