30 травня – День жіночої емансипації. Саме цього дня в 1431 році спалили Жанну д’Арк. А в 1932 році в той же день у Німеччині ухвалили «Закон про юридичне становище жінок-чиновників». А що ж до того? Майже не було ні жінок-чиновниць, ні жінок-політиків чи науковців, ні їхнього юридичного становища – тобто захисту прав. Та що говорити, якщо, наприклад, у Саудівській Аравії голосувати жінкам дозволили лише в 2011-му! Програма «М+» згадує першопроходиць у різних сферах, яким завдячують наступні покоління.
Євпраксія «Добродія» Мстиславівна (1108–1172) – дочка київського великого князя Мстислава Володимировича, онука Володимира Мономаха. Київська княжна, лікарка, науковиця, авторка наукового трактату «Мазі» – першої в Київській Русі медичної книги.
Нині примірник книги зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі. В трактаті нема рекомендацій, пов'язаних із поширеними в медичній практиці того часу марновірствами і забобонами.
Артемізія Джентилескі (1593–1653), перша велика художниця Ренесансу. Перша жінка, обрана в члени Академії красного мистецтва у Флоренції – першої художньої академії Європи, засновниця власної художньої школи в Неаполі. Доведене в суді і покаране сексуальне насильство, що вона пережила в молодому віці, дуже сильно вплинуло на її творчість.
Художниця-феміністка була відомою ще за життя. Вона листувалася з Галілеєм, дружила з Ван Дейком, а серед її клієнтів були європейські князі і принци, король Людовик XIII, королева Марія Медічі та англійський король Карл I.
Ебігейл Сміт Адамс (1744–1818) – перша американська феміністка, дружина президента США Джона Адамса. У своєму листі до чоловіка від 31 березня 1776 року вона закликає його запровадити право голосу або представництво для жінок в новій державі – Сполучених Штатах Америки. У цьому листі з’являється і цитата, що згодом зробила їй всесвітньо відомою активісткою фемінізму: «Ми не станемо підкорятися законам, в ухваленні яких ми не брали участь, і владі, яка не представляє наших інтересів».
Августа Ада Кінг, графиня Лавлейс (1815–1852) – дочку лорда Байрона називають першим програмістом планети. Вона вдосконалила опис принципу роботи обчислювальної машини, розробленої Чарльзом Беббіджем. «Аналітичну машину Беббіджа» тепер вважають першим у світі комп’ютером. Графиня склала першу у світі програму (для цієї машини). А також запропонувала кілька термінів, таких, як «робоча комірка» і «цикл», що пізніше міцно увійшли в лексикон програмістів. На честь Ади Лавлейс названа мова програмування «Ада».
Марія Склодовська-Кюрі (1867 – 1934), перша жінка-Нобелівський лауреат, співвідкривачка радію та полонію. Французько-польська вчена, єдина жінка, котра двічі отримала Нобелівську премію, а також єдиний науковець в історії, відзначена цією нагородою у двох різних галузях природничих наук – фізиці та хімії.
Мадам Кюрі була нагороджена французьким орденом Почесного легіону. Її старша дочка, Ірен Жоліо-Кюрі, отримала Нобелівську премію з хімії 1935 року.
Еліз де Ларош (1886–1919) – перша жінка-пілот. 8 березня 1910 року француженка Еліз де Ларош отримала ліцензію на управління літаком і стала першою жінкою-пілотом в світі. На цьому вона не зупинилася: влітку 1919 року, незважаючи на пережиті авіакатастрофи, де Ларош встановила два рекорди – на висоту і дальність польоту.
Олена Степанів (1892–1963) – українська стрільчиня, перша у світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцерки; четарка Української Галицької армії, учасниця бойових дій. Доктор наук Віденського університету.
У серпні 1914 молода дівчина вступила до Легіону Українських січових стрільців; як хорунжа УСС брала участь у боях. У 1915 році під час бою потрапила на 2 роки до російського полону.
Повернувшись із полону до Львова, стала одним з організаторів Листопадового чину.
Пізніше – викладає у Львівській гімназії сестер-василіянок та Львівському таємному українському університеті. У 1949-му її аруштовують і відправляють до мордовських таборів.
Марія Естела Мартінес де Перон, відоміша під іменем Ісабель (1931). Президент Аргентини у 1974–1976 роках і перша жінка-президент у світі. Коли її чоловік Хуан Перон вирішив у 1973 році втретє балотуватись у президенти Аргентини, він висунув свою дружину у віце-президенти. Невдовзі після перемоги на виборах він помер, і в 1974 році Ісабель Перон автоматично стала главою держави.
І хоч вона не обиралася народом, але була визнана усіма партіями країни.
Валентина Терешкова (1937) – перша жінка-космонавт. У 1963 році в космосі вперше побувала жінка – Валентина Терешкова. Вона – перша і єдина в світі жінка, яка здійснила політ наодинці, а після того отримала звання генерала-майора. Теж перша.
Соня Делоне (1885–1979) – перша жінка-художниця, удостоєна прижиттєвої персональної виставки в Луврі. Офіцер найвищої нагороди Франції – Ордену Почесного легіону.
Ім’я цієї мисткині та дизайнерки стоїть одним із перших серед художників світового авангарду. Народилася в Україні, але майже все життя прожила у Франції. Про своє мистецтво вона писала: це фарби мого дитинства, фарби України.
