Дороги українського і польського президентів 8 липня не перетнулись, ані у Польщі, ані в Україні. Обидва голови держав вшановували жертв польсько-українського збройного конфлікту у 1943–1944 роках, але у різних місцях. Петро Порошенко відкрив Меморіал убитим українцям у селі Сагринь (Польща), а Анджей Дуда відвідав села у Волинській області України, де під час Другої світової війни були вбиті поляки.
У холмському селі Сагринь, що розташоване у сучасному Люблінському воєводстві Польщі, після 1944 року українців не залишилось. Про те, що це було українське село, нагадує цвинтар, де на табличках написані українські прізвища і який став спільною могилою для кількох сотень українців.
Щороку Марія Хоменко приїжджає сюди з Луцька, щоб покласти квіти, запалити свічку і зав’язати вишитий рушник на могилі її діда, якого вбили озброєні поляки 10 березня 1944 року.
«Я з батьками у Сагринь приїхала з села, що неподалік, Модрина, втікали від нападів на українців. Сагринь було великим селом, і ми не думали, що й сюди прийдуть озброєні до зубів бійці Армії крайової і «Батальйонів хлопських» («Селянських батальйонів» – ред.). Вони оточили в ніч на 10 березня село, почали летіти постріли. Березень, сніг, лід – утікали і ховались у полі. Я тоді мала 4 роки, сестра 12, мені потім мама це все пригадала і розповіла. Душа болить, що стільки років поляки говорять неправду про ту трагедію, яка тут сталась. Вперше сюди приїхало стільки українців з України та Польщі», – каже жінка.
«Мірятись пролитою кров’ю наших народів – ганебно»
Щороку українці товариства «Холмщина» приїжджають у Сагринь, щоб вшанувати жертв польсько-українського конфлікту. Вперше за всі роки на українському православному цвинтарі було дуже велелюдно. Сюди приїхали сотні людей з України, українці з Польщі і поляки – друзі України.
Вперше схилив голову і став на коліна на місці спочинку сотень невинних жертв український президент.
Від 2009 року Україна домагалась від Польщі офіційного відкриття цього меморіалу у пам’ять близько 700 мирних українців (історики називають і понад тисячу жертв), які були вбиті 10 березня 1944 року протягом кількох годин.
Нині президент Петро Порошенко відкрив пам’ятник. Офіційно жодного представника польської влади не було, за заходом спостерігав лише місцевий чиновник із Любліна, а за порядком стежили сотні польських поліцейських і представників служби безпеки. Український президент приїхав у Польщу на запрошення української громади сусідньої держави.
«Найболючішою травмою у спільній польсько-українській історії залишається братовбивчий збройний конфлікт 1943–1944 років і всіх 40-х років, який залишив глибоку рану і тут, на Холмщині. Українці Сагрині і навколишніх сіл стали жертвами брутальної акції, яку вчинили проти мирних мешканців окремі підрозділи польського підпілля. Закликаємо нинішні і прийдешні покоління, поляків і українців, не допустити подібної трагедії. Будь-які прояви використання будь-якими силами історичної пам’яті задля підвищення своїх рейтингів є абсолютно неприйнятні. Мірятись пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії дивіденди – це ганебно і шлях в нікуди», – наголосив президент України у своєму виступі на відкритті меморіалу.
Петро Порошенко у своїй промові заявив, що сподівається на здоровий глузд в українському і польському суспільствах, які розуміють, що протистояння щодо спільного історичної минулого вигідне передусім Росії.
«Події на Холмщині, як низка інших конфліктів, які були між українцями і поляками в роки Другої світової війни, вимагають дуже ретельних історичних досліджень. Ці дослідження повинні здійснюватись спільно українськими і польськими істориками, базуватись на щирому прагненні встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг, наслідки конфлікту, якою б гіркою не була правда для кожної зі сторін», – заявив Петро Порошенко.
Трагедія у Сагрині
Сагринь під час вшанування називали символом трагедії українців Холмщини. Про цей злочин у Польщі говорять неохоче. У березні 1944 року збройний конфлікт перекинувся до Східної Галичини і за Буг, де мешкали здебільшого українці Холмщини. У Сагрині проживала понад тисяча українців. Тут діяла православна церква, філія товариства «Рідна хата», була семирічна українська школа. До складу німецької Допоміжної поліції входили українці і поляки, але відділу УПА тут не було.
Близько 4-ї години ранку 10 березня кілька сотень озброєних кінних і піших вояків 27-ї Волинської дивізії польської Армії крайової та відділів «Селянських батальйонів» оточили село і обстріляли його. Українці вискакували з палаючих хат із дітьми на руках і втікали. З 4-ї до 10-ї години розстріляли, закатували, спалили не лише жінок, чоловіків, літніх людей, але й понад 100 дітей. Точне число вбитих українців не відоме досі.
Дослідники встановили 661 ім’я убитих, які викарбувані на меморіалі. Від українського села залишився попіл. А ті одиниці людей, хто вижив, потай потім повернулись, щоб закопати тіла односельців на цвинтарі і в полі. За даними Українського інституту національної пам’яті, у Сагрині було вбито від 800 до 1000 людей. Велика кількість імен убитих українців не встановлена, і цифри жертв тому розходяться.
11 і 12 березня 1944 були знищені і довколишні українські села. Чимало істориків говорять, що це була відплатна акція за Волинь.
Польща і Україна говорять про різне число жертв
Президент Польщі Анджей Дуда відмовився приїхати у Сагринь, а Петро Порошенко – у Павлівку, що у Волинській області. У Павлівці у 2003 році встановлено українською владою меморіал у пам’ять близько 100 поляків (польська сторона говорить про понад 200 вбитих). 75 років тому, 11 липня 1943 року, на село напали відділи УПА і вбили поляків під час служби у костелі. Однак між польськими та українськими науковцями досі тривають суперечки, як щодо кількості жертв, так і щодо виконавців цього злочину.
8 липня польський президент Анджей Дуда у Павлівці, як і український президент у Сагрині, закликав будувати польсько-українські відносини на історичній правді. Президент Польщі звернувся до української влади з проханням провести дослідження, щоб ідентифікувати всіх жертв Волинської трагедії. А у Сагрині президент Петро Порошенко повідомив, що невдовзі буде вирішено питання щодо відновлення досліджень.
«В історії польського та українського народів події на Волині – це страшна карта. Вона позначена болем, терпінням, взаємними глибокими травмами. Наслідком цього були польські акції відплати, в яких гинули прості люди, звичайні українці. Вражає лише диспропорція: приблизно 100 тисяч поляків і приблизно 5 тисяч українців. Це робить величезне враження, і це є історична правда», – заявив у Волинській області Анджей Дуда, цитуючи цифри, що стали останнім часом офіційною позицією Варшави.
Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович озвучені польським президентом цифри жертв конфлікту назвав політичною арифметикою на крові. «Польським політикам тепер не досить подавати нічим не обґрунтовані цифри загиблих поляків, закріплювати їх не архівними документами чи переконливою методологією підрахунку, а рішеннями парламенту. Тепер вони ще й вважають за потрібне применшувати кількість українських смертей», – написав у себе на сторінці у фейсбуці керівник Українського інституту національної пам’яті.
«На жаль, наші західні сусіди хочуть говорити тільки про жертви з польського боку у польсько-українському конфлікті, хочуть вбивцями бачити тільки українців. Це перекос, і результатом стало те, що 8 липня вшанування жертв конфлікту відбуваються окремо: паралельно український президент вшановує жертв і польський», – наголосив у коментарі Радіо Свобода Володимир В’ятрович.
Те, що у Сагринь приїхало так багато людей і врешті за 9 років відкрито меморіал жертвам, позитивно оцінив голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. Водночас те, що захід відбувся без участі польського президента, він назвав порушенням домовленостей між обома державами, що пам’ятники жертвам польсько-українського конфлікту мають відкривати голови обох держав.
«Нема тут сильного меседжу для суспільства, коли президенти обох країн, які в ситуації загрози від Росії, (виступають разом), що задля майбутнього треба знаходити порозуміння, вміти знаходити діалог. Це питання до польської сторони, польських політиків, що вони зруйнували модель спілкування. Ми маємо у польській політиці політиків, які ведуть до конфронтації, які історію використовують не як аргумент, а щоб принизити, вбити противника, а не вести діалог у цій ситуації», – говорить Петро Тима.
Після вшанування жертв у Сагрині українська делегація відвідала село Гончий Брід на Волині, де вояки Армії крайової 20 січня 1944 року, за даними української сторони, вбили понад 70 українців;, 58 імен відомі і викарбувані на пам’ятнику.
