Світова спільнота вже не один рік поспіль попереджає про катастрофічні наслідки сучасних проблем довкілля, які потребують негайного вирішення. Забруднення повітря і води, глобальне потепління, деградація природних ресурсів, вирубка лісів – все це результат людської діяльності. Вирішення цих проблем потребуватиме чималих зусиль в багатьох сферах, у той час як стосуються вони виключно кожного. Що таке екоактивізм, та які прості кроки може зробити кожна людина, щоб зробити свій маленький (великий) вклад у довкілля?
Що таке екоактивізм?
Екоактивізм прийнято вважати однією з форм залучення до соціальних або політичних кампаній з метою запобігання шкоди навколишньому середовищу.
Бути частиною якоїсь організації для того, щоб піклуватися про довкілля, не обов’язковоІлля Єременко
Екоактивістами ж можна вважати будь-яких людей, які роблять щось додаткове для збереження природи від руйнівного впливу людської діяльності та піклуються про усвідомлення інших щодо цієї теми, пояснює в коментарі Радіо Свобода голова Української кліматичної мережі та координатор проектів ГО «Екоклуб» Ілля Єременко.
Прибирання відходів, посадка дерев, захист тварин та волонтерство в притулках є лише кількома прикладами сучасного екоактивізму.
Може, я теж екоактивіст?
Бути частиною якоїсь організації для того, щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково.
Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістомІлля Єременко
«Екоактивізм – це питання ідентичності. Якщо хтось проводить суботник раз на місяць і просто збирає сміття у себе в дворі, то це вже можна вважати екоактивізмом. Це можна пов’язати із тим, що називають громадянською свідомістю. Якщо думати про наслідки своїх дій, то насправді дуже легко стати екоактивістом», – пояснює 30-річний Єременко.
Він переконаний: піклуючись про довкілля, можна відносити себе до екоактивістів, але можна й просто вважати себе обізнаною людиною.
Почати з себе: що я можу зробити?
Якщо людина бажає зробити свій внесок у захист довкілля, перед нею є безліч можливостей. Для цього бажано, але зовсім не обов’язково вступати в організації або ж саджати дерева. В умовах сучасного цифрового світу значний вплив може мати навіть репост в соціальних мережах.
Звісно, лайками та репостами багатьох проблем не вирішити, але інформування насправді відіграє чималу роль у підвищенні обізнаності населення. Ось кілька простих кроків для екоактивіста-новичка:
Пластикові пакети
На виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище
Одним з найпростіших способів допомогти природі є відмова від пластикових пакетів. Здавалося б, багато хто знає про їхню шкоду. Тим не менш, більшість людей продовжує купувати їх на касах супермаркетів.
Та щоб вирішити проблему, достатньо просто мати власні торбини, які людина використовуватиме знову й знову, наголошує Єременко, який є частиною «Екоклубу» вже вісім років.
Не слід забувати, що на виготовлення пластикових пакетів потрібно чимало енергії, і те, що потім пластик потрапляє на сміттєзвалище. І якби була система утилізації цього пластику, було б ще не так страшно, але він залишатиметься в природі невідомо скільки і, зрештою, шкодитиме довкіллю, а отже, й нам самим.
«Батарейки, здавайтеся!»
Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами
Від екоактивістів часто можна почути про необхідність утилізації батарейок. В чому проблема?
«Зараз в Україні збирається приблизно 1% батарейок. Інші 99% безконтрольно потраплять у природу, [де вони] розкладаються та забруднюють ґрунт важкими металами. Через підземні води токсичні речовини розповсюджуються на довгі кілометри та забруднюють землю, в якій ми вирощуємо їжу, а значить отруюють і нас самих», – йдеться на сайті всеукраїнського соціального проекту «Батарейки, здавайтеся!».
На сайті організації, наприклад, є список місць, де можна позбутися батарейок безпечним для довкілля, а отже і нас самих, шляхом.
Підтримка громадського транспорту
Не менш важливим є приділяти увагу розвитку громадському транспорту у своєму місті, додає Єременко. При цьому використання велосипеду чи тролейбусу також матиме суттєво позитивніші наслідки для довкілля.
Краудфандинг
Невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи
Багато людей можуть бути неготовими робити щось власноруч: чи то прибирання сміття, чи відстоювання інтересів міста у судах. В Україні існує чимало екоорганізацій, які займаються різними аспектами захисту довкілля, але вони зазвичай потребують фінансової підтримки для своєї діяльності.
За словами Єременка, дуже часто невеликі українські екогрупи «працюють на фанатичному ентузіазмі», що є досить важливим, адже мало хто готовий присвячувати свій час, ресурси та життя на захист природи. Але їх треба підтримувати.
Ця підтримка також може бути нефінансовою: активісти наголошують, що екоклубам завжди можна допомогти і в інший спосіб: якщо ви бухгалтер або вмієте малювати, це також стане у нагоді.
Сортування сміття
За різними оцінками, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Із 1 січня, відповідно до Закону «Про відходи», всі зобов’язані сортувати сміття. Як раніше пояснював Радіо Свобода еколог Олександр Соколенко, усі, згідно із законом, мають це робити, але необхідне також нове законодавство із самим механізмом збирання відходів, класифікації, переробки і безпечної утилізації.
Допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль
Українці, за словами Солоненка, все частіше підтверджують готовність до сортування сміття, лише не знають, куди його далі спрямовувати.
Для цього можна звернутися по допомогу до екоактивістів. Наприклад, українська організація «Еколтава», яка діє по всій Україні, з 2013 року допомагає будувати громади, в яких сортують та переробляють сміття.
Попит на екотовари
На думку Іллі Єременка, важливим також є придбання та створення попиту на екологічно чисті товари, в тому числі органічних продуктів.
Соціальні мережі
Часто небайдужі до природи активісти наголошують і на тому, що допомога у розповсюдженні інформації інтернетом також відіграє чималу роль. Таким чином, збільшуватиметься обізнаність інших людей.
Підтримка політичних партій, які переймаються довкіллям
Можна підтримувати і політичні партії, які піклуються у своїх програмах про довкілля, або ж, навпаки, не підтримувати тих, хто має на меті якимось своїми діями нанести шкоду природі, радить Єременко.
Наскільки обізнаними є українці?
Сортування сміття – це європейський шлях і європейські цінності
З одного боку українці обізнані щодо потенційних екологічних небезпек, з іншого – питання полягає в тому, що вони готові зробити для того, щоб довкілля не ставало гіршим. В тому числі, мова йде про готовність українців витрачати на це власні кошти та жертвувати власним комфортом, пояснює Єременко.
В коментарі Радіо Свобода Маргарита Мостова, менеджер з комунікацій громадської організації «Еколтава», зазначила, що сьогодні українці дедалі більше подорожують за кордон у європейські країни, і бачать, як там вирішуються екологічні питання.
Як наслідок, все більше людей починають вимагати, щоб українська влада запроваджувала умови, наприклад, для сортування сміття. Це – європейський шлях і європейські цінності, які обрали українці, зауважила Мостова.
Наскільки екоактивізм поширений в Україні?
Екологія в Україні дедалі більше розглядається як окремий пріоритет
Маргарита Мостова також зазначає, що останнім часом в Україні продовжує з’являтися дедалі більше організацій, які займаються захистом довкілля та підвищенням обізнаності населення стосовно таких важливих питань, як, наприклад, сортування сміття.
Єременко зазначає, що в Україні екоорганізацій немало, вони є майже в кожному місті, але їхнім недоліком є те, що вони рідко мають чітку ідентичність і займаються чимось одним, і дуже рідко вони мають ресурси і спроможність, щоб постійно займатися одним питанням і досягати в ньому помітних результатів, пояснює Єременко.
Щодо українського уряду, активіст вважає, що новий міністр екології багато робить для того, щоб екологія перестала бути «нерідною дочкою» політики. На його думку, Міністерство екології стає політично сильнішим, і екологія в Україні дедалі більше розглядається як окремий пріоритет. Тим не менш, він наголосив, що екологія має бути «вплетеною» в економічний розвиток країни: наприклад, транспортна система повинна бути побудована таким чином, щоб не шкодити довкіллю. Додатковою проблемою він назвав відсутність дієвих органів контролю в цій сфері.
Але майбутнє екології значно залежить від кожного, і чим швидше людина почне робити «маленьки кроки» у допомозі природі, тим більше шансів буде створити для людства гідне довкілля, в якому можна буде розвиватися та насолоджуватися життям.
