Гості програми «Ваша Свобода»: Олександра Дрік, голова громадського об’єднання «Декларації під контролем»; Олена Білозерська, боєць Української добровольчої армії (УДА, під керівництвом Дмитра Яроша).
У Львові, Маріуполі, Ужгороді, Києві та в інших українських містах відбувся «Марш жінок». Акція була приурочена до 8 березня. Учасники акцій у Києві та Ужгороді повідомили про напади на себе. Марш за права жінок у столиці України цього року об’єднав кілька сотень учасників. Серед вимог цьогорічного заходу боротьба з домашнім та з гендернозумовленим насильством. Також вимагали рівної оплати праці та щоб держава вживала заходів для протидії дискримінації жінок у різних сферах.
Олександр Лащенко: Пані Дрік, ви відчуваєте як жінка якусь відмінність, коли з можновладцями маєте справу, з’ясовуєте важливу конфіденційну інформацію для оприлюднення громадськості? Чи не має значення, чи чоловік займається цією справою, чи жінка?
(Повна версія програми)
Олександра Дрік: Я ніколи не ставила перед собою такого аргументу, чи можу я чимось займатися, чи не займатися, враховуючи те, що я жінка. На щастя, у моєму житті ніколи не було проблем із тим, щоб до мене ставилися якось інакше у моїх будь-яких правах, враховуючи мою стать.
Мені шкода, що так відбувається не з усіма в Україні. Для мене абсолютно нормальним вважається, що ті, хто вважає, що їхні права порушені, висловлюють свій протест проти того, щоб вони не порушувалися.
Ми, як незалежна держава, відновлюємо свої традиції. Якщо є запит, щоб створити свій український день жінок, давайте створимо. Нехай буде з українською історією, а не прив’язане до чогось, чого ніхто не пам’ятає або не підтримуєОлександра Дрік
Справа не в радянському чи в радянському. Справа в тому, що ми, як незалежна держава, зараз відновлюємо свої традиції. Якщо для цього потрібно, якщо є запит на те, щоб створити свій український день жінок, давайте його створимо. Хай воно буде наше, нехай воно буде зі своєю українською історією, а не прив’язане до чогось, чого ніхто не пам’ятає або чого багато хто не підтримує.
– Пані Білозерська, Ви сприймаєте поздоровлення начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка на адресу жінок-воїнів як щось позитивне, чи для Вас це не дуже серйозно? І, на фронті перебуваючи, Ви відчуваєте, що Ви – жінка?
Жінка народилася жінкою – вона завжди жінка, щоб не робила. На війні це має другорядне значенняОлена Білозерська
Олена Білозерська: Для мене 8 березня – просто звичайний день... Хтось зі старшого покоління може привітати. Жінка народилася жінкою – вона завжди жінка, що б не робила. Ви ж не думаєте щодня, що ви – чоловік. Так і я не думаю щодня, що я – жінка. На війні це дійсно має другорядне значення.
Покрова – для мене це набагато важливіше. Це справжнє свято, це українське свято, це традиційне, це патріотичне свято, це військове свято. 8 березня багато жінок продовжують святкувати як саме свято боротьби за права жінок, згадують суфражисток. Хоча вони не є прорадянські, пострадянські. Але для мене це передовсім радянське свято.
– Пані Дрік, жінка-лідер в Україні – це неабияке випробування?
Олександра Дрік: Не можна диференціювати і робити різницю у виконанні своїх прав між чоловіками і жінками, тобто за статтю. Це закріплено в основному документі країни.
Фоторепортаж: Під час маршу за права жінок в Ужгороді на жінок напали
Чоловік претендує на високу посаду, якщо відповідає вимогам на 60%, а жінка – лише якщо на 100%Олександра Дрік
Як зробити, щоб цей баланс, особливо в українській владі, серед найвищих посадовців, був досягнутий у найкомфортніший спосіб, щоб ми бачили результат спільної роботи в парламенті, в уряді, на посаді президента? Операційний директор «Фейсбук», «Гугл» Шеріл Сандберг презентувала кілька років тому свою книжку в Україні.
Вона говорить, що на найнижчих посадах завжди більше жінок, а на високих, керівних посадах – чоловіків. На основі різних досліджень доходить висновку, що чоловік претендує на високу посаду, якщо відповідає вимогам до цієї посади хоча б на 60%, а жінка – лише якщо на 100%.
Жінки не претендують на високі посади, зокрема керівні, лише тому, що не відчувають себе повністю впевненими у тому, що зможуть кваліфіковано виконувати цю роботу. Це аж ніяк не означає, що вони менш кваліфіковані і гірше справилися б із цією роботою. Жінки в дуже багатьох випадках в Україні на високих державних посадах упоралися б із завданням набагато краще.
За партійними списками має бути певний відсоток жінок. Це все рівно дискримінаціяОлександра Дрік
Щодо Верховної Ради – візьмімо квоти, які були встановлені, тобто за партійними списками має бути певний відсоток жінок. Це недарма називається «позитивною дискримінацією» – нібито спрямоване на те, щоб виправити ситуацію, а з іншого боку, це все рівно дискримінація. Тобто це виділення за формальними ознаками. Щоб було вирішене питання рівної участі чоловіків і жінок, треба забезпечувати умови, за яких стать не впливає на обіймання посади людини. Наприклад, це може забезпечуватися анонімним тестуванням під час проходження конкурсу на держслужбу.
Якби в українській політиці і в органах держвлади було більше жінок, то ми отримали б набагато якіснішу й відповідальнішу владуОлександра Дрік
Якби в українській політиці і в органах державної влади було більше жінок, то ми отримали б набагато якіснішу і відповідальнішу владу. Є особливості жінки, з якими вона народжується, які так чи інакше впливають на те, наскільки відповідально вона ставиться до всього, чим займається. Коли ми досягнемо цього здорового балансу між жінками й чоловіками в політиці і владі, отримаємо набагато якісніше управління державою і відповідальніше.
– Пані Білозерська, для воїна, як не крути, все рівно чоловіку в чомусь легше – фізичні навантаження переносити. Психологічні – не впевнений.
Жінки психологічно витривалішіОлена Білозерська
Олена Білозерська: Психологічні жінкам легше. Жінки психологічно витриваліші.
Я проти будь-яких квот. Боротьба за права жінок має бути спрямована на те, щоб не було заборонОлена Білозерська
Я, наприклад, проти будь-яких квот, будь-яких преференцій для жінок. Якщо йдеться про боротьбу за права жінок, то вона має бути спрямована на те, щоб не було заборон.
Не можеш обіймати посаду, тому що ти жінка. В українській армії досі існують заборониОлена Білозерська
Ти не можеш обіймати певну посаду, тому що ти жінка. В українській армії досі існують (такі заборони – ред.). Завдяки зусиллям жінок, правозахисниць, у першу чергу Марії Берлінській, волонтерці, аеророзвідниці, була програма «Невидимий батальйон» – трохи менше, ніж два роки тому зняли заборону на дуже багато бойових посад для жінок. Тепер жінки можуть бути офіційно і кулеметницями, і снайперами.
На війні, в армії я не намагаюся виглядати, як чоловік, вести себе, як чоловік, навіть робити все те, що роблять чоловіки, якщо я чогось фізично не можу робити. Але не можна і підкреслювати свою жіночу природу, бо дограєшся, що перестануть брати на бойові.
