Майже один мільйон тонн київського сміття за минулий рік опинилися на звалищах, а не потрапили на переробку. Тим часом київська влада ліквідує приватні пункти прийому вторинної сировини – хоча ще з 2004 року діє програма, за якою їх мало б бути щонайменше 171.
Повідомлення про те, що пункт прийому «Київміськвторресурсів» у Солом’янському районі Києва можуть ліквідувати, з’явилось на Facebook-сторінці підприємства наприкінці березня.
І вже незабаром від зеленого кіоску, де приймали на переробку пластик, макулатуру та інші відходи, що йдуть на вторинну переробку, залишився лише порожній фундамент.
Як повідомили в Департаменті благоустрою КМДА, протягом всього 2017 року мешканці скаржились на роботу пункту прийому, внаслідок чого міська влада вирішила припинити договір пайової участі з підприємством «Київміськвторресурси», хоча його дія мала тривати до липня цього року.
За словами громадського активіста Сергія Волкова, близько місяця тому одна з мешканок району поскаржилась на шум скла. Саме це, мовляв, і стало причиною ліквідації.
Домовились про те, що будуть погоджувати часСергій Волков
«Вона просила не вивозити по вихідних днях чи зранку цей склобій. Вони домовились про те, що будуть погоджувати час, коли зручніше, щоб машина приїжджала. Звісно, це не вночі було, не зранку. Зазвичай машини працюють з 9-ї по 17-у», – сказав Волков.
Але перемови не допомогли: контейнери для склобою формально виходили за межі площі, відведеної для кіоску «Київміськвторресурсів». Це дало міській владі підстави його ліквідувати. Хоча Сергій Волков запевняє, що керівництво підприємства прибрало контейнери для скла і було готове на подальші поступки.
Була ще теза, що ми незаконні – це «фейкова» тезаСергій Волков
«Якщо там треба було виконати якісь додаткові умови, ми без питань би виконали. Безхатченків там жодних не було. Була ще така теза, що ми незаконні – це теж «фейкова» теза, бо в нас договір і пайова участь до липня 2018 року», – стверджує він.
«Реальна трагедія»
Радіо Свобода поспілкувалось із кількома мешканцями району, але ніхто не підтвердив, що відчував дискомфорт через дзвін скла.
«Я живу он в тому домі, за зеленим гаражем», – молода жінка Світлана вказує на будинок неподалік. Вона та ще пара мам гуляють із маленькими дітьми поблизу місця, де стояв пункт прийому.
Вони били тут пляшки, їх викидали. А що поробиш?
«Ми тут весь час гуляємо. Звичайно, вони били тут пляшки, їх викидали. А що поробиш? Такий технічний процес. Це не було постійно», – зауважує вона і додає, що їй це не заважало.
За словами Сергія Волкова, знесення пункту ініціював депутат Київської міської ради Андрій Андрєєв. Він же – виконувач обов’язків директора комунального підприємства «Київблагоустрій», що відповідає за демонтаж малих архітектурних форм.
Версії від міської влади розійшлися: згідно з інформацією, яку надав «Київблагоустрій», пункт прийому розмістили свого часу без належної дозвільної документації. Водночас Департамент благоустрою, до складу якого входить комунальне підприємство, на запит Радіо Свобода відповів, що отримував скарги від мешканців району, пов’язані з роботою пункту.
Еко-блогерка та керівниця ZeroWaste Ukraine Маріанна Бойко стверджує, що закритий пункт прийому – це мінус для району.
«Я знаю людей, які живуть в тому районі, які користувались цим пунктом, і для них це реально трагедія. Вони готові були відносити, реально сортували і зменшували об’єм сміття», – згадує вона.
2004 року київська влада затвердила програму «Відходи виробництва та споживання – в господарський обіг». Вона передбачала, що в місті встановлять понад 170 контейнерів для роздільного збору відходів.
Департамент ЖКІ називає виконавцем цієї програми «Київміськвторресурси». Волков пояснює: встановити встигли близько 200 кіосків, проте зараз по місту діє лише 70. За його словами, пункти ліквідовували через постійні зміни в регулюванні.
Постійно змінювались умови існуванняСергій Волков
«Змінювали форму – то одна довідка потрібна, то пайова участь, то оренда землі, попередні договори були, якщо я не помиляюсь, взагалі з районними радами. Тобто постійно змінювались умови існування», – згадує активіст.
Альтернатива від КМДА
Згідно з інформацією від Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, зараз у столиці триває упровадження двоконтейнерної технологічної системи для роздільного збору відходів.
З грудня минулого року міська адміністрація доручила впровадження системи роздільного збору сміття, одержання вторсировини та вилучення небезпечних відходів комунальному підприємству «Київкомунсервіс». За офіційними даними, по місту вже встановили 12 000 контейнерів для твердих побутових відходів, близько 3 050 контейнерів для роздільного сміття і 67 – для небезпечних відходів.
Втім, за словами представника «Київкомунсервісу», комунальне підприємство поки що має проблеми з фінансуванням.
Все впирається у відсутність нормального контейнерного парку
«Все впирається… у відсутність нормального контейнерного парку, який можна було б розставити. Все це замовники послуг мають внести в свої дислокації, за це ж треба платити. Кожна керуюча компанія обслуговування житлового фонду районів міста Києва виходить з обсягів фінансування на ці витрати. Перевізники загалом у більшості своїй приватні фірми, які фінансуються за рахунок сплати населенням коштів за вивезення побутових відходів», – сказав співробітник комунального підприємства.
Будемо задихатись у горах сміття, якщо не змінимо ситуацію – Бойко
За даними КМДА, за 2017 рік в Києві зібрали понад 1,3 мільйона тонн твердих побутових відходів. З них 71,5 тисяч тонн потрапили до заготівельних пунктів вторинної сировини, 45,3 тисячі – на сміттєпереробні підприємства, 24,4 тисячі до сміттєспалювального заводу. Більшість – 978,6 тисяч тонн – опинилася на звалищах.
Не можна порівнювати кіоск для продажу цигарок і прийому вторинної сировиниСергій Волков
Зі свого боку, Сергій Волков покладає надії на майбутні зміни в законодавстві, які перекваліфікують пункти прийому відходів на об’єкти комунального господарства. Тоді, мовляв, регулювати та демонтовувати їх як МАФи буде вже неможливо.
«Пункти прийому мають бути об’єктами комунальної інфраструктури. Тобто це зовсім інша категорія. Не можна порівнювати кіоск для продажу цигарок і прийому вторинної сировини», – переконаний він.
Між тим, Маріанна Бойко зазначає: дедалі більше українців хочуть сортувати сміття, проте їм бракує знань, як саме це робити.
Люди розуміють, що буде відбуватись, якщо не почнемо змінювати ситуаціюМаріанна Бойко
«Інформація дуже швидко поширюється, це стає трендом. Люди вже розуміють, що буде відбуватись, якщо ми не почнемо змінювати ситуацію. Ми просто будемо задихатись у цих горах сміття. Вони поки що невидимі, тому що вони за межами міста, але я туди їздила і бачила, що це просто океани», – признається активістка.
