Європейський суд з прав людини вважає, що мораторій на продаж сільськогосподарської землі порушує права українців-власників цієї землі. Але, за словами експерта «Реанімаційного пакету реформ» Антона Марчука, конкретний механізм, яким чином подолати цю проблему, ЄСПЛ не визначає. Водночас, за словами голови «Аграрного союзу України» Геннадія Новікова, ринок землі може функціонувати, якщо забезпечити кадастр і ухвалити відповідні закони. Втім, на думку заступника Українського клубу аграрного бізнесу Романа Граба, і без цього можна поступово послаблювати мораторій на ринок землі.
Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну ухвалити більш збалансований закон щодо продажу сільськогосподарської землі. Суд ухвалив відповідне рішення у відповідь на позов жительки Івано-Франківська Софії Зеленчук 1947 року народження та жителя Тернополя Віктора Цюцюри 1939 року народження.
ЄСПЛ вважає, що чинний в Україні мораторій на продаж сілськогосподарської землі порушує статтю 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («захист власності»).
У рішенні суду йдеться, що після розпаду Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але запровадила нібито тимчасову заборону на продаж такої землі.
«Уряд стверджував, що цей захід перешкодить концентрації землі в кількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості і забезпечить, щоб земля й надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників», – заявили в ЄСПЛ.
Також у суді зазначили, що влада України кілька разів продовжувала мораторій. У ЄСПЛ заявили, що жодна країна, яка входить до Ради Європи, на має такої заборони.
Суд вирішив не призначати грошової компенсації заявникам: «Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку в ухваленні необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими».
З 1 січня набув чинності закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні до 1 січня 2019 року. В Україні він діє від 2002 року.
«ЄСПЛ не визначає конкретний механізм»
Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Антон Марчук зазначає, що після рішення Європейського суду з прав людини питання балансування інтересів громадян і влади може розтягтись надовго.
Механізмів таких немає, щоб ЄСПЛ якимось прямим рішенням зобов’язав Україну зробити щось конкретне з ринком земліАнтон Марчук
«ЄСПЛ не визначає конкретний механізм, яким чином зараз Верховна Рада має ухвалювати це рішення. Є рішення Європейського суду з прав людини, яке має бути виконане, далі все буде залежати від того, як швидко буде відповідний законопроект у парламенті і як швидко буде наявний необхідний спосіб його ухвалення. Власне, механізмів таких немає, щоб ЄСПЛ якимось прямим рішенням зобов’язав Україну зробити щось конкретне з ринком землі, тому така ситуація може зберігатися тривалий час», – каже Марчук.
І весь цей час, зауважує експерт, рішення ЄСПЛ буде вважатися просто невиконаним.
Землею повинні володіти ті, хто працює на цій землі, і це повинні бути українціГеннадій Новіков
Голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков зазначає, що ринок землі може функціонувати в Україні: «В нашій асоціації вважається, що землею повинні володіти ті, хто працює на цій землі, і це повинні бути українці».
Втім, за його словами, мораторій можна зняти, коли буде створений реальний кадастр і ухвалений закон про обіг земель сільськогосподарського призначення.
«Міжнародному співтовариству варто було б сконцентруватися на тому, що ми говорили: давайте створимо фінансову установу, щоб українець, який працює на землі, міг прийти, взяти іпотечний кредит для купівлі-продажу земель сільгосппризначення за зрозумілі відсотки. Такого доступу до фінансів українці не мають, а всі інші в світі мають», – говорить Новіков в ефірі Радіо Свобода.
Через те, що немає необхідних фінансових інструментів, за словами експерта, у суспільстві виникає спротив відкриттю ринку землі.
«Якщо ми не можемо побороти таке страшне явище як рейдерство сьогодні, тому що не визначені ділянки, не визначені правовідносини, реєстр працює погано, реєстратори зловживають своїм становищем, а ми говоримо про ринок землі. Так це ж тільки оренда. А якщо будуть так зі власністю поводитися в реєстрах, то що тоді відбудеться?», – наголошує Новіков.
Голова фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко також вважає, що українці не готові до відкриття ринку землі.
Суспільство не готове до відкритого ринку земліЮрій Бойко
«Суспільство не готове до відкритого ринку землі. В умовах знецінення національної валюти, наявності крупних агрохолдингів (тому що вони зацікавлені в тому, щоб земля була продана) і умовах малої вартості гривні, це практично за безцінь можна скупити всю землю. Ми вважаємо, що суспільство не готове, тому що не готова валюта і не готова законодавча база, щоб захистити фермера, власника, який працює в селі, дає робочі місця, а не крупний агрохолдинг, який, як правило, лобіює тему продажу», – наголошує Бойко.
Заступник генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб вважає, що після скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі навряд її одразу почнуть скуповувати.
Тільки 15% готові продати землюРоман Граб
«Всі розуміють ситуацію в Україні з корупцією і з правовою базою, і заводити сюди якісь величезні кошти під землю – це доволі ризиковано. При тому що залишається частина земель в оренді, на них попит буде менший, ніж на вільну землю. Частину земель власники не захочуть продавати – і це більшість власників. Оцінюється зараз, що тільки 15% готові продати землю», – зазначає Граб.
На його думку, мораторій на продаж сільськогосподарської землі треба послаблювати. І можна це робити вже зараз, каже він, без забезпечення кредитного ресурсу і кадастру.
Ринок однозначно потрібен, але поки політичність цього питання не дозволяє зрушити його з мертвої точкиРоман Граб
«Робити послаблення для мораторію і поступово починати рух в сторону ринку землі можна, не переживаючи про якісь негативні наслідки для держави. Тобто, ринок однозначно потрібен, але поки політичність цього питання не дозволяє зрушити його з мертвої точки», – переконаний Граб.
Експерт вважає, що рейдерство і корупція є породженням мораторію: «Заборони, які створюються на ринку, провокують можливість чиновника брати хабарі за виділення землі, за оформлення договорів, за різні операції і так далі».
Визначити, кому вигідний мораторій на продаж сільськогосподарської землі, доволі просто, зазначає економіст Євген Олейніков.
«Достатньо подивитися, хто є найбільшими орендарями і хто за рахунок того, що селяни позбавлені можливості продавати свою землю, має відповідну з року в рік можливість її орендувати. Навіть в умовах, коли можна змінити орендаря, але відповідні пункти угод прописуються так, щоб це було достатньо складно», – розповідає Олейніков.
Економіст зауважує, що зараз є також різноманітні форми тиску на тих орендарів, яких би не хотіли бачити.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
