Оригінал IV Універсалу Центральної Ради про проголошення УНР, документи за підписами голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського; мапи України часів Революції 1917‒1921 років – така експозиція представлена у Музеї Української революції 1917‒1921 років (раніше називався музеєм УНР) у київському Будинку вчителя. Музей розміщений у цій будівлі невипадково: тут сто років тому засідала Центральна Рада, тут формувались її державницькі інституції. Але подальша доля і самого будинку, і музею наразі не зрозуміла: науковці не виключають, що після запланованого київською владою ремонту і реставрації будівля перейде у власність інвестора, який буде її використовувати відповідно до своїх потреб. Вчені звернулись до президента України Петра Порошенка з проханням забезпечити збереження і належну реставрацію Будинку вчителя.
Указ президента Петра Порошенка «Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років» передбачає, серед іншого, розширити сучасну експозицію музею і, за можливості, відтворити меморіальні кабінети голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського та першого прем’єр-міністра уряду УНР Володимира Винниченка. І все це стосується саме будівлі Української Центральної Ради, який відомий як Будинок вчителя.
Але не виключено, що на місці кабінету Грушевського може з’явитись … туалет, на горищі – ресторан, тощо. Такі передбачення висловив історик, фахівець із питань повернення культурних цінностей Сергій Кот, ознайомившись з одним з проектів реставрації будинку вчителя.
«Виглядає, що комусь дуже вже залежить, щоб саме в ювілейні річниці доленосних рішень Центральної Ради нинішній Будинок вчителя був повністю виключений з пам’ятних заходів!» – пише фахівець у публікації на сайті «Історична правда».
Наразі Міністерство культури України не надало документів, необхідних для початку ремонту та реставраційних робіт, на які КМДА планує виділити близько 50 мільйонів гривень, повідомили журналістам у мерії.
Нині будинок Центральної Ради (чи то Будинок вчителя) закритий: стіни будинку, збудованого на початку 20-го століття (у 1911 році.), де-не-де вкрили тріщини, з’явились тріщини у даху. Проведений раніше, у 2014–15 роках, ремонт купола і даху визнаний неякісним: у лютому 2017 року обвалилась частина перекриття на горищі.
Тож у Київській міськдержадміністрації запропонували колективу Будинку вчителя та орендарям звільнити будівлю, після чого влада планує провести експертизу її стану, щоб відремонтувати і реставрувати всю споруду.
Будинок вчителя ніколи серйозно не ремонтували, фахівці мають провести експертизу його даху і фундаменту, але і на цей період треба відселити людейОлена Фіданян
«Будинок вчителя ніколи серйозно не ремонтували, фахівці мають провести експертизу його даху і фундаменту, але і на цей період треба відселити людей. Треба знайти приміщення, куди тимчасово перевести колектив Будинку вчителя», – заявила журналістам видання «Сьогодні» керівник департаменту освіти КМДА Олена Фіданян.
У майбутньому, на думку Фіданян, Будинок вчителя має сприяти розвиткові освіти, популяризувати вчительську працю, розповідати про історію та просвітництво в Україні тощо. Це має бути потужний просвітницький центр всеукраїнського масштабу, зазначає представниця київської влади.
«Це буде вчительське серце, яке розганятиме кров по всіх закладах освіти не тільки Києва, а й України», – каже Фіданян.
Водночас, за її словами, міська влада готова провести переговори з науковцями щодо діяльності Музею Української революції, який є складовою Національного музею історії України.
Науковці пропонують створити просвітницький центр «Будинок Центральної Ради»
Науковці натомість запропонували на основі Музею Української революції створити інформаційно-культурний та історико-освітній центр «Будинок Центральної Ради».
Ініціативу підтримали уряд та оргкомітет з підготовки та проведення заходів, присвячених сторічному ювілеєві Української революції: прем’єр-міністр Володимир Гройсман погодився з ідеєю створити центр у приміщенні будинку Центральної Ради (Будинку вчителя), враховуючи його виняткову історичну цінність, каже завідувач відділом «Музей української революції» Національного музею історії України. Олександр Кучерук.
Працівники музею відмовились виїжджати з приміщення, пояснюючи це, серед іншого, відсутністю альтернативних варіантів для функціонування музею. До того ж у разі переїзду музей може залишитись без більшої частини своєї експозиції, каже Кучерук в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Якщо музей, який міститься у будинку Центральної Ради, звідси виїде, буде закритий – це все повернеться до фундаціїОлександр Кучерук
«Основну частину експонатів надала Фундація імені Ольжича з умовою: доки буде музей – доти ці предмети та документи будуть тут. Якщо музей, який міститься у будинку Центральної Ради, звідси виїде, буде закритий – це все повернеться до фундації. Вітрини й обладнання раніше належали Інституту національної пам’яті, а тепер вони перебувають на балансі Національного музею історії України», – розповів Кучерук.
Але дотепер ситуація з будівлею та перебуванням у ньому Музею Української революції 1917–1921 років залишається невідомою. При цьому вчені підозрюють, що за ініціативою реставрувати будівлю стоїть бізнес, якому «припали до душі» сама будівля та місце її розташування у самому центрі Києва.
«Спочатку будинок буде зачинений для проведення обстежень і ремонту, потім нам скажуть, що гроші на ремонт і реставраційні роботи відсутні або що їх не вистачає, а потім будівлю передадуть у довготривалу оренду інвесторові, котрий його добудує або «відреставрує» так, як йому треба для ведення бізнесу», – припускає експерт музею Олена Спицька.
Історична довідка: Будинок Педагогічного музею (просвітницький будинок) побудований за проектом архітектора Павла Альошина в 1911 році. В освітянському домі у 1917 року проходили І та ІІ Всеукраїнські вчительські з’їзди, в залі Педагогічного музею було відкрито Українську академію педагогічних наук. У цьому ж будинку працювала і новостворена Українська державна академія мистецтв, а також Центральна Рада (революційний парламент України), приймаючи тут Універсали, які проголошували суверенність держави. У 1920–1930-х роках у будівлі розміщувалися різні установи. З 1937 року після добудови, змін у плануванні і оздобленні тут розташувався музей Леніна. За ініціативи профспілок освітян Києва у 1980-х роках будинкові повернули його освітню функцію.
