12 жовтня 2016 року в селищах Кам’янка та Строгонівка під Сімферополем були заарештовані п’ятеро кримських татар ‒ брати-спортсмени Узеїр і Теймур Абдуллаєви, політолог та інкасатор Еміль Джемаденов, будівельники Айдер Саледінов та Рустем Ісмаїлов. Усіх їх звинуватили в причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої на території сусідньої Росії. Теймура Абдуллаєва назвали організатором осередку, інших ‒ учасниками. П’ятеро фігурантів справи провели в СІЗО Сімферополя півтора року. Зараз етап слідства завершений, матеріали незабаром будуть передані до суду.
Про «сімферопольську справу Хізб ут-Тахрір» у програмі «Право на свободу» в ефірі Радіо Крим.Реалії говоримо з кримським адвокатом Едемом Семедляєвим.
‒ Ви зараз як раз знайомитесь із матеріалами кримінальної справи. На чому будується обвинувачення? Які докази надали слідчі?
Як і всі інші справи цієї категорії, вони будуються на розповідях свідків, обов’язково в справі будуть приховані свідки, про яких ми нічого не будемо знати
‒ Ми тільки почали ознайомлення з матеріалами справи. Процес цей відбувається таким чином: ми спочатку просто фотографуємо кожен аркуш кримінальної справи, а потім сідаємо та вивчаємо. Тому всі подробиці цієї кримінальної справи нам ще не відомі. Але, як і всі інші справи цієї категорії, вони будуються на розповідях свідків, обов’язково в справі будуть приховані свідки, про яких ми нічого не будемо знати ‒ невідомо, чи є вони співробітниками ФСБ чи просто їхні позаштатні співробітники, чи це реальні люди. Також в основу цього звинувачення буде покладена експертиза розмов. Експертизу проводили в Башкирському інституті ім. Акмуллаєва. Це інститут, що постійно співпрацює з ФСБ, усі експертизи проводяться там, тобто там вони знайшли експертів, які роблять потрібні для ФСБ експертизи. І проста «кухонна» розмова, де хлопці просто сиділи й обговорювали все ‒ починаючи від того, як друга якогось одружити, в кого на роботі проблеми, й, звісно ж, зачіпають і політику, як було «за України», як стало «за Росії». Експерти говоритимуть, що саме ця розмова властива тільки членам партії «Хізб ут-Тахрір», що у зв’язку з цим вони нібито є членами цієї партії.
‒ Коли була зафіксована ця розмова?
‒ У справі є три аудіозаписи, тобто це три зустрічі. Це, якщо я не помиляюся, кінець 2015 року.
‒ Де й коли почнеться розгляд цієї справи?
‒ Цю категорію справ розглядають тільки військові суди. У Росії таких судів три: у Москві, в Башкирії та Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. Нашу справу розглядатимуть у Північно-Кавказькому окружному військовому суді, де раніше розглядалися й інші справи. Щодо термінів я поки не можу сказати, тому що стадія ознайомлення тільки почалася. Найімовірніше, вона може затягнутися до кінця літа. Тому ближче до осені закінчимо ознайомлення, вже після цього хлопців переводитимуть у СІЗО Ростова-на-Дону. І там почнуться суди.
‒ На чому будуватиметься ваша лінія захисту?
‒ Звісно ж, ми постараємося зробити альтернативну експертизу й рецензію на неї, де експерти скажуть, що не обов’язково ця розмова притаманна членам «Хізб ут-Тахрір», що лише розмова не говорить про членство (в організації ‒ ред.). Так, людина може говорити що-небудь про цю організацію, але це не свідчить про те, що вона є її членом, прихильником, затятим прихильником або тим більше організатором. Тому ми обов’язково зробимо експертизу, будуть у нас свої свідки. А решта ‒ це вже таємниця, не будемо все розкривати.
‒ Коли ви востаннє бачили своїх підзахисних? Який їхній стан, їхній настрій перед швидким початком судового процесу?
‒ Свого підзахисного Еміля Джемаденова я бачив тиждень тому, коли відвідав його в СІЗО. Вони спокійні, вони розуміють, що це політично мотивовані справи, розуміють, що, найімовірніше, їх засудять. Але це на них сильно не впливає. В очах я не побачив жодної паніки, ніякої розгубленості або страху. Це хлопці, які готові до будь-яких випробувань і готові пройти їх із гідністю.
‒ Не так давно було дуже багато новин про Узеїра Абдуллаєва, у якого були серйозні проблеми зі здоров’ям. В якому стані він зараз? Чи вдалося домогтися надання йому належної медичної допомоги?
‒ Ми вимагали, щоб його вивезли до лікарні й прооперували в умовах медичного закладу, тому що ми знаємо й розуміємо, які умови в медсанчастині СІЗО. Але, на жаль, нам не вдалося цього досягти. Лікарі в медсанчастині за допомогою ліків, які передавали родичі, змогли стабілізувати стан Узеїра, цей весь запалювальний процес поки припинився. Він ще, звісно, не одужав повністю, найбільше ми боїмося, що це може повторитися.
‒ Який діагноз йому поставили?
‒ Діагноз ні адвокатам, ні самому Узеїрові не повідомляють. Хоча адвокати та він робили офіційні запити, щоб їм надали інформацію про хвороби, про надане лікування та виписані ліки. Чи є у нього цукровий діабет чи ні, тому що була така підозра, ми припускали, що всі ці запалення йдуть саме на тлі діабету. Єдине, що мені лікар особисто сказала, що ніякого цукру в нього (у крові – ред.) немає, але все це було в усній формі. Це нікуди не підшити й не можеш на це спиратися. Офіційних документів немає, лікарі чомусь їх не видають. Ми боїмося, що хвороба може поновитися, бо це вже другий чи третій раз: така ж проблема була в нього взимку, але з рукою. Минулого разу пройшло м’якше, але його тоді оперували. А цього разу на нозі дуже складно проходило.
‒ Він усе ще перебуває в медсанчастині чи його вже перевели в загальні камери?
‒ Він уже перебуває в загальній камері.
‒ Як здоров’я інших фігурантів справи? Чи є скарги у них?
‒ У цій справі в основному проходять усі молоді хлопці, спортсмени, тому їхнє здоров’я більш-менш у порядку. Не як у «справі Веджіє Кашки», де всі фігуранти ‒ літні люди. Але навіть незважаючи на те, що ці хлопці молоді й здорові, перебування в СІЗО понад півтора року, звісно, позначається на здоров’ї: це проблеми з зубами, зі шкірою, брак сонячного світла. Все це позначається на загальному стані. Малорухливий спосіб життя позначається на суглобах, м’язах і попереку. Тому весь «букет», що притаманний людям, утримуваним у неволі, у хлопців вже є.
‒ Фігурантам ялтинської та бахчисарайської «справ Хізб ут-Тахрір» раніше було висунуте звинувачення за ще однією статтею ‒ підготовка до насильницького захоплення влади. Як із сімферопольською групою, додали їм цю статтю?
Це настільки комічне звинувачення: тобто Росія, ядерна держава з мільйонною армією, а тут шестеро хлопців з Ялти, будівельники, юристи, раптом хочуть повалити владу. Як? Це абсурд
‒ Ні, цієї статті у них немає. Їм інкримінують лише 205.5 (стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії ‒ «організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації» ‒ ред.). Це настільки комічне звинувачення: тобто Росія, ядерна держава з мільйонною армією, а тут шестеро хлопців з Ялти, будівельники, юристи, раптом хочуть повалити владу. Як? Це абсурд. Тому або вони погодилися з нашою думкою й перестали ставити цю статтю, або не знайшли нічого близького до цього, мабуть, хлопці навіть про Росію та Україну не розмовляли.
‒ Який їм загрожує термін?
‒ Учасникам ‒ від 10 до 15 років, організаторові ‒ від 15 до 25, або довічне. Ось такі величезні та нереальні терміни передбачає ця стаття. Лише за те, що хлопців звинуватили в тероризмі, без терористичних актів, без зброї. Просто на кримськотатарський народ хочуть повісити ярлик терористів, екстремістів і показати всьому світові, «які ми хороші, боремося з чумою під назвою тероризм».
‒ Чи дозволяють вашим підзахисним бачитися з рідними? Як часто вдається домогтися побачень?
На кримськотатарський народ хочуть повісити ярлик терористів, екстремістів і показати всьому світу, «які ми хороші, боремося з чумою під назвою тероризм»
‒ Звісно ж, нечасто. Максимум один раз на місяць дають їм бачитися. Незабаром їх відвезуть до Ростова-на-Дону, а якщо буде обвинувальний вирок ‒ ще далі. І можливості бачитися взагалі практично не буде. Наприклад, у мого підзахисного, Еміля Джемаденова, троє дітей, і молодша дочка народилася вже після арешту. Психологічно це дуже складно – не бачити дітей, не бачити рідних, близьких.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й говорять, що зазнають несправедливого переслідуванню в Росії та в окупованому нею Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, внісши до списку об’єднань, названих «терористичними». Після захоплення Криму 2014 року цю заборону Москва стала насаджувати і на окупованому українському півострові.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
