Київ – Михайло Грушевський – це бородань, зображений на грошових купюрах; Симон Петлюра та Павло Скоропадський – це ті персони, кого згадують у промовах керманичі України. Таке уявлення має більшість українців про події сторічної давнини – Українську революцію 1917–1921 років, створення незалежної держави УНР, формування її силового блоку (армії та флоту). У Міжнародний день музеїв (18 травня) українці мають шанс отримати нову інформацію та нові знання про цей період, адже історія столітньої давнини актуальна дотепер: за сто років, що минули. Україна має того самого зовнішнього ворога і ті самі внутрішні проблеми, які гальмують ідентифікацію та самореалізацію українців, наголошують науковці.
За майже 27 років незалежності в Україні суспільство не склало цілісної картини бачення доби Української революції та створення держави УНР – а то була, по суті, попередня незалежність країни. На цьому наголошує історик Кирило Галушко у розмові з Радіо Свобода.
У музеях багато чого треба змінювати, не лише у рамках декомунізації, щоб належним чином інформувати відвідувачів про події Української революції та незалежності 1917–1921 роківКирило Галушко
«На жаль, більшість українців про ту добу знає хіба що з радянських фільмів про громадянську війну. Більше того, ви дотепер, мандруючи Україною, можете побачити музеї, де в експозиції, присвяченій періодові 1917–1921 років, виставлені експонати на кшталт червоної шапки-«будьонівки» чи шаблі червоноармійця або ж петлюрівця. І ці музеї на уроках історії відвідують школярі, то що вони там можуть дізнатись, побачивши таку експозицію? У музеях багато чого треба змінювати, не лише у рамках декомунізації, щоб належним чином інформувати відвідувачів про події Української революції та незалежності 1917–1921 років», – упевнений науковець.
Заважають такому оновленню музейної експозиції, серед іншого, професійна підготовка музейників та рівень фінансування музеїв: на думку Галушка, брак коштів перешкоджає розвиткові музею, використанню його колективом сучасних технологій і комунікацій, щоб інформувати людей про різні періоди і події історії України.
Багатьом музеям, які залишаються, сказати б, науково-освітніми храмами радянської доби, потрібен «перезапуск»Кирило Галушко
«Як на мене, багатьом музеям, які залишаються, сказати б, науково-освітніми храмами радянської доби, потрібен «перезапуск». Ми не маємо права забувати минуле, дозволяти його спотворити чи перекручувати, адже знову, як і сто років тому, кров’ю платимо за державність України», – наголошує історик.
«Цю сторінку історії треба зробити невід’ємною частиною процесів розвитку нації» – Сосновська
Серед музеїв, які успішно долають тоталітарну радянську спадщину і підготувався до інформування про події сторічної давності, Галушко називає Національний музей історії України та його відділ, музей Української революції, який працює у будинку Центральної ради (Будинку вчителя).
Саме в «історичному музеї», як його називають кияни, у 2017 році розпочалися урочистості та науково-просвітницькі заходи, присвячені 100-річчю Української революції.
І, як згадує директор музею Тетяна Сосновська, відвідувачі мали змогу не лише побачити, а і торкнутись, наприклад, унікальних військових артефактів доби Української революції. На її думку, таких виставок, лекцій, екскурсій, присвячених подіям сторічної давності, має бути якнайбільше.
Ми завжди будемо хотіти більшого, адже матимемо відчуття обов’язку перед дійовими особами тієї частини історії України, яка за СРСР була викреслена з нашого життяТетяна Сосновська
«Ми завжди будемо хотіти більшого, адже завжди матимемо відчуття невиконаного обов’язку перед дійовими особами тієї частини історії України, яка за СРСР була заретушована, викреслена з нашого життя. Як на мене, кожен свідомий музей розуміє: проміжок часу, який окреслено на відзначення сторіччя Української революції, – це можливість почати і пізніше не припиняти роботу задля того, аби повернути цю сторінку історії і зробити її невід’ємною частиною не лише історії, а сучасних процесів формування та розвитку держави та нації», – розповідає Сосновська в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Працівники музею проводять тематичні лекції та екскурсії – вони видали методичні матеріали до відзначення 100-річчя Української революції та УНР на допомогу колегам-музейникам, науковцям, освітянам, каже Сосновська.
«Ми розробили кілька методичок з рекомендаціями: яку дату у цьому році варто висвітлити в експозиції або у лекційній роботі; з якими датами та фактами вийти до школярів тощо. До нас незабаром приїдуть бібліотекарі з Житомирщини, вони хочуть у себе виставки до 100-річчя Української революції розгорнути, ми їх проконсультуємо, розкажемо, як сформувати цікаву експозицію або ж виставку за мінімум коштів», – розповіла Сосновська.
Партнером Національного музею історії України виступає, серед інших, Український інститут національної пам’яті. Науковці спільно розробили і проводять виставки просто неба, присвячені героям та подіям сторічної давнини (такі виставки називають «планшетними»), ініціювали розміщення білбордів на історичну тематику на вулицях міст, поширюють інформацію про Українську революцію та УНР як соціальну рекламу у ЗМІ.
Уперше в Україні з ініціативи інституту національної пам’яті була виготовлена настільна гра для школярів із однойменною назвою, яку безкоштовно передано до шкіл.
У квітні цього року до 100-річчя підняття на кораблях Чорноморського флоту українських прапорів Інститут національної пам’яті та українські музейні працівники виступили серед ініціаторів відзначення цього ювілею, який відбувся у Києві та Одесі 29 квітня цього року.
Фоторепортаж: 100 років прапору ВМС України. Святкування на Чорному морі та у Києві
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Будинок Центральної Ради УНР: замість кабінету Грушевського буде туалет?
